АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді Іщенка В.І.,
суддів Полянської В.О.,
Приходченко А.П.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та додаткових витрат на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
27 січня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 і, з урахуванням уточнень до позову, просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_4 в сумі 4354 грн., заборгованість по аліментам в сумі 5486 грн. 23 коп., а всього 9840 грн. 23 коп.
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 до 2003 року знаходилась в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_5. Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 18.07.2003 року з ОСОБА_3 на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше половини неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян, починаючи з 05.05.2003 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач аліменти своєчасно не виплачує у зв'язку з чим станом на 01.11.2010 року склалась заборгованість у сумі 5486 грн. 23 коп. У 2010 році їх донька закінчила школу, та у зв’язку з проведення випускного балу позивач понесла додаткові витрати у розмірі 2265 грн., на придбання випускного наряду. Окрім того, влітку донька поступила до вищого навчального закладу на платній основі і вартість навчання за рік становить 5390 грн. та 1054 грн. за проживання у гуртожитку. Добровільно брати участь в додаткових витратах відповідач відмовляється, а вона знаходиться у скрутному положенні оскільки працює в Керченській філії ОП «Керчтеплокомуненерго» і її середньомісячна заробітна плата складає 1385 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 17 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам залишено без розгляду.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 17 травня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини відмовлено.
ОСОБА_2 не погодилася з рішенням суду та подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом. Апелянт зазначає, що суду були надані докази понесених додаткових витрат, які судом першої інстанції були залишені поза увагою. Відповідач не несе додаткових витрат, та не цікавиться здоров’ям чи успіхами дитини. На даний час відповідач офіційно ніде не працює, проте підробляє вахтовим методом, про що свідчать проїзні квитки. У відповідача на утриманні не знаходяться батьки похилого віку, які потребують матеріальної допомоги, і він є працездатною особою. На думку апелянта, суд під час прийняття заяви відповідача про перегляд заочного рішення порушив вимоги ст. 229 ЦПК України, оскільки зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_3 не заперечував проти стягнення додаткових витрат на утримання дитини, окрім того відповідачем не було надано доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції встановив, що рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 18 червня 2003 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, яке набрало чинності і яке знаходиться на примусовому виконанні. Суд зазначив, що з наданих до суду доказів не вбачається, що позивач несе якісь додаткові витрати на дитину і те, що вона потребує додаткових витрат в силу особливих обставин, фізичного або психічного стану, тяжкого захворювання тощо.
З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону .
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що за рішенням Ленінського районного суд АР Крим від 18 червня 2003 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше половини неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян, починаючи з 05.05.2003 року і до досягнення дитиною повноліття, яке набрало знаходиться на примусовому виконанні у ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим.
Відповідно до змісту ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано доказів настання особливих обставин, які б давали підстави для стягнення додаткових витрат, відповідно до змісту ст. 185 СК України.
Вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну правову оцінку наданим доказам, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст.213 Цивільного процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 і 2 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді: В.І. Іщенко В.О. Полянська А.П. Приходченко