Судове рішення #17781708

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2011                                                                                           № 08/5026/1019/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва  А.М.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників

від позивача:            не з’явились;    

відповідача:                     ОСОБА_1 – дов. №7 від 05.01.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1»

на Рішення                     Господарського суду Черкаської області

від                               07.06.2011 р.

у справі                     №08/5026/1019/2011 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1»

до                                  Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця»

про                               повернення майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1» (далі – позивач)  звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» (далі – відповідач) про повернення із незаконного володіння відповідача наступну техніку та технічні паспорти: причіп ПТС-6У, заводський номер 219, державний номер МН05626, 2007 року випуску, свідоцтво № АБ 381771; трактор «Білорусь-82.1» з навісним обладнанням (комунальна машина), заводський номер 80832421, державний номер 08081 СА, 2006 року випуску. Номер двигуна 710603, свідоцтво №АБ 384407; екскаватор «Борекс-2202» з навісним обладнанням (ковш грейдерний), заводський номер 198541, державний номер 08082 СА, 2006 року випуску. Номер двигуна 710718, свідоцтво №АБЗ 84408; сміттєвоз КО 435 М на шасі ЗІЛ 432921 2007 року випуску, реєстраційний номер СА 6154 АО, синього кольору; сміттєвоз КО 435-01М на шасі МАЗ 5337-02-240 2007 року випуску, реєстраційний номер СА 7586 АО, оранжевого кольору.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про те, що договором №47 від 15.03.2006р. не визначені істотні умови повернення транспорту, а спірна техніка перебуває у відповідача на відповідальному зберіганні, як речовий доказ по кримінальній справі, переданий йому відділом УСБУ в Черкаській області за актом приймання-передачі від 15.12.2009р. На думку відповідача, питання повернення техніки підлягає вирішенню саме з тим органом, який передав йому на відповідальне зберігання вищевказаний транспорт.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.06.2011 р. у справі №08/5026/1019/2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.06.2011 р. у справі №08/5026/1019/2011 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття незаконного по суті заявлених вимог рішення.  

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначені до розгляду судовому засіданні на 20.07.2011р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Разіної Т.І.,              Остапенко О.М.

14.07.2011р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив (заперечення) на апеляційну скаргу.

14.07.2011р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та про продовження строку розгляду справи понад терміни, визначені в ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011р., на підставі ст. ст. 69, 77, 102 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи було продовження та відкладено розгляд справи до 31.08.2011р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Разіної Т.І.,              Шипка В.В.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.08.2011р. проти апеляційної скарги заперечував з підстав, наведених у письмовому відзиві (запереченнях) на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване судове рішення без змін як таке, що прийнято з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача 31.08.2011р. не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін у судові засідання не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний господарський суд визнав можливим розглядати справу у відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

15.03.2006р. між Комунальним підприємством «ВЖ РЕУ-1», правонаступником якого згідно з Рішенням Черкаської міської ради №4-1343 від 16.07.2009р. «Про припинення комунального підприємства житлово-комунального господарства міста» є відповідач, та позивачем було укладено договір №47 про надання послуги по придбанню прибиральної техніки, на підставі якого позивачем придбано наступну техніку: трактор, екскаватор, причіп, сміттєвози та обладнання до цієї техніки ковш грейдерний, машину комунальну.

За договорами №215 від 01.12.2007р., №2, 10-А від 01.02.2008р., №3, №4 від 01.02.2009р. позивач передав в оренду Комунальному підприємству «ВЖ РЕУ-1» наступні транспортні засоби: екскаватор БОРЕКС 2202 з грейдерним ковшом, трактор БЕЛАРУС 82.1 з причіпом ПТС6У та комунальною машиною, сміттєвоз КО 435 М на шасі ЗІЛ 432921, державний реєстраційний номер СА 6154 АО та сміттєвоз КО-01М на шасі МАЗ 35337-02-240, державний реєстраційний номер СА 7586 АО (далі – транспортні засоби).

Право власності позивача на транспортні засоби підтверджується довідкою інспекції держтехнагляду департаменту екології та безпеки населення виконкому Черкаської міської ради від 05.05.2011р. та довідкою Управління Державтоінспекції УМВС в Черкаській області №13/14-71 від 28.01.2011р., реєстраційні документи на спірну техніку були передані орендарю згідно з умовами договорів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що відповідач відмовляється повернути орендовану у позивача техніку і численні звернення позивача до відповідача залишені без належного реагування.

Місцевий господарський суд відмовив у позові повністю, зазначивши про те, що позовні вимоги є нормативно та документально непідтвердженими.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.  

Згідно з ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.  Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 387 Цивільного  кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як уже зазначалось вище, вимоги позивача ґрунтуються на договорах №215 від 01.12.2007р., №2, 10-А від 01.02.2008р., №3, №4 від 01.02.2009р., за якими він передав в оренду відповідачу транспортні засоби.

