АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Іщенка В.І.,
суддів Полянської В.О.,
Редько Г.В.,
при секретарі: Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за скаргою ОСОБА_5 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі, за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
21 січня 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця ВДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі неправомірними і зобов'язати ВДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі провести комплекс виконавчих дій по примусовому стягненню з Східно-Чорноморського державного басейного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та урегулювання рибальства на його користь без урахування податків та інших зборів 661 грн. 20 коп. за період тимчасової непрацездатності, та 500 грн. за спричинену моральну шкоду, провести індексацію зазначених сум відповідно коефіцієнту інфляції з дня набрання рішенням суду законної сили з 13.01.2010 року, надати роз'яснення щодо розходження розміру сум стягнення.
Вимоги мотивовані тим, що на виконанні у ВДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі знаходиться виконавчий лист про стягнення з Східно-Чорноморського державного басейного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на його користь 20369 грн. 69 коп. Державним виконавцем проведені виконавчі дії на суму 19208 грн. 49 коп., проте виплати у розмірі 1161 грн. 20 коп. до теперішнього часу не стягнуто. При зверненні до начальника ВДВС, йому 13.07.2010 року була дана відповідь про те, що кошторис відповідача не містить коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірне списання коштів. Заявник зазначає, що під час перерахування частини суми, яка стягнута з відповідача, державний виконавець Поздняков С.О. допустив помилку, замість того, щоб переведення грошових коштів здійснити за рахунок відповідача, витрати по переведенню поклав на позивача, у зв'язку з чим йому завдано збиток у розмірі 192 грн. 08 коп. і не повідомив його про розбіжності в платіжних дорученнях № 127 від 09.03.2009 року та № 184 від 18.03.2009 року.
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 25 березня 2011 року визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського РУЮ у м. Севастополі Позднякова С.О. щодо відмови в стягненні суми у розмірі 1161 грн. 20 коп. з Східно-Чорноморського державного басейного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та урегулювання рибальства на користь заявника. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 16 червня 2011 року вимоги ОСОБА_5 про проведення індексації суми залишені без розгляду.
ВДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі не погодився з ухвалою суду від 25 березня 2011 року та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати. Апелянт зазначає, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального права, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що стягувачем отримано з депозитного рахунку ВДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі 19208 грн. 49 коп., яка пов’язана з трудовими правовідносинами та на відкритих рахунках боржника кошторис містить код економічної класифікації видатків бюджету за якими здійснено безспірне списання коштів. Відносно того, що стягувачем отримано суму на 192 грн. 08 коп. менше від нарахованої суми, апелянт радить звернути увагу на умови договору про відкриття рахунку у банківській установі, складеного між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк». Апелянт зазначає, що в частині стягнення 661 грн. 20 коп. за період тимчасової непрацездатності та 500 грн. моральної шкоди кошторис боржника не містить коду економічної класифікації видатків бюджету за яким необхідно здійснити арешт та безспірне списання коштів та стягнення з них будь яких грошових коштів є неможливим, оскільки відділ ДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі має лише транзитний рахунок.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ВДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що пред’явлений до виконання виконавчий документ передбачає стягнення суми заборгованості і державний виконавець застосовує до боржника заходи з звернення стягнення на належне йому майно, а тому відсутність коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірне списання коштів, не є перешкодою для повного виконання судового рішення та стягнення присуджених сум. Суд першої інстанції зазначив, що судом ухвалено рішення про стягнення конкретної суми грошових коштів на користь ОСОБА_5 з Східно-Чорноморського державного басейного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, а тому дії старшого державного виконавця в частині невиконання рішення суду слід визнати неправомірними.
Суд зазначив, що державний виконавець здійснює стягнення в межах виконавчого провадження та в межах сум зазначених в виконавчому документі, який видано на підставі судового рішення, а тому діюче законодавство не передбачає можливості проведення індексації суми саме державним виконавцем при примусовому виконанні, а окрім того, матеріали скарги не містять доказів того, що заявник ОСОБА_5 звертався до державного виконавця про надання йому роз’яснення по розбіжностям у розмірі стягнення.
З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлено ухвалу, яка відповідає вимогам процесуального закону.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 13 січня 2010 року зобов’язано Східно-чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства внести зміни у трудову книжку ОСОБА_5, вказавши дату звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України з 18 травня 2009 року замість 05 травня 2009 року. Стягнуто зі Східно-чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_5, без урахування податків та інших зборів: 992 грн. вихідної допомоги, 928 грн. 96 коп. компенсації за 28 днів невикористаної відпустки, 17288 грн. 21 коп. заборгованості по заробітній платі за період роботи з 02 червня 2008 року по 26 квітня 2009 року, 661 грн. 20 коп. за період тимчасової непрацездатності з 27 квітня 2009 року по 16 травня 2009 року і 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, яке набрало законної сили 13 січня 2010 року.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження – завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових ) осіб.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону примусове виконання рішень судів здійснюється органами державної виконавчої служби на підставі виконавчих документів, визначених цим законом.
Згідно зі ст. 5 Закону державний виконавець зобов’язаний своєчасно і повно здійснювати виконавчі дії. При цьому, державний виконавець зобов’язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, визначеного в документів на примусове виконання рішення, способом і в порядку, визначеному виконавчим документом.
Права та обов’язки державного виконавця передбачені в статті 5 Закону, в якій вказано, що державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Згідно із зазначеною нормою Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи по своєчасному і повному виконанню рішення, вказаного в документі на примусове виконання способом і в порядку, які визначені виконавчим документом.
Державним виконавцем вказані вимоги закону в повному обсязі виконані не були і рішення суду виконано не в повному обсязі, що є неналежним виконанням рішення суду.
Згідно положень ст.312 ГПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, якщо ухвала суду постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції обставини справи встановлені повно і правильно, висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції правильною, такою, що ухвалена з додержанням норм процесуального права, з належним урахуванням всіх суттєвих обставин по справі та наданням належної правової оцінки доказам по справі, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ВДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 303, 304, 312, 313 - 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2011 року відхилити.
Ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді: В.І. Іщенко В.О. Полянська Г.В. Редько