ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5614/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛ ГРУП ДНІПРО»про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
13 травня 2011 року Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛ ГРУП ДНІПРО», в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛ ГРУП ДНІПРО» до бюджету загальну суму податкового боргу в розмірі 200,90 грн., у тому числі:
- з комунального податку у розмірі 10,20 грн.;
- з податку на прибуток у розмірі 190,70 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІАЛ ГРУП ДНІПРО» має податковий борг перед бюджетом з комунального податку у розмірі 10,20 грн.; з податку на прибуток у розмірі 190,70 грн. Заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати до бюджету узгоджених сум. Відповідачу було направлено податкові вимоги. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою з поштовим повідомленням, яке направлялось за офіційним місцем знаходження згідно довідки органу реєстрації, проте конверт повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач заперечення на позов не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вважає, що відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами у письмовому провадженні.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втрачають чинність.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку на прибуток юридичної особи виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі – Закон №2181) та Закону України "Про систему оподаткування".
Відповідно до ст.4 Закону України "Про систему оподаткування", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІАЛ ГРУП ДНІПРО» має податковий борг зі сплати податку на прибуток на загальну суму 190,70 грн., який виник внаслідок несплати податкового зобов’язання, визначеного декларацією з податку на прибуток від 09.08.2010 №50471, податковим повідомленням-рішенням №0010771501/0 від 23.11.2010, винесеного на підставі акта перевірки №4217/1501/36727454 від 23.11.2010.
Враховуючи наявність переплати з податку на прибуток, яка рахується на особовому рахунку підприємства-боржника та те, що відповідно до декларації №89608 від 12.01.2011 підприємство зменшило податкові зобов’язання на суму 466,00 грн., сума податкового боргу, що підлягає стягненню, складає 190,70 грн., у тому числі пеня 21,70 грн.
У п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України № 2181 зазначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з вимогами ст.6 Закону України № 2181 Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська на адресу відповідача були виставлені перша і друга податкові вимоги (перша податкова вимога № 1/1170 від 20.08.2010 р., друга податкова вимога № 2/1449 від 27.09.2010 р.) та направлені на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням. Проте, податковий борг не був погашений відповідачем у добровільному порядку у встановлений термін.
Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІАЛ ГРУП ДНІПРО» має податковий борг зі сплати комунального податку у сумі 10,20 грн., який виник внаслідок несплати податкового зобов’язання, визначеного розрахунком комунального податку від 12.01.2011 №89621.
Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При несплаті зобов’язання у встановлений строк виникає податковий борг, який відповідно до 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.14.1.162. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Проте, позивач не надав доказів на підтвердження того, що ним виносилась податкова вимога про сплату комунального податку, а тому суд вважає позовні вимоги в частині сплати комунального податку в розмірі 10,20 грн. такими, що не підлягають задоволенню.
Виходячи зі змісту положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.
Згідно п.102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛ ГРУП ДНІПРО» про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛ ГРУП ДНІПРО» (ЄДРПОУ 36727454) з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІАЛ ГРУП ДНІПРО» на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення боргу по податку на прибуток 190,70 грн. (сто дев’яносто грн.. 70 коп.).
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
О.В. Маковська