ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за позовом  ВАТ "Прикарпаттяобленерго"  вул. Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача  Івано-Франківської міської клінічної лікарні  м.Івано - Франківськ, вул.Матейки, 34

про стягнення заборгованості в сумі  8605, 28 грн.  

Cуддя  Цюх Ганна Захарівна   

При секретарі   Волошанська Христина Орестівна

Представники:

Від позивача:  Іванишин В.І. - юрисконсульт, (довіреність № 701 від 23.09.06р.)

Від відповідача:  Тинів І.Д. - юрисконсульт, (довіреність № 1-юр від 24.01.2005р.)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення  з  Міської клінічної лікарні № 1 боргу за перевищення договірних величин по електроспоживанню у сумі 6 946,69 грн., 305,39 грн. пені, 1011,76 грн. інфляційних втрат, 341,44 грн. - 3 % річних.             

         Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

        Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення боргу за перевищення споживання електричної енергії в сумі 6946,69 грн. заперечив, мотивуючи  тим, що позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду. Також подав суду клопотання про відмову в задоволенні пені в сумі 305,39 грн., 3% річних - 341,44 грн. та 1011,76 грн. інфляційних, посилаючись на важке матеріальне становище Міської клінічної лікарні № 1 і недостатнє бюджетне фінансування.     

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд  встановив,

що  між позивачем та відповідачем був укладений договір № 72 на користування електичною енергією від 15.03.2000р. із змінами та доповненнями в редакції договору від 14.01.2004 року.

        Відповідно до укладеного Договору споживач - Міська клінічна лікарня № 1 несе відповідальність за раціональне використання електроенергії, дотримання режимів електроспоживання, а також зобов»язується проводити своєчасно та в повному розмірі розрахунки за спожиту електроенергію.

          Однак, в порушення наведених договірних умов відповідач не проводив своєчасно належних розрахунків за використану електричну енергію за період з липня 2003 року по липень 2006 року.  

          Через несвоєчасну оплату за спожиту електроенергію в серпні та жовтні 2003 року, керуючись п.11 Порядку постачання електичної енергії споживачам, затвердженого постановою КМУ від 24.03.1999р. № 441, п.5.3 Правил, договірні величини споживання електроенергії в серпні та жовтні 2003 року були скориговані споживачу до рівня фактично оплаченої величини, про що складено Акти про перевищення граничної величини споживання електичної енергії та доведено споживачу повідомленнями.

 Ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику», п.13 Порядку, п.7.26 Правил, п.5.1 Договору передбачено, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п»ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

За недотримання встановлених граничних величин, на підставі ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику»та Договору відповідачу двічі проводилось додаткове нарахування за перевищення договірної величини в серпні та жовтні 2003 року в розмірі п»ятикратної вартості спожитої електроенергії, про що були виписані та надіслані Міській клінічній лікарні № 1 рахунки.

Загальна сума понаддоговірних нарахувань  електроспоживання по виписаних рахунках становить 6946,69 грн., які так і залишились неоплачені відповідачем, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Крім того, відповідно до п.4.2.1 Договору позивачем нарахована пеня в сумі 305,39 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 1011,76 грн. і 3% річних на суму 341,44 грн.

Згідно ч.2 ст. 27 Закону України „Про електроенергетику»споживання електроенергії понад договірні величини є правопорушення в електроенергетиці, відповідно до якого застосовується санкція у вигляді штрафу у відповідності до ч.5 ст 26 і ч.9 ст.27 вказаного закону.

У відповідності пп1).п.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки, зокрема штрафу. Оскільки позовна заява подана позивачем в липні 2006 року, а позовні вимоги про стягнення штрафу стосуються  серпня та жовтня 2003 року, то позивач пропустив термін позовної давності звернення до суду.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача боргу за перевищення договірних величин по електроспоживанню у сумі 6946,69 грн. слід відмовити.

Враховуючи той факт, що пеня в сумі 305,39 грн., інфляційні втрати в сумі 1011,76 грн. і 3% річних в сумі 341,44 грн. нараховані позивачем за несплату суми штрафних санкцій, в стягненні яких судом відмовлено у зв"язку із збігом строку позовної давності, то в задоволенні пені, інфляційних втрат та 3% річних слід теж відмовити.  

           Судові витрати відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.26,27 Закону України „Про електроенергетику», ст.ст.256, 258  Цивільного кодексу України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Цюх Ганна Захарівна

виготовлено в діловодстві

виконавець волошанська Х.О.

          12.10.06р.