Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/1687/2024

Справа № 229/4848/24

17 грудня 2024 року

Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді  Погрібної Н.М., за участю секретаря Шемчука О.О., представника відповідача Сологуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка в режимі відеоконференції цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту,

установив:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості: за договором про надання фінансового кредиту № 38311 від 03.07.2021 р. в загальному розмірі 35077,50 грн., що складається з суми заборгованості: 5900 грн. за основною сумою боргу; 28292,50 грн.  за відсотками; 885 грн. заборгованість по комісії; за договором про надання фінансового кредиту № 08696-07/2021 від 03.07.2021 р. в загальному розмірі 33600 грн., що складається з суми заборгованості: 12000 грн. за основною сумою боргу; 21600 грн. за відсотками; за договором про надання фінансового кредиту № 2838508526/697905 від 18.06.2021 р. в загальному розмірі 26906,25 грн., що складається з суми заборгованості: 7500 грн. за основною сумою боргу; 19406,25 грн.  за відсотками, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 03.07.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем було укладено кредитний договір № 38311, згідно умов якого, остання отримала грошові кошти. 05.01.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 05012024, відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі щодо кредитного договору, укладеного з відповідачем.

03.07.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір № 08696-07/2021, згідно умов якого, остання отримала грошові кошти. 29.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 29122021, відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі щодо кредитного договору, укладеного з відповідачем.

18.06.2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем було укладено кредитний договір № 2838508526/697905, згідно умов якого, остання отримала грошові кошти. 19.04.2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 19042022-Є, відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі щодо кредитного договору, укладеного з відповідачем.

Таким чином, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 95583,75 грн. Відповідач не виконує свої обов`язки з поверненню грошових коштів.

Від представника відповідача надійшов відзив, відповідно до якого, просив при ухваленні рішення врахувати наступне. Кредитний договір № 38311 від 03.07.2021 р. надавався строком на 15 днів, тобто до 17.07.2021 р. (п.1.2 договору), загальна сума процентів за період користування становить 2212,50 грн. Отже, після 17.07.2021 р. припинилось право первісного кредитора ТОВ «ФК «Авіра груп» на нарахування відсотків за кредитним договором, тому вважав, що нарахування відсотків після 17.07.2021 р. є неправомірним та не обґрунтованим. Договір про споживчий кредит № 00896-07/2021 від 03.07.2021 р. надавався строком на 30 днів, тобто до 01.08.2021 р. (п.1.2 договору), загальна сума процентів за період користування становить 5400 грн. Отже, після 01.08.2021 р. припинилось право первісного кредитора ТОВ «ФК «Інвеструм» на нарахування відсотків за цим договором, тому вважав, що нарахування відсотків після 01.08.2021 р. є неправомірним та не обґрунтованим. Договір про споживчий кредит № 2838508526/697905 від 18.06.2021 р. надавався строком на 15 днів, тобто до 02.07.2021 р. (п.1.2 договору), загальна сума процентів за період користування становить 2812,50 грн. Отже, після 02.07.2021 р. припинилось право кредитора ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» на нарахування відсотків за кредитним договором, тому вважав, що нарахування відсотків після 02.07.2021 р. є неправомірним та не обґрунтованим. При цьому, представник відповідача посилався на висновки Постанови Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12-ц. Таким чином, вважав, що позовні вимоги можуть бути задоволенні в обсязі стягнення суми кредиту та відсотків, нарахованих в межах строку кредитування за відповідними кредитними договорами (а.с.69-70).

Представником позивача надано відповідь на відзив, з якої вбачається наступне. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не є первісним кредитором, тому перерахуванням коштів та нарахування процентів по кредитним договором займалися первісні кредитори. При цьому, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало додаткових нарахувань та штрафних санкцій, що вбачається з розрахунку заборгованості. Укладаючи кредитні договори, сторонами було узгоджено всі умови щодо нарахування відсотків, які були у подальшому нараховані первісними кредиторами у чіткій відповідальності до цих умов. Крім того, кредитні договори у відповідності до вимог чинного законодавства недійсними не визнані, тобто в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину. Вважав, що нарахування відсотків за користування кредитом є правомірним та підтверджується умовами кредитних договорів та доказами кредитної заборгованості (а.с.76-79).

