2-172/11  

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 червня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Алтухової О.С.,

при секретарях –Ніколенко Д.М., Шнирьовій О.П., Щукіній О.В.,

за участю позивача –ОСОБА_1, відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Орган опіки та піклування Ворошиловської районної в м. Донецьку ради, про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_2, 3-тя особа: Орган опіки та піклування Ворошиловської районної в м. Донецьку ради, про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину, посилаючись на наступні обставини:

З відповідачем ОСОБА_2 вона знайома з 1992 р. З 1999 р. вони поновили свої стосунки з ініціативи відповідача.  

На той час вона юридично перебувала з у шлюбі з ОСОБА_3, але фактично близько двох років з ним спільно не мешкали і не підтримували ніяких стосунків.

У липні 1999 р. позивачка завагітніла від ОСОБА_2 ОСОБА_2 спочатку від дитини не відмовлявся, обіцяв піклуватися і допомагати матеріально.

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. позивачка народила дитину, в Донецькому міському відділі РАЦС батьком був записаний чоловік позивачки ОСОБА_3, так як ОСОБА_2 відмовився визнавати себе батьком дитини і спільну заяву про походження від нього дитини підписувати відмовився.

У вересні 2000 р. позивачка розірвала шлюб з ОСОБА_3, а в  2006 р. він звернувся до суду з позовом про анулювання батьківства.

У зв’язку з цим позивачці було видане повторне свідоцтво про народження дитини, де відомості про батька були записані з її слів, а саме –запис прізвища дитини за її прізвищем, а ім’я по батькові –за її вказівкою –ОСОБА_3.

У 2003 р. відповідач декілька разів бачився з дитиною, але допомагати матеріально відмовився. В 2005 р. відповідач надіслав відкритку, в якій вітав сина з п’ятиріччям.

До теперішнього часу позивачка виховувала і забезпечувала дитину сама. Фактичне місце проживання відповідача до 2009 року їй було невідоме. Відповідач має регулярний дохід і має можливість надавати допомогу. Крім того, він має ще одну дитину, 1994 року народження і сплачує аліменти на її утримання.

 У вересні 2009 р. ОСОБА_2 бачився з сином, деякий час спілкувався з ним, телефонував. Але у відповідь на прохання позивачки допомагати сину матеріально надав категоричну відмову.

У зв’язку з викладеним, позивачка звернулася до суду з даним позовом, просила суд визнати відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3; зобов’язати Донецький міський відділ РАЦС внести відповідні зміни в актовий запис № 210 від 18.04.2000 року в Книзі реєстрації народжень про народження ОСОБА_4 і видати нове свідоцтво про народження на ім’я ОСОБА_3; стягнути аліменти з відповідача на утримання дитини на користь позивачки в розмірі 1/4 з усіх доходів відповідача; усі судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував факт батьківства ОСОБА_3, обґрунтовуючи заперечення тим, що на момент зачаття дитини він перебував у шлюбі і його дружина нікуди його не відпускала, а тому у нього не було можливості зраджувати їй. Крім того, позивачка на той момент також перебувала у шлюбі і її колишній чоловік тривалий час був записаний батьком цієї дитини. Пояснив, що у нього є три дитини і ще одна йому не потрібна. У випадку, якщо позивачка відмовитися від усіх своїх позовних вимог, він згодний іноді приходити до дитини як друг родини, раз на два місяці брати дитину до кіно.  Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином.

Свідок ОСОБА_5, (допитаний в судовому засіданні при минулому складі суду, запис фіксування судового засідання технічними засобами був прослуханий у судовому засіданні), пояснив, що є дідусем позивачки. Його онука та відповідач були знайомі з 1992 р. З 1999 р. вони поновили свої стосунки з ініціативи відповідача, у них були інтимні стосунки. Коли позивачка завагітніла, відповідач визнав дитину, а потім відмовився від неї і не брав участі у вихованні сина, не надав матеріальної допомоги на утримання.      

Експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні надала роз’яснення, що вірогідність батьківства не може дорівнювати 100%, оскільки це свідчило б про те, що досліджувалась одна й та сама людина. Як генетик вона вважає, що експертне дослідження повністю підтверджує той факт, що ОСОБА_2  є батьком цієї дитини.     

