АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді Іщенка В.І.,
суддів Полянської В.О.,
Редько Г.В.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом прокурора м. Керчі в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
03 вересня 2010 року прокурор м. Керчі звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» Керченське відділення № 4552, в якому просив стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом у загальному розмірі 10314 грн. 32 коп. та судові витрати у дохід держави.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 березня 2008 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 216, відповідно до якого відповідач отримала у кредит грошові кошти у сумі 17700 грн. зі сплатою 24% річних за користування кредитом з терміном погашення до 25 березня 2011 року, та оплатою щомісячно до 25 числа місяця платежу у сумі 491 грн. 67 коп. Банк зобов'язання за договором виконав, надав ОСОБА_5 кредит у вказаному у договорі розмірі, а відповідач порушує умови кредитного договору, не сплачує кредит та проценти за його використання, у зв’язку з чим станом на 25.08.2008 року заборгованість перед банком становить 10314 грн. 32 коп., яка складається з прострочення за кредитом у розмірі 4424грн. 30 коп., залишку у розмірі 3933 грн. 24 коп., процентів у розмірі 1580 грн. 57 коп., пені у розмірі 367 грн. 21 коп.
У забезпечення зобов’язань за кредитним договором від 26 березня 2008 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 71, а з ОСОБА_4 договір поруки № 72, відповідно до яких вони взяли на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язанням ОСОБА_5, які витікають із умов кредитного договору, у повному обсязі.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 23 березня 2011 року позов прокурора м. Керчі в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом у розмірі 10314 грн. 32 коп. та у дохід держави судові витрати: судовий збір – 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.
ОСОБА_4 не погодилася з рішенням суду та подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт зазначає, що при подачі позову були порушені, не враховані і не дотримані пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 5.1, 5.2, 6.1 договору поруки № 72 від 26 березня 2008 року відносно поручителя ОСОБА_4, оскільки вона належним чином та у відповідності з вимогами п. 6.1 ОСОБА_4 не була повідомлена про неналежне виконання договірних обов’язків ОСОБА_5 за кредитним договором № 216 від 26 березня 2008 року. В додатках до позову є вимоги адресовані ОСОБА_4 від 30 квітня 2010 року вих. № 23-02/990, проте будь які докази, які підтверджують відправлення їх поштою і отримання нею відсутні. В додатках до позову є довідка від 25 серпня 2010 року вих. № 0-2702 про розрахунок заборгованості станом на 25 серпня 2010 року, в якій не зазначено і не зрозуміло за який період склалась заборгованість ОСОБА_5 та яким чином погашався кредит. Апелянт зазначає, що ОСОБА_5 на час подачі позову змінила прізвище після укладення шлюбу на ОСОБА_2, що не враховано судом і позов не був уточнений в порядку ст.119, 120 ЦК України, що є грубим порушенням норм процесуального права. Апелянт також зазначає, що в договорі поруки № 72 від 26 березня 2008 року не вирішувалося питання правонаступництва по даному факту, у зв'язку зі змінами анкетних даних, таким чином в договорі поруки зазначається конкретний боржник ОСОБА_5, а не ОСОБА_2, і даному факту не дана правова оцінка.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов прокурора м. Керчі в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» суд першої інстанції встановив, що 26 березня 2008 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 216 відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі –17700 грн. зі сплатою 24% річних за користування кредитом з терміном погашення 25 березня 2011 року. Відповідно до п.1.5 Кредитного договору відповідач зобов’язалась до 25 числа кожного місяця проводити погашення кредиту рівними частинами по 491 грн. 67 коп., з останньою сплатою не пізніш 25. 03. 2011 року. Однак, відповідач своєчасно не оплачувала кредит та проценти за його користування, у зв’язку із чим станом на 25.08.2008 року її заборгованість перед банком становить 10314, 32 грн., і яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 4424 грн. 30 коп., залишку - 3933 грн. 24 коп., процентів –1580 грн. 57 коп., пені –367 грн. 21 коп., що підтверджується довідкою ВАТ «Ощадбанк» від 25. 08. 10 року. Згідно договорів поруки від 71, 72 від 26.03.2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є поручителями і, відповідно до п. п.1.1. вказаних договорів поруки відповідають перед позивачем солідарно і в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язання за кредитним договором № 216 від 23. 03. 08 року. Суд зазначив, що яких-небудь доказів в спростування позову відповідачі до суду не надали.
З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону .
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку
апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2008 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № 216 відповідно якого остання отримала кредит у сумі 17700 грн. зі сплатою 24% річних за користування кредитом з терміном погашення не пізніше 25 березня 2011 року (а.с.7).
В забезпечення зобов'язань за цим договором 26 березня 2008 року було укладено договори поруки № 71 і 72 з ОСОБА_3 і з ОСОБА_4 відповідно (а.с.4,5).
ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 20 квітня 2010 року за вих.№№2302/991, 2302/990, 2302/989 була направлена вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором № 216 від 26.03.2008 року (а.с.13,14,15).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13 лютого 2010 року вбачається, що ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с.33).
Відповідно до ст.544 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Доводи апеляційної скарги, про те що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі, оскільки вона виступала поручителем ОСОБА_5 за кредитним договором № 216, який укладено між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_5 і вона не може відповідати за борги ОСОБА_2, яка є іншою особою, а договором поруки № 72 не було оговорено правонаступництво по даному факту, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки ОСОБА_5 змінила прізвище після укладення шлюбу на ОСОБА_2, про що надала до суду копію свідоцтва про шлюб.
Окрім того, пунктом 4 договору поруки № 72 не передбачено припинення поруки, в разі зміни прізвища боржника (а.с.4).
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам по справі і ухвалив рішення з дотриманням вимог ст.213 Цивільного процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 і 2 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2011 року відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді: В.І. Іщенко В.О. Полянська Г.В. Редько