Представником відповідача надано заперечення на відповідь представника позивача на відзив, з яких вбачається наступне. Кредитний договір № 38311 від 03.07.2021 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Авіра груп» надавався строком на 15 днів, тобто до 17.07.2021 р. (п.1.2 договору). Кредитний договір № 00896-07/2021 від 03.07.2021 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» надавався строком на 30 днів, тобто до 01.08.2021 р. (п.1.2 договору). Кредитний договір № 2838508526/697905 від 18.06.2021 р. надавався строком на 15 днів, тобто до 02.07.2021 р. (п.1.2 договору). Отже, сторони вказаних договорів погодили строк відповідного кредиту, зазначивши конкретний строк та дату до якої надавався кредит. При цьому, строк кредитування за цими кредитними договорами є відмінним від строку дії цих договорів, а також від строку виконання зобов`язання за ними. Крім того, відповідач не заперечує факт укладання вищевказаних договорів та отримання коштів за ними, підстав для розірвання цих договорів чи визнання їх недійними не вбачає. Стороною відповідача заперечується нарахування позивачем чи первинними кредиторами відсотків за цими договорами після закінчення строку кредитування (а.с.95-97).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

       В судовому засіданні представник відповідача просив ухвалити рішення з урахуванням відзиву та заперечень на відповідь представника позивача на відзив.

       Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526,530,610,611,625,1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 03.07.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 38311, згідно умов якого, остання отримала грошові кошти в розмірі 5900 грн., строком на 15 днів, до 17.07.2021 р. (а.с.8-10).

05.01.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 05012024, відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі щодо договору про надання фінансового кредиту № 38311 від 03.07.2021 р. (а.с.11-15).

03.07.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08696-07/2021, згідно умов якого, остання отримала грошові кошти в розмірі 12000 грн., строком на 30 днів, до 01.08.2021 р. (а.с.18-21).

29.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 29122021, відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі щодо договору про надання фінансового кредиту № 08696-07/2021 від 03.07.2021 р. (а.с.22-26).

18.06.2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2838508526/697905, згідно умов якого, остання отримала грошові кошти в розмірі 7500 грн., строком на 15 днів, до 02.07.2021 р. (а.с.31-33).

19.04.2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 19042022-Є, відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі щодо договору про надання фінансового кредиту № 2838508526/697905 від 18.06.2021 р. (а.с.34-39).

Відповідно до підписаних Умов та правил надання банківських послуг Клієнт зобов`язується погашати заборгованість та оплачувати послуги Банку в повному обсязі відповідно до договору, в тому числі в разі пред`явлення претензій по зроблених операціях до моменту прийняття остаточного рішення щодо задоволення таких претензій.

Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частці у разі невиконання Клієнтом та/або Довіреною особою Клієнта зобов`язань за Договором.

Банк свої зобов`язання виконав у відповідності до умов договорів у повному обсязі та надав грошові кошти ОСОБА_1 , яка не виконала взяті на себе зобов`язання, грошові кошти у визначений строк не повернув.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.( ч. 1ст. 1054 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, з укладанням вказаного договору факторингу до позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги виконання зобов`язання відповідачем за договором про надання фінансового кредиту № 38311 від 03.07.2021 р., за договором про надання фінансового кредиту № 00896-07/2021 від 03.07.2021 р., за договором про надання фінансового кредиту № 2838508526/697905 від 18.06.2021 р.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст.525,526,546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. 3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, відповідач уклала з Товариством електронні кредитні договори, які були підписані нею за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що повністю відповідає вимогам п.п.6,8 ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, банк не обмежував відповідача у часі при здійсненні ознайомлення з інформацією та документами відповідача, що знаходяться на сайті та в ІТС відповідача. Вся інформація була надана у чіткий, зрозумілий, однозначний спосіб та в порядку визначеному чинним законодавством. Банк не вводив відповідача в оману при здійсненні ним вибору та не примушував останнього до укладання кредитного договору та здійснення несвідомого вибору. До того ж, у випадку незгоди з умовами отримання чи погашення кредиту та/або іншою наданою/розміщеною на веб-сайті чи в паспорті споживчого кредиту інформацією, відповідач мала можливість відмовитися від отримання кредиту та не укладати кредитний договір, а натомість остання уклала вказаний кредитний договір та отримала кредит, який досі не повернула.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, оскільки вищевказані договори про надання коштів у позику та факторингу не були визнані у встановленому законом порядку недійсними чи нікчемними, то в силу положень Закону України "Про електронну комерцію", ст.ст. 204,207,627,629,638,639,642,1077 ЦК України ці правочини є правомірними, чинними та обов`язковими для виконання, що у відповідності до вимог ст.12,81 ЦПК України не спростовано відповідачем.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач належним чином умови договорів не виконувала та має заборгованість: за договором про надання фінансового кредиту № 38311 від 03.07.2021 р. в загальному розмірі 35077,50 грн., що складається з суми заборгованості - 5900 грн. за основною сумою боргу та 28292,50 грн.  за відсотками, а також 885 грн. заборгованість по комісії (а.с.15); за договором про надання фінансового кредиту № 08696-07/2021 від 03.07.2021 р. в загальному розмірі 33600 грн., що складається з суми заборгованості - 12000 грн. за основною сумою боргу та 21600 грн. за відсотками (а.с.26); за договором про надання фінансового кредиту № 2838508526/697905 від 18.06.2021 р. в загальному розмірі 26906,25 грн., що складається з суми заборгованості - 7500 грн. за основною сумою боргу та 19406,25 грн.  за відсотками (а.с.39).

