ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"28" липня 2011 р.                                                    Справа № 2а-228/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Філіпової Т.Л.         

суддів:                                                                              Євпак В.В.

                                                                                          Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від "01" лютого 2011 р. у справі № 2а-228/11 за позовом ОСОБА_3   до Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії  ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Олевського районного суду від 01.02.2011р. позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати позивачу допомоги не у відповідності із ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ протиправними.

Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області провести перерахунок та виплату позивачу допомогу як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до  ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“,  встановивши її на рівні 50 % мінімальної заробітної плати визначеної законодавством щомісячно, з 01 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року.

В решті позову відмовлено за безпідставністю.           

У апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що управління діє в межах, передбачених законодавством та проводить компенсаційні виплати у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, проживає в АДРЕСА_1, що знаходиться у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, що підтверджується  посвідченням та копією паспорта (а.с.4-7).

Статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) передбачено, що особи, які проживають на території радіоактивного забруднення, мають право на грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Так, у відповідності до ст. 37 цього Закону громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими органами державної адміністрації або виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

У спірний період законодавець не вносив до наведених норм Закону змін, якими б установлювались інші, крім мінімальної заробітної плати, критерії нарахування зазначених виплат або обмежувався розмір останніх.

Таким чином, вихідним критерієм нарахування спірних сум виплат виступала мінімальна заробітна плата, розмір якої в зазначений позивачем період змінювався законодавцем.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлювався спеціальним законом або законом про Державний бюджет України на відповідний рік (2010 рік). Зміст зазначених законів свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування цього розміру для реалізації положень статті 37 Закону.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 січня 2010 року –869,00 грн., з 1 квітня 2010 року - 884,00 грн., 1 липня 2010 року –888,00 грн., з 1 жовтня 2010 року –907,00 грн.   

Однак, зазначені виплати проводились позивачу не в розмірах, встановлених Законом, а в сталих сумах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року.

Згідно з приписами ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового ату Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або в іншому правовому акті суд застосовує правові акти, які мають вищу юридичну силу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при визначенні розміру згаданих виплат застосуванню підлягає саме стаття 37 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

Відповідно до п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005р., розпорядниками коштів за ст.37 Закону є управління праці та соціального захисту населення, а тому нарахування за вказаною статтею проводить Управління праці та соціального захисту населення Олевської  районної державної адміністрації.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обгрунтованність постанови суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Управління праці та соціального захиcту населення Олевської районної державної адміністрації Рівненської області відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області  залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від "01" лютого 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий   суддя                                                              Т.Л. Філіпова

судді:                                                                                      В.В. Євпак   

                                                                                                Г.І. Майор   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області  вул.Привокзальна 5,м.Олевськ,Житомирська область,11002