ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

13 грудня 2024 року Справа №  280/7416/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді        Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,  РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350)

Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,  в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зарахування ОСОБА_1 періодів її роботи з 23.08.1988 по 23.12.2023 до страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також бездіяльність щодо призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу періоди роботи з 23.08.1988 по 23.12.2023 як стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також призначити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позов обґрунтований тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Вказано, що на день досягнення пенсійного віку у нього наявний достатній стаж, тому він має право на нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач-1 позов не визнав, надавши свій письмовий відзив. Зазначає, що 09.04.2024 позивачка звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій як працівнику освіти.  Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.04.2024 №083950020205 відмовлено позивачу в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій у зв`язку з відсутністю права. Звертає увагу суду, що з 01.09.2021 позивачка переведена на посаду асистента вчителя, яка не передбачена Переліком №909. Відтак, при досягненні пенсійного віку позивач перебувала на посаді, яка не дає право на пенсію за вислугу років. Враховуючи зазначене, головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області правомірно відмовлено позивачці в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. У задоволенні позову просить суд відмовити.

Відповідач – 2 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що  Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі — Перелік №909) визначено вичерпний список посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Зазначає, що посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу не значиться у Переліку № 909, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги на підстав пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третьою особою подано пояснення щодо суті спору, в яких зазначено, що позивач з 01.09.2021 переведено на посаду відповідно до Постанови КМУ № 963 від 14.06.2000, тому не враховується до стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону 1058, оскільки відсутня в “Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, тому не підлягають зарахуванню до спеціального стажу за вислугу років. Враховуючи наведене прийнято рішення відмовити в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058, оскільки на дату пенсійного віку позивач працювала на посадах, які не дають право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Таким чином, виходячи з вищезазначеного, дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 14.10.2024 залучено до участі у справі  №280/7416/24 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

Позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 (далі- Закон № 1058).

Рішення про призначення пенсії від 24.01.2024 №083950020205 приймалось головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності.

09.04.2024 позивач звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій як працівнику освіти.

Розглянувши заяву та надані документи за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення від 15.04.2024 №083950020205 про відмову позивачу в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій. В рішенні зокрема зазначено, що Пунктові 4.3 розділу IV Порядку подання та оформлення документі в для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058,  затверджений постановою правління Пенсійною фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі – Порядок №22-1), передбачено, що рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії.

З огляду на положення пункту 4,3 розділу IV Порядку № 22-1 періоди страхового стажу, набуті до місяця звернення за призначенням пенсії, за які на час прийняття рішення про призначення пенсії відсутня інформація про суми нарахованої заробітної плати та сплачені внески, враховується на підставі звернення особи, зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону № 1058.

У зв`язку зі змінами в строках подачі страхувальниками звітів про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 09.04.2024 (дату повторного звернення про нарахування та виплату грошової допомого, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до Закону №1058) відсутня інформація про суми нарахованої заробітної плати та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України за місяці, що передують місяцю звернення за призначенням пенсії.

При всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх наданих документів виявлено, що станом на 18.01.2024 - страховий стаж на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788, обчислений відповідно до даних системи персоніфікованого обліку по 31.12.2023 (згідно з інформацією про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески) тому права на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV закону №1058, ОСОБА_2 не має.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначає, що оскільки позивача з 01.09.2021 переведено на посаду асистента вчителя, яка відсутня в Переліку №909, підстав для зарахування до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду з 01.09.2021 по 23.12.2023 немає.

У відзиві на позовну заяву відповідачем-2 зазначено, що посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу не значиться у Переліку № 909.

Не погодившись з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.

Пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону №1788 - ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"(далі - Перелік № 909).

Із системного аналізу наведених вище норм вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної і комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Судом встановлено, що на момент виходу на пенсію позивачка працювала на посаді асистент вчителя в Запорізькій гімназії №109 Запорізької міської ради.

Переліком № 909 визначено, що робота в загальноосвітніх навчальних закладах дає право на отримання пенсії за вислугу років та в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Тобто, посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу не значиться у Переліку № 909.

Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким посаду асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням віднесено до посад педагогічних працівників.

Постанова Кабінету міністрів України від 15.08.2011 № 872 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" зазначає, що "особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами".

З ініціативи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Міністерством соціальної політики доповнено Класифікатор професій посадою асистента вчителя інклюзивного навчання (наказ Держспоживстандарту від 28.07.2010 року за № 327).

Посаду асистента вчителя передбачено Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 № 1205.

У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1/9-675 від 25.09.2012 "Щодо посадових обов`язків асистента вчителя" зазначено орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням, які розроблені у зв`язку з введенням зазначеної посади до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 за № 1308/8603.

Так, в описі посадових обов`язків асистента вчителя зазначено, що асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що посада педагогічного працівника з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 поширюється і на посаду «асистент вчителя».

Подібна позиція підтримана Верховним Судом в ухвалі від 12 серпня 2024 року у справі №420/18130/23.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач-3 у спірних відносинах не реалізував своїх повноважень, оскільки належним чином не розглянув та не надав повної оцінки поданим позивачем документам, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.04.2024 №083950020205 про відмову позивачу в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог зобов`язального характеру про нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то суд зазначає, що такі підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області  повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, оскільки саме до функцій пенсійного орану відноситься розрахунок стажу та призначення такої допомоги.

Разом з тим не підлягають також задоволенню вимоги про зобов`язання відповідача-2 зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 23.08.1988 по 23.12.2023 як стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком від 18.01.2024 позивачем не було подано заяву про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. Відтак, можливість зарахування вищевказаного періоду роботи до спеціального стажу не розглядалася.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,  РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)– задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.04.2024 №083950020205.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву  ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )  сплачену суму судового збору в розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 13.12.2024.

Суддя                                                         О.В. Конишева