Разом з тим, щодо нарахувань відсотків за договорами про надання фінансового кредиту, суд зазначає наступне.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Згідно з умовами договору про надання фінансового кредиту № 38311 від 03.07.2021 р., кредит надано у розмірі 5900 грн., на строк 15 днів, під 2,5 % процентної ставки (базової, фіксованої) за один день. Номінальна відсоткова ставка 2,5 % за один день користування кредитом від 5900 грн. становить 147,50 грн. за день (5900 / 100 х 2,5). Таким чином, заборгованість за відсотками становить 2212,50 грн. за 15 днів (147,50 х 15).

Згідно з умовами договору про надання фінансового кредиту № 08696-07/2021 від 03.07.2021 р. кредит надано у розмірі 12000 грн, на строк 30 днів, під 1,50 % процентної ставки (базової, фіксованої) за один день. Номінальна відсоткова ставка 1,50 % за один день користування кредитом від 12000 грн. становить 180 грн. за день (12000 / 100 х 1,50). Таким чином, заборгованість за відсотками становить 5400 грн. за 30 днів (180 х 30).

Згідно з умовами договору про надання фінансового кредиту № 2838508526/697905 від 18.06.2021 р., кредит надано у розмірі 7500 грн., на строк 15 днів, під 2,5 % процентної ставки (базової, фіксованої) за один день. Номінальна відсоткова ставка 2,5 % за один день користування кредитом від 7500 грн. становить 187,50 грн. за день (7500 / 100 х 2,5). Таким чином, заборгованість за відсотками становить 2812,50 грн. за 15 днів (187,50 х 15).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість: за договором про надання фінансового кредиту № 38311 від 03.07.2021 р. в сумі 8997,50 грн.., з якої: 5900 грн. – сума заборгованості за основим боргом, 2212,50 грн. – заборгованість за процентами, 885 грн. – заборгованість за комісією; за договором про надання фінансового кредиту № 08696-07/2021 від 03.07.2021 р. в сумі 17400 грн.., з якої: 12000 грн. – сума заборгованості за основим боргом, 5400 грн. – заборгованість за процентами; за договором про надання фінансового кредиту № 2838508526/697905 від 18.06.2021 р. в сумі 10312,50 грн.., з якої: 7500 грн. – сума заборгованості за основим боргом, 2812,50 грн. – заборгованість за процентами.

Відповідно дост.141ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1162,75 грн.

Керуючись ст. ст.10,12,13,76,141,206,264,265,273, 354 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ вул. Симона Петлюри, 30, до ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

- за договором про надання фінансового кредиту № 38311 від 03.07.2021 р. в загальному розмірі 8997 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 50 коп., що складається з суми заборгованості: 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) грн. за основною сумою боргу; 2212 (дві тисячі двісті дванадцять) грн. 50 коп. за відсотками; 885 (вісімсот вісімдесят п`ять) грн. заборгованість по комісії;

- за договором про надання фінансового кредиту № 08696-07/2021 від 03.07.2021 р. в загальному розмірі 17400 сімнадцять тисяч чотириста) грн., що складається з суми заборгованості: 12000 (дванадцять тисяч) грн. за основною сумою боргу; 5400 (п`ять тисяч чотириста) грн. за відсотками;

- за договором про надання фінансового кредиту № 2838508526/697905 від 18.06.2021 р. в загальному розмірі 10312 (десять тисяч триста дванадцять) грн. 50 коп., що складається з суми заборгованості: 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. за основною сумою боргу; 2812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 50 коп. за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1162 (одна тисяча сто шістдесят дві) грн. 75 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Погрібна