Судове рішення 15/81 від 13.09.2011

Судове рішення #17746995

30.08.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон 67-28-47

проспект Миру,20

29.08.11. Справа № 15/81.

Позивач: Автокооператив №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, 14029, м. Чернігів, вул. Кільцева (с.Півці).

Відповідач: Акціонерне товариство закритого типу «Юрол», 14000, м. Чернігів, вул. Ушинського, 16.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Ульяновська сільська рада Чернігівського району, с. Ульянівка Чернігівського району, 15535.

Предмет спору: про зобов»язання звільнити майданчик.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. від 21.04.11 №61.

Від відповідача: не з»явився.

Третя особа –не з»явився.

С У Т Ь С П О Р У:

Заявлено позов про зобов»язання відповідача негайно звільнити майданчик розміром 7,6 х 13,3 кв.м (мається на увазі не земельна ділянка, а намощення на ній) під автозаправочну станцію, що знаходиться в с.Півці м. Чернігів, територія автомобільного кооперативу №27.

Після порушення провадження у справі позивачем подано письмове пояснення яким уточнено позовні вимоги і якими позивач просить зобов»язати відповідача негайно звільнити майданчик з цементно-бетонним покриттям розміром 7,6 х 13,3 кв.м. під паливно-заправочний пункт, що знаходиться в с. Півці м. Чернігів, територія автомобільного кооперативу №27, прибравши з нього три металеві контейнери та огорожу з бетонних блоків.

Заява не суперечить ст.22 ГПК України, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому прийнята судом до розгляду.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що ним на вказаній ділянці збудовано та введено у експлуатацію АЗС. Цей об»єкт нерухомості зареєстровано у БТІ, видано свідоцтво про право власності яке є чинним. Намощення не є об»єктом нерухомості, а є будматеріалами. Вважає, що відсутній предмет спору і провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.2 ст.80 ГПК України.

29.08.11 представник відповідача звернувся із клопотанням про розгляд справи без його участі яке задоволене судом.

Ухвалою суду від 17.08.11 до участі у справі залучено у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ульяновську сільську раду.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, повноважного представника до суду не направила, що не є перешкодою для розгляду справи по суті зважаючи на належне та своєчасне повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи у суді.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив таке.

Згідно з статутом автокооперативу №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів його прийнято загальними зборами членів 27.03.99, протокол №30. Статут зареєстровано рішенням виконкому Деснянської районної ради №91 від 27.04.99.

Відповідно до рішення Чернігівської районної ради народних депутатів від 24.12.94 (2 сесія 22 скликання) позивачу надано у постійне користування 12,45 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для гаражного будівництва. Рішенням міськвиконкому від 21.08.2000 №205 п.21, керуючись ст.30 Земельного кодексу України, вилучено із постійного землекористування автокооперативу №27 земельну ділянку площею 0,0384 га в районі с.Півці, в тому числі, проїзд загального користування 0,0125 га.

Вказане підтверджується завіреною копією державного акта на право постійного користування землею серії ЧН 000054-1320.

09.02.98 Територіальним управлінням державного комітету України по нагляду за охороною праці по Чернігівській області відповідачу надано дозвіл на початок роботи АЗС в с.Півці Чернігівського району в автокооперативі №27.

В акті державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об»єкта до експлуатації від 18.09.97 зазначено, що рішенням державної технічної комісії паливно-заправочний пункт АОЗТ «Юрол»готовий до введення в експлуатацію.

Рішенням Виконавчого комітету Ульяновської сільської ради Чернігівського району і області №25 від 28.05.99 схвалено матеріали, підготовлені Чернігівським районним бюро технічної інвентаризації на основі господарських книг та після уточнення на місці для оформлення права особистої власності на будинки в сільській місцевості, які розташовані та території сільської ради: АЗС побудовану в с.Півці на території АК №27 –акціонерному товариству закритого типу «Юрол». Чернігівському РБТІ видати свідоцтва на право особистої власності та провести відповідну реєстрацію.