Суд, вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.  

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. позивачка ОСОБА_1, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_7, народила дитину ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 19.09.2000 р. Київським відділом РАГС м. Донецька, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 19 вересня 2000 року був розірваний (актовий запис № 486).

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14.09.2006 року виключено відомості про ОСОБА_7 як батька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження з актового запису про народження № 210, виданого 18.04.2000 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька, оскільки було встановлено, що ОСОБА_7 не є батьком дитини  ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.

У зв’язку з цим, 05.10.2006 р. Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції було видано повторно свідоцтво про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в якому зазначений батько ОСОБА_9, тобто прізвище зазначено за прізвищем матері, а ім’я та по батькові дитини записано за вказівкою матері, відповідно до вимог ч.1 ст.135 СК України.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при  розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка  народилась до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір’ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Згідно ч. 3 ст. 53 КпШС України при встановленні батьківства суд приймає до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір’ю дитини та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання або утримання ними дитини, або докази, які з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Суд бере до уваги, що сторони по справі не проживали спільно та не вели спільного господарства в зв’язку з тим, що відповідач перебував у шлюбі з іншою жінкою. Крім того, як встановлено в судовому засіданні відповідач фактично ухилявся від виховання та утримання дитини.  Але, в той же час, згідно висновку експерта № 1326 відділення судово-медичної імунології Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи вірогідність батьківства ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3, народженої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 року, складає 99,99 %, що за даними K.Hummel, відповідає формулюванню «батьківство практично доведено». Вказаний висновок експерта не суперечить показам свідка ОСОБА_5

В судовому засіданні відповідач не погоджувався з висновками судово-медичної експертизи №1326 та наполягав на призначенні аналогічної експертизи, але в м.Києві, оскільки Донецькій експертній установі він не довіряє.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде  визнано  необґрунтованим  або таким,  що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в  його  правильності,  судом  може   бути   призначена   повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Судом було відмовлено в задоволенні клопотання з огляду на вік дитини, віддаленість експертної установи та ненаведення відповідачем поважних причин недовіри до існуючого експертного висновку, передбачених діючим законодавством.

Таким чином, судом зібрані достатні відомості, які засвідчують походження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 від відповідача ОСОБА_2.

Тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивачки щодо визнання відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зобов’язання Донецький міський відділ РАЦС внести відповідні зміни в актовий запис № 210 від 18.04.2000 року в Книзі реєстрації народжень про народження ОСОБА_3 і видати нове свідоцтво про народження на ім’я ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України  батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач працює, має постійний заробіток, згідно постанови Петровського районного суду м. Донецька від 05.11.1999 року сплачує аліменти на утримання ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі ? частини усіх видів його заробітку, до досягнення ним повноліття.

Суд дійшов висновку, що з відповідача на  користь позивачки  підлягають  стягненню  аліменти   в  розмірі  1/4  частини  від  всіх видів його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 1 лютого 2010 р. і до досягнення дитиною повноліття на утримання сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачена позивачем при предявленні позову сума судового збору у розмірі 8,50 грн., та витрати на проведення судово0генетичної експертизи в розмірі 4527,00 гривень, а також на користь держави сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі ст. 53 КПшС України, ст.ст.  135, 180, 182,183, 191 СК України та керуючись ст.ст. 5, 60, 61, 88, 150, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Орган опіки та піклування Ворошиловської районної в м. Донецьку ради, про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Зобов’язати Донецький міський відділ реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції  внести в актовий запис № 210 Донецького міський відділу реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції про народження ОСОБА_3 зміни, вказавши батьком дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6,  уродженця м. Донецька Донецької області, громадянина України, а відомості про ОСОБА_9 як батька дитини –виключити.   

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6,  аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі ? частини від всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - щомісячно, починаючи з 01 лютого 2010 року і до досягнення дитиною повноліття на користь ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8,50 гривень, витрати на проведення судово-генетичної експертизи в розмірі 4527,00 гривень, а всього стягнути 4535 (чотири тисячі п’ятсот тридцять п’ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати з інформаційно технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька                                                            О.С.Алтухова