В розділах 7 договорів №3, №4 від 01.02.2009р., які є продовженнями договорів оренди транспортних засобів №215 від 01.12.2007р., №2, 10-А від 01.02.2008р., сторони погодили термін їх дії з 01.02.2009р. по 31.12.2009р. Дія договорів №3, №4 була пролонгована за згодою сторін на один рік - до 31.12.2010р.

13.08.2009р. заступником начальника відділу УСБУ в Черкаській області було порушено кримінальну справу №28 за фактом розтрати службовими особами Комунального підприємства  «ВЖРЕУ-1» (правонаступником якого є відповідач) шляхом зловживання своїм посадовим становищем.

Постановою від 29.04.2010 порушена кримінальна справа відносно начальника Комунального підприємства  «ВЖРЕУ-1» ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 209 Кримінального кодексу України, яка перебувала у провадженні слідчого відділу УСБУ в Черкаській області з 13.08.2009р. по 04.11.2010р., та після затвердження обвинувального висновку прокурором 09.11.2010р. була направлена до Придніпровського районного суду.

Управління служби безпеки України в Черкаській області направила на адресу суду першої інстанції лист №6-965 від 02.06.2011р., в якому повідомило суд про те, що у ході розслідування зазначеної справи 15.12.2009р. сміттєзбиральна техніка, яка належить позивачу (трактор колісний «Беларус 82.1», д.н.з. 08081 СА; екскаватор «Борекс 2202», д.н.з. 08082 СА: причеп тракторний ПТС6У-07, д.н.з. МН 05626; сміттєвоз марки МАЗ, моделі КО 435-01 М д.н.з. СА 7586 АО; сміттєвоз марки ЗІЛ моделі КО-435 М, д.н.з. СА 6154 АО, машина комунальна, ковш грейферний), яка знаходилася в оренді у Комунального підприємства «ВЖ РЕУ №1», була визнана речовим доказом та передана на відповідальне зберігання відповідачу.

Судом також встановлено, що відповідач визнаний цивільним позивачем у кримінальній справі по обвинуваченню колишнього начальника Комунального підприємства «ВЖРЕУ-1» ОСОБА_2 за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Згідно з постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.05.2011р. кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 направлена прокурору Черкаської області на додаткове розслідування.

Згідно зі ст. ст. 125, 126 Кримінально-процесуального Кодексу України слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову. В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову. Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду. Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження. Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, до останньої судом залучено наступні документи:

- постанову слідчого відділу Управління СБУ в Черкаській області від 02.08.2010р. про накладення арешту на майно засновника і директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1» (позивача по справі) обвинуваченої ОСОБА_2, а саме: екскаватор БОРЕКС 2202 з грейдерним ковшом, трактор БЕЛАРУС 82.1 з причіпом ПТС6У та комунальною машиною, сміттєвоз КО 435 М на шасі ЗІЛ 432921, державний реєстраційний номер СА 6154 АО та сміттєвоз КО-01М на шасі МАЗ  35337-02-240,  державний реєстраційний номер СА 7586 АО;

- протокол Управління СБУ у Черкаській області від 03.08.2010р. про накладення арешту на вище вказане майно і передачі його на зберігання головному інженеру Комунального підприємства «СУБ «Митниця» (відповідача по справі);

- акт приймання-передачі майна на зберігання та розписка особи, яка отримала на зберігання арештоване майно по кримінальній справі №28;

- копія договору по наданню послуг зберігання матеріальних цінностей від 15.12.2009р., укладеного між відповідачем та Управлінням СБУ в Черкаській області, згідно з умовами якого Управління передає, а відповідач приймає на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності, визнані згідно з постановою слідчого речовим доказом по кримінальній справі: екскаватор БОРЕКС 2202 з грейдерним ковшом, трактор БЕЛАРУС 82.1 з причіпом ПТС6У та комунальною машиною, сміттєвоз КО 435 М на шасі ЗІЛ 432921, державний реєстраційний номер СА 6154 АО та сміттєвоз КО-01М на шасі МАЗ 35337-02-240, державний реєстраційний номер СА7586.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, зокрема, на підтвердження скасування арешту, накладеного на спірне майно (техніку), припинення дії договору по наданню послуг зберігання матеріальних цінностей від 15.12.2009р., укладеного між відповідачем та Управлінням СБУ в Черкаській області того, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підстави для витребування спірного майна у відповідача відсутні, оскільки майно (техніка) перебуває у нього на достатній правовій підставі (відповідальне зберігання).

З урахуванням наведених обставин справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також із повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв’язку з чим підстави для задоволення скарги відсутні.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.06.2011 р. у справі №08/5026/1019/2011 – без змін.

2. Матеріали справи №08/5026/1019/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена  до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          


05.09.11 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація