АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/905/2011 Головуючий суду першої інстанції Біленко Л.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Іщенко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Іщенка В.І.,

суддів                 Приходченко А.П.,

                Полянської В.О.,

при секретарі             Джан Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на лікування, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

      17 лютого 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на лікування дочки.    

            Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Керченського міського суду АР Крим від 18.12.2006 року з відповідача стягнуті аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки -  ОСОБА_6, у розмірі 250 грн. щомісячно, але у зв'язку зі зміною економічної ситуації в державі, інфляцією та збільшенням суми прожиткового мінімуму виникла необхідність збільшити розмір призначених аліментів. Дочка знаходиться на диспансерному обліку у окуліста і позивач несе додаткові витрати на лікування. У зв'язку з тим, що позивач знаходиться в скрутному матеріальному становищі, а відповідач у добровільному порядку в додаткових витратах на утримання дитини участі не бере, посилаючись на статті 182,184,185,192 СК України, просить стягнути з відповідача додаткові витрити на лікування дитини у розмірі 250 грн. та аліменти на утримання дочки в підвищеному розмірі 800 грн. щомісячно починаючи з дати пред’явлення  позову до повноліття дитини.    

Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, стягнутих за рішенням Керченського міського суду АР Крим від 18.12.2006 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 і стягнуто  аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судом вирішено питання по розподілу судових витрат.  

ОСОБА_5 не погодилася з рішенням суду та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.

Апелянт зазначає, що судом не було належним чином враховано матеріальне становище позивача та відповідача, стан здоров'я дитини, а також інші обставини, що мають суттєве значення у справі. Судом не дана оцінка тій обставині, що оплата за медичне лікування дитини за 2011 рік відповідачем була проведена після її звернення до суду із зазначеним позовом, і саме у такій сумі. Апелянт просить звернути увагу на те, що в даний час вона разом з донькою мешкає у квартирі своєї сестри і сплачує по 100-150 грн. щомісяця  за комунальні послуги, що підтверджує її скрутне матеріальне становище.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_5, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що з часу призначення аліментів на утримання дитини стались суттєві зміни в економічній ситуації в державі, прожитковий мінімум на дітей віком від 6 по 18 років поступово збільшувався і дійшов до висновку, що розмір аліментів підлягає збільшенню, але не в заявленому позивачем розміру, оскільки позивачем не було надано доказів тому, що матеріальний стан відповідача змінився на стільки, що надає можливість збільшення розміру аліментів більш ніж втричі, а також доказів про погіршення її особистого матеріального становища та вважав обґрунтованим збільшити розмір аліментів до 500грн. щомісячно. Суд не знайшов підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат на лікування дитини у зв'язку з недоведеністю нею обставин, на які вона посилається, а також приймаючи до уваги, що він добровільно несе відповідні витрати.  

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону .

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана доказувати ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

        Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 18 грудня 2006 року з ОСОБА_4 стягнуті аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки -  ОСОБА_6, у розмірі 250 грн. щомісячно, яке звернуто до примусового виконання, що вбачається з виконавчого листа(а.с.3).

    ОСОБА_4 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, та згідно відомостей наданих ДПІ у м. Керчі АР Крим,  його валовий дохід за І квартал 2010 року склав 8504,40 грн., обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал  наростаючим підсумком з початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році складав 23930 грн.(а.с.33,39).  

Згідно довідки ДПІ у м. Керчі, АР Крим від 17.05.2011 року № 4731/1702, дохід ОСОБА_4 за період з 01.01. по 31.12.2010 рік  складає 13690 грн.

Суд, стягнувши аліменти на утримання дитини у розмірі 500 грн. щомісячно, врахував матеріальне становище дитини та платника аліментів, їх стан здоров’я і відповідно до вимог положень ст. 182 СК України, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

    Відповідно до змісту ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано доказів настання особливих обставин, які б давали підстави для стягнення додаткових витрат, відповідно до змісту ст. 185 СК України.

Вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну правову оцінку наданим доказам, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст.213 Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  

Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 та скасування оскаржуваного судового рішення.

        Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2011 року  відхилити.

        Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2011 року залишити без змін.

        Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

Судді:    В.І. Іщенко А.П.Приходченко В.О. Полянська