Спарва№ 308/17982/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16.12.2024                                                                         м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Афганістан, провінція Кундус, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

03.11.2024 о 10 год. 10 хв. громадянин Афганістану  ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ) на напрямку 240 прикордонного знаку на відстані 3000 метрів до державного кордону України інспектором групи моніторингу обстановки за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Словацьку Республіки поза межами встановлених пунктів пропуску через державний кордон в складі групи осіб з громадянином ОСОБА_2 . Своїми діями  ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в тому числі шляхом надіслання sms повідомлень у додаток «Viber», які надсилалися на номер, який вказаний ОСОБА_1 у поданій ним заяві про отримання електронних повісток та шляхом розміщення оголошення на сайті Ужгородського міськрайонного суду. Про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи міститься письмові пояснення останнього, згідно з якими він визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 204-1 КУпАП розглядаються протягом доби, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях громадянина ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП -  спроба перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинена групою осіб.

Вина правопорушника підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 327030 від 03.11.2024, даними протоколу про адміністративне затримання від 03.11.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.11.2024, відповідно до яких останній повідомивпро те, що з ОСОБА_3 він познайомився і вони разом поїхали на електричці у напрямку державного кордону з метою його незаконного перетину, свою вину визнає повністю; рапортом інспектора прикордонної служби, схемою затримання громадянина ОСОБА_4 та громадянина України ОСОБА_5 , іншими зібраними доказами.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст. 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, та вважає, що на   ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп.

Керуючись ч. 2 ст. 204-1, ст. 221, 284, 285, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Афганістан, провінція Кундус, місце проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя                                                                                           В. В. Чепка