Справа № 299/8061/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11.12.2024                 м. Ужгород

       Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судових засідань  ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №11-сс/4806/807/24, за апеляційною скаргою, яку подав ОСОБА_5 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_7 та апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду від 25 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду від 25 листопада 2024 року, задоволено клопотання та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 23.11.2024 року до 21.01.2025 року включно, без визначення розміру застави.

З матеріалів клопотання слідує, що слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 115 КК України.

Подане клопотання мотивовано тим, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 04.12.2022 призваний на військову службу за мобілізацією та у подальшому направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 та з моменту призову та зарахування останнього до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військовослужбовець солдат ОСОБА_5 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог: статей 11,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці постійно повинні свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрими, дисциплінованими, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Натомість, солдат ОСОБА_5 став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти здоров`я особи, яке він вчинив за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 23 листопада 2024 року, близько 00 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись в середині приміщення будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на позбавлення життя ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх кримінальну караність, передбачаючи наслідки у вигляді настання смерті людини, та бажаючи настання саме таких наслідків, з метою позбавлення життя спричинив численні удари кулаками обох рук в область обличчя ОСОБА_8 , що призвело до його смерті.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

23 листопада 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Веряця, Виноградівського району та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, військовослужбовця ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , одруженого, раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених па нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, виливати на свідків кримінального провадження.

У клопотанні існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення. Зокрема вказується, що з матеріалів досудового розслідування слідує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків даного кримінального правопорушення, без дозволу слідчого, прокурора та суду, може виїхати з місця постійного проживання, переховуючись при цьому від органів слідства, прокурора, суду та враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не одружений, внаслідок чого не має соціальних чинників, які б прив`язували його до постійного місця проживання.

Вказані обставини за твердженням слідчого свідчать про неможливість застосування особистого зобов`язання, особистої поруки та домашнього арешту, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 так як такі ним дотримані не будуть.

На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відноситься до категорії тяжких, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В ухвалі слідчий суддя констатує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 слідчий суддя врахував такі ризики: перебуваючи на волі ОСОБА_5 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, незаконно вливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Слідчим суддя також врахував тяжкість вчиненого злочину: – підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Дані про особу ОСОБА_5 – не працюючий, не одружений, за місцем проживання характеризується негативно. Крім того прийняв до уваги, що підозрюваний не має постійного місця роботи, в пошуках заробітку може покинути місце проживання, не має стійких соціальних зв`язків, тобто не має чинників, які б прив`язували його до місця свого проживання. Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу. Окрім наявної обґрунтованої підозри, встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу на більш м`який. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя особи, також враховується та обставина що обвинуваченим скоєно в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про його підвищену небезпеку для суспільства, а відтак слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_7 ввказує, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України, в наслідок чого підлягає скасуванню. Стверджує, що ОСОБА_5 не має на меті переховуватись та виїзджати за межі України, адже він військовий і розуміє, що триває військовий стан в Україні, він навпаки сприятиме у з?ясуванні обставин даної справи, так як особисто зацікавлений в тому, щоб дана справа чим швидше закінчилась та він міг продовжувати спокійно жити далі. Крім того, ОСОБА_5 не притягався до кримінальної відповідальності, є особою несудимою. Звертає увагу, що сторона обвинувачення не довела яким чином ОСОБА_5 зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду й не довела яким саме чином він впливатиме на свідків та інших учасників учасників провадження. Вважаю, що ризики та докази в даному кримінальному провадженні відсутні. Просить скасувати ухвалу обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

З апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 в слідує, що твердження обґрунтованої підозри не відповідає дійсності та не підтверджено ніякими доказами. Слідчий з прокурором передчасно визначили кваліфікацію даного злочину, як умисне вбивство, не визначивши та не підтвердивши мотив і мету злочину, характер і спосіб, які обов`язково підлягають з`ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину. Слідчий суддя під час розгляду клопотання порушив вимоги ч. 1 ст. 194 КПК України. Стверджує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні або мінімальні. Зазначає, що висновок лікарів щодо можливості утримання ОСОБА_5 під вартою в УВП не є судмедекспертизою та не може вважатись належним доказом можливості тримання його під вартою в умовах Ужгородського УВП. Також під час судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ніхто не звернув увагу на момент затримання, не дослідили протокол затримання та його зміст, що є тяжким порушенням законних прав підзахисного, учасники судового процесу були позбавлені права дачі додаткових пояснень по суті. Крім того, розмір застави взагалі не визначено. Просить скасувати ухвалу та звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, пояснення адвоката ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_5 які у судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задоволити, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають. Прокурор в судове засідання в апеляційній інстанції не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора та захисника ОСОБА_7 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності захисника та прокурора апеляційний суд бере до уваги, що: сторона обвинувачення належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день від сторони обвинувачення не надходило. Захисник ОСОБА_7 до початку розгляду судового провадження подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання слідує, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_5 , захисник – адвокат ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_11 та слідчого ОСОБА_12 що свідчить про те, що при розгляді клопотанні були дотримані вимоги, передбачені ст. 193 КПК України.

       Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України кримінального правопорушення. Вказаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема копією повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яка 23.11.2024 року з дотриманням положень ст. 278 КПК України йому вручена, протоколом допиту підозрюваного, ОСОБА_5 тощо. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_5 діяння, яке підпадає під ознаки передбаченої ч. 1 ст. 115 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчиненого кримінального правопорушення.

       При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.

       Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

       Тому, висновки слідчого судді про обгрунтованість підозри ОСОБА_5 апеляційний суд визнає обґрунтованими, відповідно доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 у цій частині є безпідставними.

       Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема те, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, незаконно вливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та фактичних обставин їх вчинення, у своїй сукупності з його тяжкістю (передбачене ч. 1 ст. 1115 КК України кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років з можливістю конфіскації майна та даними про особу підозрюваного (не працюючий, не одружений, за місцем проживання характеризується негативно, не має постійного місця роботи, в пошуках заробітку може покинути місце проживання, не має стійких соціальних зв`язків, тобто не має чинників, які б прив`язували його до місця свого проживання) повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

Суд апеляційної інстанції вважає, що подані адвокатом ОСОБА_6 докази, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: службову характеристику, довідку про реєстрацію місця проживання, нагрудний знак «Золотий хрест» від 26.06.2023 року №1398, медаль «За відвагу» від 07.08.2023 року № 376, посвідчення учасника бойових дій, медаль «За відвагу» від 07.08.2023 року № 376, медаль «За хоробрість в бою» від 07.04.2023 року № 228, посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.09.2023 року, не спростовують висновку місцевого суду, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищенаведені обставини свідчать про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м`які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам.

Тому, доводи апеляційних скарг про те, що ризики, на які слідчий посилається у клопотанні, не підтверджені доказами, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження та спростовуються наведеним вище, а відтак і жодним чином не спростовують висновків слідчого судді у цій частині.

Доводи апеляційної скарги про незаконне затримання  ОСОБА_5 - апеляційний суд визнає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки такі не спростовують висновків суду про наявність ризиків та необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак і не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді та відмови в задоволенні клопотання органу досудового розслідування чи застосування щодо підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

При цьому, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, те, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, незаконно вливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, однак, обставини, за яких ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_5 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_5 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров`я. Будь-яких доказів, зокрема висновків лікарів тощо, у підтвердження таких фактів сторонами захисту не надано.

Суд апеляційної інстанції вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано врахував положення ч. 4 ст. 183 КПК України з якої слідує, що суд постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може не визначати розмір застави, зокрема у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини (пункт 2), а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя особи. Враховується та обставина що обвинуваченим скоєно в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про його підвищену небезпеку для суспільства.

Тому на переконання апеляційного суду слідчий суддя дійшов належного висновку про неможливість визначення підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави, оскільки застава не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 як підозрюваного у кримінальному провадженні та буде недостатнім запобіжним заходом для запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_5 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_7 та апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , – відхилити.

Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду від 25 листопада 2024 року у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071080000726 від 23.11.2024 року, щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: