У Х В А Л А
08 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/8025/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго»до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання висновку недійсним,-
ВСТАНОВИВ
Позивач, Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго», звернувся до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання недійними вимог Південно-Західного об’єднаного контрольно-ревізійного відділу в м.Нікополі Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, викладених в висновку від 19.05.11 на заперечення.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступних обставин.
Відповідно до ч.2 ст.107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Положеннями п.1 ч.1 ст.109 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Викладені положення кореспондуються з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, і які призначені для неодноразового застосування щодо цього коло осіб.
Під правовими актами індивідуальної дії розуміються рішення, які є актами одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Конституційним Судом України зазначено, що за своєю природою ненормативні акті, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Зі змісту позовної заяви, доводів, якими позивач обґрунтовує її вимоги, а також документів, долучених до позову, вбачається, що ним оскаржується висновок на зауваження (заперечення) (від 22.04.11 б/н) до акту ревізії Нікопольського комунального підприємства від 05.04.11 №970-19/11.
За змістом Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550, висновок за результатами розгляду зауважень об’єкта контролю є письмовим документом, який затверджується керівником органу служби або його заступником, за результатами здійсненого аналізу правильності обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), що дається в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання таких заперечень. З викладеного слідує, що висновок контролюючого органу є тим документом суб’єкту владних повноважень, що безпосередньо не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України. Так і факти, наведені в оскаржуваному позивачем висновку безпосередньо не породжують у нього прав та обов’язків, не носять обов’язкового характеру для нього, не встановлюють, не припиняють та не змінюють правовідносини, що свідчить про відсутність спору. Відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550, за результатами проведеної ревізії органом служби у визначений порядком строк на адресу об'єкту контролю надсилається письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Саме така пред’явлена вимога суб’єкта владних повноважень є обов’язковою до виконання, та, у разі незгоди з нею, може бути оскаржена до суду за правилами адміністративного судочинства.
За викладених обставин розгляд справи за заявою позивача не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної ст.17 КАС України, а відтак суддя, з огляду на положення п.1 ч.1 ст.109 КАС України, відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 17, 109, 165, 186 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання висновку недійсним.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 КАС України.
Ухвала набирає законної сили згідно зі ст.254 КАС України.
Суддя А.О. Коренев