АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/936/2011 Головуючий суду першої інстанції Блейз І.Г.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Іщенко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Іщенка В.І.,
суддів Авраміді Т.С.,
Полянської В.О.,
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севзапканат», ОСОБА_5, Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «Велта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Севзапканат» - Борисенка Ігоря Всеволодовича на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
14 травня 2007 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севзапканат» (далі – ТОВ «Севзапканат»), ОСОБА_5, Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «Велта» (далі АТЗП СК «Велта») та з урахуванням уточнень до позову просила стягнути з ТОВ «Севзапканат» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції 95675,53 грн., вартість послуг евакуатора 800 грн., послуги по складанню калькуляції 350 грн., транспортні витрати 1200 грн., моральну шкоду 10000 грн., судовий збір в розмірі 598,44грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 23800 грн. і 81,38 грн. витрати по виклику відповідача та третьої особи в суд, а загалом 132535,35 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 листопада 2006 року близько 14 годин 30 хвилин у м. Феодосії на 112 км. на автодорозі Сімферополь-Керч сталася дорожньо - транспортна подія, в результаті якої автомобілю Пежо р/н НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності, спричинені значні механічні ушкодження. ДТП сталося з вини водія ОСОБА_5, яка встановлена постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 10.01.2007 року, згідно якого він притягнений до адміністративної відповідальності, і який керував автомобілем ВАЗ 21043, р/н НОМЕР_5, який належить ТОВ «Севзапканат», що вбачається з технічного паспорту НОМЕР_6. Позивач зазначила, що полісом страхування №ВВ/-451356 від 27.09.2006 року АТЗП СК «Велта» була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобілю ВАЗ – 21043 ТОВ «Севзапканат». На час скоєння ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ-21043 зазначений страховий поліс діяв, проте водій ВАЗ-21043 ОСОБА_5, який керував транспортним засобом ТОВ «Севзапканат», заперечував факт знаходження з ТОВ «Севзапканат» у трудових відносинах. У відповідності з матеріалами окремого доручення Феодосійського міського суду про допит ТОВ «Севзапканат», останній підтвердив, що ВАЗ-21043 з р/н НОМЕР_5 належить ТОВ «Севзапканат» на праві власності, проте у трудових відносинах ОСОБА_5 з ТОВ не знаходиться, та право на керування зазначеним транспортним засобом йому не надавалось. Оскільки, на момент скоєння ДТП за участю автотранспорту належному ТОВ «Севзапканат», від ТОВ заяв в правоохоронні органи про викрадення зазначеного автомобілю не надходило, то це підтверджує відсутність протиправної поведінки третіх осіб чи неправомірного заволодіння транспортним засобом, то зазначене підтверджує правомірність пред’явлених вимог до відповідача та відсутність підстав для звільнення власника транспортного засобу від матеріальної відповідальності.
В частині стягнення моральної шкоди позивач зазначила, що у момент скоєння ДТП вона перенесла стрес, душевно страждала внаслідок ушкодження обличчя і накладення хірургічних швів, через що тривалий час не могла відновити нормальний образ життя, сильно страждала через пошкодження автомобілю, і тривалий час не могла приступити до керування своїм автомобілем, що вимагало від неї додаткових моральних і фізичних зусиль для організації звичного життєвого устрою і соціальних зв'язків.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 травня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Севзапканат» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріального збитку 58 994 грн. 94 коп., моральної шкоди 5000 грн., повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 372 грн. 30 коп., витрат по оплаті юридичної допомоги в сумі 568 грн. 70 коп., а всього 64 935 грн. 94 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Представник ТОВ «Севзапканат» - Борисенко І.В. не погодився з рішенням суду та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт посилається на те, що судом були порушені вимоги ч. 4 ст. 169 ЦПК України, оскільки з моменту прийняття справи до провадження Феодосійським міським судом, ТОВ «Севзапканат» було повідомлено про розгляд справи один раз 04.03.2011 року про призначення справи на 11 травня 2011 року. Також апелянт зазначає, що судом були порушені вимоги ст.224 ЦПК України, проте по незрозумілим для нього причинам суд не прийняв дану норму до уваги та ухвалив судове рішення, лишивши ТОВ «Севзапканат» права на перегляд заочного рішення в порядку ст.ст.228-232 ЦПК України. В порушення судом норм матеріального права апелянт зазначає, що на його погляд ТОВ «Севзапканат» не є суб’єктом цивільно-правової відповідальності і не може нести відповідальність за причинену матеріальну і моральну шкоду. Ухвалюючи рішення суд не вияснив усіх обставин у справі, в результаті чого неправильно встановив особу яка повинна відповідати. Неповнота вияснених обставин у справі є в тому, що сума матеріальної шкоди заявлена позивачем та стягнута судом значно завищена і не підтверджена належними доказами. Також апелянт зазначає, що суд не в повному обсязі обґрунтував причини, по яким від відповідальності звільнена страхова компанія, яка застрахувала відповідальність ТОВ «Севзапканат» перед третіми особами.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 та її представник, посилаючись на неспроможність доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і обґрунтованим і просить апеляційну скаргу відхилити та оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Севзапканат» - Борисенка І.В не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль ВАЗ-21043, р/н НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_5, належить ТОВ «Севзапканат» на праві власності, а ОСОБА_5 керував ним на підставі шляхового листа і з вини якого 27.11.2006 року сталася дорожньо – транспортна пригода, в результаті чого було пошкоджено автомобіль «Пежо» д/н НОМЕР_4, який належить позивачу і матеріальна шкода склала 57844 грн. 94коп., що підтверджується висновком експерта № 31-0133 від 10.02.2008 року. Крім того, позивач понесла витрати пов'язані з оплатою послуг по складанню калькуляції у сумі 350 грн., послуг евакуатора – 800 грн. Загальна сума матеріальної шкоди, яка підтверджена документами, складає 58994 грн. 94 коп. Що стосується інфляційних виплат у розмірі 37830 грн. 59 коп., суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки між сторонами виникли деліктні правовідносини, і у даному випадку інфляційні виплати не підлягають стягненню. Транспортні витрати у сумі 1200 грн. та витрати на виклик відповідачів по справі у сумі 81 грн. 38 коп. не підлягають стягненню, так як не підтверджені належними доказами. Суд, врахувавши обставини справи, характер і тривалість страждань ОСОБА_4, істотні зміни її життєвих планів, дійшов висновку про часткове задоволення вимог про стягнення компенсації у відшкодування моральної шкоди і стягнув 5000 грн., вважаючи зазначену суму достатньою для компенсації моральних страждань позивача, оскільки позивачу було заподіяно легких тілесних ушкоджень.
Суд зазначив, що позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «Велта» 25000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені належними доказами.
В частині стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначив, про те, що підлягають стягненню у відшкодування вказаних витрат 568 грн.70 коп., враховуючи час, який представник позивача брав участь у судових засіданнях.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону .
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана доказувати ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2006 року близько 14 години 30 хвилин у м. Феодосії на 112 км. на автодорозі Сімферополь-Керч ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21043, р/н НОМЕР_5, який належить ТОВ «Севзапканат», допустив зіткнення з автомобілем «Пежо-206», р/н НОМЕР_4, який належить ОСОБА_4 Відповідно до постанови Феодосійського міського суду АР Крим від 10.01.2007 року ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху за ст.124 КУпАП(а.с.22).
Автомобілю «Пежо-206», який згідно реєстраційного свідоцтва належить позивачу ОСОБА_4, були спричинені механічні пошкодження, внаслідок чого позивачу заподіяна матеріальна шкода, вартість якої, згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 31-0133 від 10.02.2008 року, складає 54781 грн. 95 коп. Окрім того, позивачу були заподіяні тілесні ушкодження, яки згідно акту судово-медичного дослідження №457 від 04.06.2007 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
З матеріалів справи та матеріалу про відмову у порушенні кримінальної справи №3700 вбачається, що право власності на автомобіль ВАЗ-21043, р/н НОМЕР_5, належить ТОВ «Севзапканат» (РФ), а водій ОСОБА_5 на час скоєння ДТП керував автомобілем на підставі шляхового листа, який був виданий ТОВ «Севзапканат», у якому зазначено декілька прізвищ водіїв, у тому числі і ОСОБА_5
Полісом страхування № ВВ/0451356 від 27.09.2006 року була застрахована цивільно-правова відповідальність ТОВ «Севзапканат» - власника автомобіля ВАЗ 21043.
З протоколу судового засідання від 11 червня 2009 року Дзержинського районного суду Санкт-Петербурга вбачається, що представником ТО «Севзапканат» було вказано, що ОСОБА_5 не знаходився у трудових відносинах з відповідачем, та право на керування зазначеним транспортним засобом йому не надавалось і між ТОВ «Севзапканат» та ТОВ «Вантажопідйомспецтехніка – Крим» договір оренди транспортного засобу ВАЗ, р/н НОМЕР_5 не укладався (т.1 а.с.222-224, 226).
Доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог ст.224 ЦПК України і ухвалення рішення, а не заочного рішення, є неспроможними, оскільки вказана норма закону передбачає право суду, а не його обов’язок ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача.
Посилання апелянта на порушення судом вимог ст.169 ЦПК України і розгляд справи за відсутності представника апелянта, від якого надійшла заява про відкладення справи, як на підставу скасування рішення суду, не заслуговують на увагу.
Відповідно до доручення Феодосійського міського суду АР Крим про вручення судових документів відповідачу, який знаходиться у Російській Федерацій 04 березня 2011 року було вручено повідомлення про день та час розгляду справи на 11 травня 2011 року о 14 годині 30 хвилин, а резервна дата на 09 червня 2011 року була назначена з урахуванням не отримання відповідачем своєчасно повідомлення про первісну дату розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що участь представника відповідача у розгляді іншої справи не може бути визнана поважною причиною, оскільки відповідач про час і день розгляду справи був сповіщений 04 березня 2011 року, більш ніж за два місяці до дня розгляду справи, і довіреність представнику була видана 14 березня 2011 року, а з заявою про відкладення справи представник звернувся 11 травня 2011 року, у день розгляду справи і суд з дотриманням вимог п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України правомірно розглянув справу за його відсутності.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неправильного встановлення особи, яка несе відповідальність, оскільки вони не суперечать ч.2 ст. 1187 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, у зв'язку з тим, що судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що власником транспортного засобу ВАЗ-21043, р/н НОМЕР_5, є ТОВ «Севзапканат» .
Посилання представника ТОВ «Севзапканат» в апеляційній скарзі на неправильність та недостовірність експертизи, яка проведена УкравтоТЕХекспертизою, не ґрунтується на доказах і не спростовується належними доказами, а окрім того відповідачем, з часу находження справи у суді, з 14 травня 2007 року клопотання про проведення експертизи іншою експертною установою, призначення додаткової товарознавчої експертизи не заявлялося і у суду відсутні підстави сумніватися у правильності та достовірності висновків авто товарознавчої експертизи, оскільки вона проводилася експертом, який має право на проведення експертиз і за відповідною спеціальністю стаж роботи з 2001 року, та який попереджався про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України.
Розмір грошових коштів, які стягнуті у відшкодування моральної шкоди на користь позивача з відповідача ТОВ «Севзапканат» відповідає вимогам ст. 23 ЦК України, оскільки при визначенні розміру, судом було прийнято до уваги характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення, тощо) та інших обставин, зокрема, був врахований стан здоров'я ОСОБА_4, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, тощо.
Сума стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 судових витрат відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, так як під час їх розрахунку судом першої інстанції були дотримані вимоги глави 8 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про безпідставність відмови у задоволенні позову до АТЗП СК «Велта» є неспроможними, оскільки не підтверджені належними доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну правову оцінку наданим доказам, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст.213 Цивільного процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 і 2 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Севзапканат» та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Севзапканат» - Борисенка Ігоря Всеволодовича на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2011 року відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді: В.І. Іщенко Т.С. Авраміді В.О. Полянська