ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 р.  Справа № 2а/0470/6131/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                              Коренева А.О.,

при секретарі                                        Литвин Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Сафарі-Гранд»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Сафарі-Гранд» про стягнення заборгованості у розмірі 394,44грн. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем сум штрафних санкцій з податку на додану вартість та податку на прибуток, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та обліковою карткою платника податків – відповідача. В судове засідання позивач не з’явився, до суду направив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Згідно із позначенням на конверті, який повернувся на  адресу суду, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Сафарі-Гранд» не знаходиться за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Єрмолової, 19, кв.16. Суд зазначає, що саме така адреса зазначена в Єдиному Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців. Відповідно до ст.33 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.

Позивач, в силу норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за наведеними у ст.3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків відповідача, що за своєю суттю є стягненням заборгованості перед бюджетом за рахунок майна, що п.11  ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відноситься до функцій державних податкових інспекцій, а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

Судом встановлено, що позивачем відносно відповідача проведена невиїзна документальна перевірки своєчасності сплати податку на прибуток, якою встановлений факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податку на прибуток, що набула статусу податкового боргу, у розмірі 191,13 грн. За результатами перевірки складений акт від 03.11.10 №5527/151/23649677, на підставі якого, враховуючи положення пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2181), а також той факт, що затримка сплати суми відбулась більше ніж на 90 днів, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.10 №0010611501/0 та зобов’язано відповідача сплатити штраф у розмірі 95,57 грн. Означене податкове повідомлення-рішення вручено керівнику відповідача 14.12.10, про що свідчить його підпис на корінці рішення (а.с.13).

Також судом встановлено, що позивачем відносно відповідача проведена невиїзна документальна перевірка з питання ненадання податкової звітності з податку на додану вартість, якою встановлений факт порушення відповідачем термінів подання декларацій з ПДВ за липень та жовтень 2010р. Результати перевірки оформлені актом від 14.12.10 №6137/152/23649677, на підставі якого податковим органом, враховуючи положення пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181, винесено податкове повідомлення-рішення від 14.12.10 №0015981502/о про застосування штрафних санкцій у розмірі 340 грн. Факт отримання рішення відповідачем підтверджується підписом керівника на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с18).

Судовим оглядом зазначених податкових повідомлень-рішень установлено, що  вони за змістом, формою та підставами винесення узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою ст.17 Закону №2181.  Так, відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки,  визначені законодавством,  сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних   мінімумів   доходів  громадян  за  кожне  таке неподання або її затримку. Згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму   податкового   зобов'язання   протягом граничних  строків, визначених  цим  Законом, такий латник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці,  що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  -  у  розмірі  п'ятдесяти  відсотків погашеної суми податкового боргу.   

Суд відмічає, що оскільки податкові повідомлення - рішення були винесені з посиланням на п.17.1 ст.17 Закону, то їх оплата в силу приписів п.17.3 ст.17 згаданого закону має здійснюватись за правилами абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону, де вказано, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням п. 1.20 ст. 1 Закону апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181 процедури адміністративного  оскарження  рішень  податкових органів, а також їх оскарження до суду. Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 22.04.11 та облікової картки платника недоїмка відповідача дорівнює 394,44 грн. (а.с. 8-12).

Згідно з пп.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена перша податкова вимога від 27.12.10 №1/2328 на суму боргу у розмірі 394,44 грн. (а.с.6). В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначеної суми податкового боргу, судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.

Положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси суд робить висновок, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст.124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій. які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Сафарі-Гранд» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Сафарі-Гранд» (юридична адреса: м.Дніпропетровськ, вул.Єрмолової, 19, кв.16, код ЄДРПОУ 35496406, р/р 26004085000441, МФО банку 351016 Харківська обласна філія ПАТ «Укрсоцбанк») на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 394 грн. (триста дев’яносто чотири гривні) 44 коп.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                       

А.О. Коренев