АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді Іщенка В.І.,
суддів Полянської В.О.,
Авраміді Т.С.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
12 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 12249 грн. та моральної шкоди у розмірі 3000 грн. та судових витрат.
Вимоги мотивовані тим, що позивач є власником АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками сусіднього АДРЕСА_2 стіни якого примикають до стін будинку позивача. У 2009 році відповідачі знесли належний їм будинок, чим порушили стіну будинку позивача і у стіні будинку позивача з’явилися тріщини і випали камені, оскільки стіна будинку стала відкритою і на неї попадала волога восени та взимку 2009-2010 року. В подальшому відповідачі стали будувати новий будинок і від цього її будинок продовжував руйнуватися, що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи. Ремонтно-поновлювальні роботи позивач оцінює у 12249 грн., а моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 13 травня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
При ухваленні рішення суд виходив з того, що позивачем не доведено факт пошкодження її будинку відповідачами, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, оскільки з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1477 від 21 липня 2010 року вбачається, що неможливо визначити, у якій мірі вплинуло будівництво житлового будинку № 16 на погіршення стану стіни та усього АДРЕСА_1 у цілому.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу і просить скасувати рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 травня 2011 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт вважає, що у судовому засіданні встановлено, що з вини відповідачів їй нанесено матеріальну та моральну шкоду, що вбачається з наданих нею доказів. Так, відповідно до звіту про технічний стан №8036,10 ДНІіПІІ «ДІІпроектреконструкція» технічний стан стіни АДРЕСА_1 незадовільний, деформації і дефекти кладки, погіршення стану відбулися під дією факторів, викликаних порушенням правил забудови в стіснених міських умовах ДБН В.1.2-12-2008, без врахування стану діючих конструкцій і впливу погодних умов. Вказане було підтверджено і висновком судової будівельно-технічної експертизи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону .
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана доказувати ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу .
З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить АДРЕСА_1, а відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сусіднє АДРЕСА_2, стіни якого примикають до стін будинку позивача.
З висновку № 1477 судової будівельно-технічної експертизи від 21 червня 2010 року вбачається, що рік побудови жилого будинку АДРЕСА_1 до 1950 року, дата останнього капітального ремонту невідома, можливою причиною виникнення пошкоджень може бути закінчення строку тривалості експлуатації конструктивних елементів до капітального ремонту, а також фізичний знос унаслідок довгочасно відсутності поточного ремонту. Враховуючи рік побудови і технічний стан (фізичний знос – 37%) жилого будинку в АДРЕСА_1 до реконструкції суміжного жилого будинку, а також відсутність акту про стан жилого АДРЕСА_1 до реконструкції, на дату проведення досліджень відсутня можливість встановити в якій мірі вплинуло будівництво домоволодіння № 16 на погіршення стану стіни і всього АДРЕСА_1 в цілому (а.с.45-68).
Висновком судової будівельно-технічної експертизи, який є належним та допустимим доказом, не встановлено з яких причин відбулося пошкодження АДРЕСА_1, який належить позивачу ОСОБА_2
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів пошкодження АДРЕСА_1 відповідачами.
Інші докази, які були надані позивачем, є неналежними та недопустимими доказами, і суд обґрунтовано не прийняв їх до уваги, відповідно до вимог статей 57 і 58 ЦПК України.
Погоджується апеляційний суд і з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено нанесення відповідачами матеріальної шкоди, а стягнення моральної шкоди, в даному випадку, є похідною вимогою від позову про стягнення матеріальної шкоди.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну правову оцінку наданим доказам, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст.213 Цивільного процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 і 2 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді: В.І. Іщенко В.О. Полянська Т.С. Авраміді