У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2024 Справа №596/1693/24 Провадження №2-н/607/3290/2024

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув заяву Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу та

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 3 181,83 гривню.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Перевіривши заяву й додані до неї матеріали, суд встановив, що вказана заява не відповідає вимогам статті 163 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, крім іншого, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно пункту 4 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу також додаються і інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року №14, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

За приписами пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу, суддя відмовляє у видачі судового наказу.

Положеннями пункту 8 частини першої статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не надано документів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та із наданих доказів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Так, у заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що ОСОБА_1 є боржником по оплаті за надані послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки до заяви не додано жодних доказів на підтвердження належності боржнику об`єкту, за яким нарахованого заборгованість (право власності, користування, тощо), а наданий фінансовий стан суми боргу стосовно гр. ОСОБА_1 не є належним та допустимим доказом того, що ОСОБА_1 є боржником за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №943963 від 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 належать земельні ділянки: площею 2,34 га, 0,28 га, 0,2 га, 0,12 га, 0,25 га, 3,9925 га та 1 га в Тернопільській області, Гусятинський район, с. Глібів, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та квартира за адресою: АДРЕСА_2 , тому, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.

Враховуючи положення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року №14, у яких зокрема зазначено, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, а також беручи до уваги ту обставину, що із заяви Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» про видачу судового наказу не вбачається порушення права грошової вимоги, до заяви не додано документів, які підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, суд вважає необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу.

Відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 163, 165 – 167, 258 – 261, 353 – 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу – відмовити.

2. Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу в цьому випадку не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

4. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

5. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Т. І. Якімець