На підставі вищевказаного рішення Виконавчого комітету Ульяновської сільської ради відповідачу видано свідоцтво про право власності на об»єкти нерухомості від 07.06.99, яке посвідчує, що паливно-заправочний пункт що знаходиться в с.Півці, територія АК №27, дійсно належить Акціонерному товариству закритого типу «Юрол». Право власності зареєстровано за відповідачем в цілому в Чернігівському районному бюро технічної інвентаризації на об»єкти нерухомості у складі: автозаправні колонки –3 шт., майданчик з намощенням розм. 10.0х12.90, огорожа –бетонні блоки; бензиномаслоуловлювач. Записано в реєстрову книгу №2 під реєстровим номером 30 07.06.99.

Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 21.08.2000 р. №205 п.22 керуючись ст. 30 Земельного кодексу України ЗАТ «Юрол»вирішено надати земельну ділянку в тимчасове, довгострокове користування, строком на 10 років, площею 0,0384 га в районі с.Півці, для обслуговування службових приміщень та паливно-заправочного пункту в тому числі: під спорудами комерційного призначення –0,0133 га, під проїздами, проходами та двором –0,0251 га.

На підставі рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 21.08.2000 р. №205, 21.08.2000 р. між Виконавчим комітетом міської ради народних депутатів Чернігівського району та відповідачем укладено договір оренди за яким останній отримав в тимчасове довгострокове користування строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,0384 га для обслуговування службових приміщень та паливно-заправного пункту. У договорі зазначено, що він набирає чинності з моменту його реєстрації. Договір зареєстровано 21.08.2000 р. за №788.

Копії наведених вище доказів, а саме: акта державної технічної комісії від 18.09.97, свідоцтва про право власності на об»єкти нерухомості від 07.06.99, дозволу на початок роботи від 09.02.98, витягу із рішення Виконавчого комітету Ульяновської сільської ради від 28.05.99, витягу із рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21.08.2000 р. та договору оренди від 21.08.2000 р. засвідчені підписом та відбитками штампу і печатки адвоката ОСОБА_2. який надає правову допомогу відповідачу за договором №79 про надання адвокатських послуг від 25.07.11.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про адвокатуру»адвокати можуть, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які вони ведуть, а тому вищевказані копії документів суд приймає у якості належних доказів у справі.

З урахуванням того, що рішенням міськвиконкому від 21.08.2000 №205 п.21, вилучено із постійного землекористування позивача земельну ділянку площею 0,0384 га в районі с.Півці, а п.22 цього ж рішення відповідачу надано у користування земельну ділянку площею 0,0384 га для обслуговування службових приміщень та паливно-заправного пункту, суд приходить до висновку, що земельна ділянка на якій знаходиться нерухоме майно відповідача,була вилучена у позивача і передана в оренду позивачу, тобто не перебуває у постійному користуванні позивача на час звернення з позовом до суду та під час судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.07.11 позивача було зобов»язано надати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на які знаходиться спірне майно.

Таких доказів суду не було надано, а пред»явлена у якості доказу завірена копія акта на право постійного користування землею свідчить про вилучення з постійного землекористування позивача земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено, що земельна ділянка, на якій знаходиться спірне нерухоме майно, перебуває у його постійному користуванні, а тому судом відхиляється обґрунтування позову із цих підстав.

Разом із тим і відповідачем не доведено правомірність користування землею на час розгляду справи у суді, оскільки договір оренди укладено строком на 10 років і строк його дії закінчився 22.08.10. Доказів про продовження строку дії договору або про укладення нового договору оренди відповідачем не надано.

Наданий позивачем акт приймання виконаних робіт за вересень 1990 р. за підписами представників замовника –Автокооперативу №27 та підрядника –РСУ підтверджує будівництво на замовлення позивача у 1990 році бетонного майданчика.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи надані сторонами докази на підтвердження права власності на бетонний майданчик суд приходить до висновку, що саме відповідачем надано належні та допустимі докази на підтвердження права власності на об»єкт нерухомості –паливно-заправний пункт у складі якого є і майданчик з намощенням, а саме: дозвіл на початок робіт, акт державної технічної комісії, рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтво про право власності на об»єкт нерухомості.

Акт приймання виконаних робіт цих доказів не спростовує і до уваги судом не приймається.

В якості доказу на підтвердження своїх вимог позивач посилається на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.03 по справі №10/573/62 за позовом Автокооперативу №27 до відповідачів: Акціонерного товариства закритого типу «Юрол», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан»про визнання договору купівлі-продажу недійним, яка набрала законної сили.

Вказаною постановою позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 13.06.97, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стан»та Акціонерним товариством закритого типу «Юрол».

Як вбачається із мотивувальної частини вказаної постанови 13.06.97 відповідачі уклали між собою договір купівлі-продажу за яким відповідач 2 (ТОВ «Стан») продав, а відповідач 1 (АТЗТ «Юрол») купив майданчик розміром 7,6х13,3 кв. м. під автозаправну станцію, який розташований на земельній ділянці позивача, має цементно-бетонне покриття та огороджений бетонними блоками і цегляною кладкою. Відповідач 2 (ТОВ «Стан») на момент укладання оспорюваного договору не являвся власником спірного майна, оскільки не мав дозвільних документів, як то рішення органу самоврядування щодо виділення земельної ділянки під будівництво цеметно-бетонної площадки та правовстановлюючі документи на цю площадку.

Зазначеною постановою встановлено невідповідність оспорюваного договору купівлі-продажу вимогам закону у зв»язку із чим його визнано недійсним. Право власності за позивачем на спірний майданчик з цементно-бетонним покриттям судом не визнавалось. В зв»язку із цим вказане судове рішення по справі №10/573/62 не підтверджує правомірність вимог позивача про зобов»язання звільнити майданчик.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про власність», який був чинним на час прийняття рішення та видачу свідоцтва про право власності на об»єкти нерухомості відповідачу, об'єктом права власності акціонерного товариства є майно,придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах,не заборонених законом.

Право власності відповідача на спірне майно підтверджується витягом із рішення №25 Виконавчого комітету Ульяновської сільської ради, свідоцтвом про право власності на об»єкти нерухомості від 07.06.99. Доказів про те, що вказані документи були визнані недійсними чи скасовані суду не надано.

Як встановлено ч.1,2,7 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов»язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вимоги позивача щодо звільнення майданчика, на якому розміщено нерухоме майно власником якого є відповідач, обмежує право володіння та користування цим майном власником, що допускається лише у випадках та у порядку, встановленому законом.

Земельна ділянка, на якій розміщено нерухоме майно відповідача, вилучена із постійного землекористування позивача 21.08.2000 р., позивачем не надано належних доказів, які підтверджують його право власності на майданчик з цементно-бетонним покриттям розміром 7,6х13.3 кв.м.

Статтею 1 ГПК України право на звернення до господарського суду надано підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним особам за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відтак права позивача на дату звернення до суду із позовною заявою та на час розгляду справи у суді не є порушеними, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права користування земельною ділянкою, на якій розміщена спірна нерухомість, та на підтвердження права власності на майданчик з цементно-бетонним покриттям.

Разом із тим відсутні підстави і для припинення провадження у справі у зв»язку з відсутністю предмету спору, оскільки між сторонами наявний спір про право на майно.

На підставі викладеного у позові слід відмовити повністю з покладенням судових витрат на позивача з вини якого виник спір.

Статтею 44 ГПК України до складу судових витрат віднесено і витрати на послуги адвоката.

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката відповідачем надано суду договір №79 про надання адвокатських послуг, укладений між адвокатом ОСОБА_2.(виконавець), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №389, та ТАЗТ «Юрол»(клієнт) від 25.07.11 за умовами якого виконавець зобов»язався надати клієнту адвокатські послуги, пов»язані з веденням справи за позовом АК №27 м. Чернігів про зобов»язання звільнити майданчик, акт приймання-передачі виконаних робіт за цим договором від 17.08.11, квитанції до прибуткового касового ордеру №65 від 25.07.11 на суму 4750 грн, та №69 від 25.07.11 на суму 750 грн. адвоката ОСОБА_2. про прийняття від АТЗТ «Юрол»коштів на підставі договору за адвокатські послуги №79 від 25.07.11.

Однак, належним та допустимим доказом здійснення оплати суми 5 500 грн. адвокату є видатковий касовий ордер каси (касиру) АТЗТ «Юрол», відповідно до п.3.4. Положення про ведення касовий операцій в національній валюті в Україні , затвердженими Постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року зареєстрованою в МЮ України 13.01.2005 року за №40/10320.

На підставі цього суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено понесені судові витрати в сумі 5 500 грн. оплачених послуг адвокату в зв’язку з чим відсутні підстави для стягнення цієї суми адвокатських послуг із позивача.

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення виготовлене та підписане у повному обсязі 30.08.11

Суддя Ю.В. Федоренко

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація