02.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/4351/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василієвни
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
представників позивача
представника відповідача Гаврилової О.В., Пилипкевич О.Я., Черненко А.А.
Максимова Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства до виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апостолівської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним та скасування рішення Апостолівської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 03 від 24.03.2011 року про повернення коштів Фонду.
12 травня 2011 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було здійснено заміну Апостолівської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на належного відповідача виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» позивач є платником єдиного соціального внеску. Відповідно до статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав. Відповідачу було відомо що відносно позивача порушено справу про банкрутство, в якій зупинено провадження до 01.01.2013 року. Вважають рішення відповідача № 03 від 24.03.2011 року про повернення коштів неправомірним, прийнятим всупереч нормам чинного законодавства. Просить суд позов задовольнити. Крім того, представник позивача надав до суду надав пояснення від 12.05.2011 року № 26451 та від 03.06.2011 року № 31886, у яких викладено нормативно-правове обґрунтування позовних вимог.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав викладених в позові та письмових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволені позову відмовити, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» у разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника – роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється, просить суд рішення № 3 від 24.03.2011 року не визнавати протиправним, оскільки на момент його винесення воно було правомірним.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Софіївське управління по експлуатації газового господарства є структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз».
З 01 січня 2011 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Софіївського УЕГГ є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
14 травня 2005 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі №Б24/235/05 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.59).
03 березня 2011 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі №Б24/235/05 проведено заміну боржника з Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» на Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровськгаз» та зупинено провадження у справі № Б24/235/05 строком до 01.01.2013 року, у зв’язку із змінами до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», відповідно до якого процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2013 року (а.с.16).
Позивач відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22.12.2010 року № 26 здійснював виплати застрахованим особам у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.
24 березня 2011 року відповідачем прийнято рішення № 3 про повернення коштів Фонду, яким зобов’язано позивача повернути до бюджету Фонду грошові у розмірі 10 311, 65 гривень, яке мотивовано тим, що у відповідності до ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зі змінами внесеними Законом України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що у разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам.
Судом встановлено, що рішення відповідача від 24.03.2011 року № 03 про повернення коштів Фонду є правовим актом індивідуальної дії.
У відповідності до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розділом 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» викладено у новій редакції статтю 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у відповідності до частини 2 якої у разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам.
Одночасно розділом 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внесено зміни до статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у відповідності до яких з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.
Вищевказані зміни до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» набрали чинності 01 січня 2011 року.
У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 р. N 4-зп про набуття чинності Конституції України зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
У відповідності до Преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Згідно Преамбули «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. N 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Згідно Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. №04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідно до частини першої статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.
На підставі викладено, суд приходить до висновку, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є спеціальними нормами, які мають пріоритет у застосуванні по відношенню до норм інших законів, у разі коли однією із сторін у правовідносинах є підприємство, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, ч.1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав, має пріоритет перед ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у відповідності до якої у разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є спеціальним актом у застосуванні при процедурі банкрутства підприємств.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивач, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство, повинен повернути кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності лише після постановлення господарським судом ухвали про визнання позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Крім того, розділ 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким викладено у новій редакції статтю 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» набрав чинності 01 січня 2011 року.
У відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, провадження у справі про банкрутство позивача було порушено у 2005 році і триває по сьогоднішній день, а тому нова редакція статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не може поширюватися страхувальників-роботодавців, відносно яких порушено провадження у справі про банкрутство до 01 січня 2011 року.
Оцінуючи, письмові докази дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що рішення Апостолівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.03.2011 року № 03 про повернення коштів Фонду є таким, що підлягає визнанню нечинним та має бути скасоване, а тому, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).
Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства до виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним та скасування рішення – задовольнити повністю.
Визнати нечинним та скасувати рішення Апостолівської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 03 від 24.03.2011 року про повернення коштів.
Присудити з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства (р/р26001007540001 в ПАТ КБ «Надра» ДРУ м. Дніпропетровськ, МФО 306016, ОКПО 24607971) судові витрати у розмірі три гривні сорок копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 18.07.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >