АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    26 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді : Сіротюка В.Г.

Суддів   : Бондарева Р.В.,

  Макарчук Л.В.,

з участю секретаря : Іванова О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної документації», третя особа – Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про визнання права власності на нежилі приміщення (майстерні), за апеляційною скаргою прокуратури міста Сімферополя на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 28 вересня 2009 року звернулися до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної документації», третя особа – Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про визнання права власності на нежилі приміщення (майстерні), розташовані за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вони як власники цих нежилих приміщень на протязі 2005-2008 років без дозвільних документів здійснили реконструкцію названих майстерень.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволений частково.

Припинено право загальної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках на нежилі приміщення, що складаються в цілому з літ. «А» - склад, літ. «Д» - прохідна, літ. «Е» - цех, літ. «Б» - службове приміщення, літ. «Г» - навіс, літ. «О» - сарай, споруд загальною площею 597,9 м2, по АДРЕСА_1.

Визнано право загальної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках на нежилі приміщення (майстерні), що складаються в цілому з адміністративно-побутової будівлі – літ. «Б», площею 315,8 м2, майстерень – літ. «В», площею 226 м2, майстерень – літ. «Е», площею 313 м2, кафе-майстерень – літ. «Ж», площею 422,9 м2, боксів – літ. «З», площею 63,5 м2, загальною площею 1 341,2 м2 по АДРЕСА_1.

Не погодившись з названим рішенням суду, прокуратура міста Сімферополя на підставі статті 361 Закону України «Про прокуратуру» подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірним самочинним будівництвом не порушуються права інших осіб.

До такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального та матеріального права, які регулюють питання самочинного будівництва.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 Цивільного кодексу України).

Вирішуючи спір, місцевий суд не врахував, що згідно статті 301 Закону України № 1699-ІІІ від 20 квітня 2000 року «Про планування і забудову територій», яка була чинною на час розгляду справи, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Свідоцтво – документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до положень статті 14 Закону України № 2780-ХІІ від 16 листопада 1992 року «Про основи містобудування», до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством.

Суд без достатніх правових підстав не прийняв до уваги зазначених вимог законодавства та не встановив факту прийняття спірного нерухомого майна до експлуатації у встановленому законодавством порядку.

Приписи частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України вказують на те, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом лише своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, встановлені по справі обставини, факти та вимоги закону дають підстави для висновку, що право позивачів не порушено та не підлягало захисту в суді.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Виходячи з наведеного та керуючись статями 303, 304, пунктом 2 частини першої статті 307, пунктом 4 частини першої статті 309, статтями 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

В И Р І Ш И Л А :

    Апеляційну скаргу прокуратури міста Сімферополя задовольнити.

    Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.

    У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної документації», третя особа – Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про визнання права власності на нежилі приміщення (майстерні) відмовити.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Р. Бондарев Л. Макарчук В. Сіротюк