Справа № 1-69/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13.05.2011  року.           Миколаївський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого судді                    Павлів В.  Р.              

при секретарі                                Кочірко Л.В.

з участю прокурора                     Зварича М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Миколаєві, Львівської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, безпартійного, працездатного, непрацюючого, раніше не судженого,       

за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2  КК України,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судженого,

за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2   КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Держів Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, безпартійного, раніше не судженого

          за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2  КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 17 січня 2011 р. близько 15-00 год. за попередньою змовою групою осіб, шляхом вільного доступу зайшли на територію фермерського господарства «Улар», що розташований в с. Київець Миколаївського району Львівської області. Маючи намір на таємне викрадення чужого майна розбили на території даного господарства вісім бетонних перемичок та витягнули із них арматуру, яку сховали за п’ятдесят метрів від ферми у кущах, чим заподіяли потерпілій стороні майнову шкоду на суму 2800 грн. Однак продати викрадену арматуру на металопункт, тобто довести свій злочинний умисел до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки безпосередньо під час вчинення злочину були помічені та затримані охоронцями ферми на місці скоєного злочину.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному висновку обставини. Розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати.

         В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному висновку обставини. Розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати.

         В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному висновку обставини. Розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати.

Суд вважає, що злочинні дії підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України за кваліфікуючою ознакою таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, оскільки своїми умисними діями підсудні, за попередньою змовою зайшли на територію фермерського господарства «Улар», звідки викрали чуже майно.

         Обираючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного, те що підсудний раніше не суджений, його позитивну характеристику з місця проживання, щире каяття, що є обставиною, яка пом’якшує покарання, обставиною,  що обтяжує покарання є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та вважає, що покарання слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у вигляді позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на них обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

        Обираючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного, те що підсудний раніше не суджений, його позитивну характеристику з місця проживання, щире каяття, що є обставиною, яка пом’якшує покарання, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, обставиною,  що обтяжує покарання є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та вважає, що покарання слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у вигляді позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на них обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

          Обираючи підсудному ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного, те що підсудний раніше не суджений, його позитивну характеристику з місця проживання, щире каяття, що є обставиною, яка пом’якшує покарання, обставиною,  що обтяжує покарання є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та вважає, що покарання слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у вигляді позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на них обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

        Керуючись ст.323, 324 КПК України,суд,-

                                                              З А С У Д И В:

        ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 15 ч.2 ст. 185 ч. 2 КК України, та обрати покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

     На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року  іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

           У відповідності до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти  про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції. Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання покарань за місцем проживання засудженого ОСОБА_1

          ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.15 ч.2, ст. 185 ч. 2 КК України та обрати покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

         На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року  іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

            У відповідності до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти  про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції. Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання покарань за місцем проживання засудженого ОСОБА_2

           ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України та обрати покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року  іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_3 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти  про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції. Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання покарань за місцем проживання засудженого ОСОБА_3

Речові докази по справі: металеву арматуру залишити потерпілому ОСОБА_4, а кувалду, яка знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 повернути засудженому ОСОБА_2.

Раніше обраний ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід – підписку про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.      

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом  п’ятнадцяти  днів з моменту його оголошення

Суддя:                                                                                                                   Павлів В.  Р.