Судове рішення #17800458

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2011                                                                                           № 57/152

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2011  ( суддя Гулевець О.В.)

за позовом           Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго»

про                    стягнення 128159,08 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду міста Києва  від 01.07.2011 у у справі № 57/152 за позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго»  про стягнення заборгованості в розмірі 128159,08 грн. – відмовлено в позові повністю. Стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» 10151,28 грн. витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 у складі колегії суддів: Моторний О.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Вербицька О.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 01.09.2011.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/11 від 30.08.2011 у зв’язку відпустками суддів Андрієнка В.В. та Вербицької О.В., розгляд апеляційної скарги у справі №57/152 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій  та статус суддів”.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2011, апеляційну скаргу – задовольнити.

Представник відповідача надав усні пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15.02.2008 між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 15/02 (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов’язувався передати у власність позивача прилади нічного бачення типу GВS-01 (далі - товар), а позивач - прийняти й оплатити товар.

Відповідно до умов п. 1.2. та п. 1.3. Договору, вартість товару становить 75000,00 грн., кількість і асортимент товару наведені у Специфікації (додаток № 1  до цього Договору), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний після підписання Договору в  строк, не пізніше 30 тридцяти календарних днів, передати позивачу товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар і здійснити оплату в строки і порядку передбаченим Договором.

Згідно з розділом 3 Договору, здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками позивача та відповідача. Товар вважається прийнятим за:

п. 3.2.1 кількістю місць - згідно з кількістю місць, зазначених у накладній;

п. 3.2.2 кількістю виробів - згідно з специфікацією і пакувальними листами;

п. 3.2.3 якістю - згідно з сертифікатом або іншими документами.

Датою передачі вважається дата одержання товару на складі  відповідача (дата підпису товарної накладної позивачем). Право власності на товар переходить до позивача з моменту приймання товару й оформлення документів, вказаних у п 3.3. даного Договору.

В обгрунтування позовних вимог возивач посилається на те, що свої зобов’язання щодо оплати товару він виконав, здійснивши 15.02.2008 попередню оплату товару в розмірі 75000,00 грн. В якості доказів оплати товару позивач надав оригінали видаткового касового ордеру серії 01АААП № 623701 від 15.02.2008, квитанції до прибуткового касового ордера серії 02АААО № 139702 від 15.02.2008 та специфікації до Договору купівлі-продажу № 15/02 від 15.02.2008. Також, позивач зазначає, що заступником директора відповідача зроблений підпис на специфікації, що є додатком № 1 до договору від 15.02.2008 про отримання 75000,00 грн.

Як стверджує позивач, враховуючи, що відповідно до п. 2.1. Договору відповідач зобов'язався передати позивачу товар в строк не пізніше 30 днів після   підписання договору, то останнім днем передачі товару від продавця покупцю є 16.03.2008. Оскільки  обов'язок щодо передачі товару відповідач не виконав, позивач просить стягнути з відповідача 75000,00 грн. безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися із вищенаведеними доводами позивача, беручи до уваги наступне.

Згідно висновку експерта № 449/11-13 від 20.05.2011, складеного за результатами проведення судово-технічної експертизи документів по даній справі, у квитанції до прибуткового касового ордеру серії 02АААО № 139702 від 15.02.2008 відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» нанесений не рельєфним кліше печатки, а являє собою копію відтиску печатки, яка нанесена шляхом монтажу за допомогою лазерного принтеру комп'ютера кольоровим тонером. Бланк квитанції до прибуткового касового ордеру серії 02АААО № 139702 виготовлений типографським способом за допомогою офсетних друкарських машин, позначення номеру бланку "139702" виконане способом високого друку, рукописний текст та підпис у графі "Касир" виконані пастами кулькових ручок. Для виготовлення бланку квитанції, рукописного тексту і підпису у графі "Касир", комп'ютерно-розмножувальна техніка не використовувалась.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на зазначені вище докази, оскільки з висновку судової експертизи вбачається факт їх підробки.

Також, відповідно до висновків судово-почеркознавчої експертизи № 419/11-11 від 06.05.2011 експертом встановлено, що:

1. Рукописний запис «75000 (семдесят пять тыс. грн.) получил 15.02.2008 ОСОБА_7» на специфікації до договору купівлі-продажу № 15/02 від 15.02.2008, виконано   ОСОБА_7.

2. Рукописні записи (семьдесят пять тыс.) на квитанції до прибуткового касового ордера серії 02АААО № 139702 від 15.02.2008 та на видатковому касовому ордері серії 01АААП № 623701 від 15.02.2008  виконано не ОСОБА_7, а іншою особою з наслідуванням почерку ОСОБА_7 або з використанням різного роду технічних прийомів (зокрема, перерисовки на просвіт), а, отже, з навмисною зміною ознак свого власного почерку. Встановити, чи виконано ці рукописні записи ОСОБА_8 не виявилось можливим з причин, вказаних в п. 2б дослідницької частини цього Висновку.

3. Підпис від імені ОСОБА_7 біля відповідного прізвища під текстом наспецифікації до договору купівлі-продажу № 15/02 від 15.02.2008, виконано   самим ОСОБА_7

4. Підпис від імені ОСОБА_7 в графі "Підпис" у видатковому касовому ордері серії 01АААП № 623701 від 15.02.2008, - виконано не ОСОБА_7, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_7 з попереднім тренуванням.

5. Підпис від імені ОСОБА_7 в графі "Касир" на квитанції до прибуткового касового ордера серії 02АААО № 139702 від 15.02.2008 виконано не ОСОБА_8, а іншою особою з ретельним наслідування підпису ОСОБА_8 з попереднім тренуванням або з використанням різного роду технічних прийомів (зокрема, перерисовки на просвіт).

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, висновок судово-почеркознавчої експертизи № 419/11-11 від 06.05.2011, також, підтверджує ті обставини, що квитанція до прибуткового касового ордера серії 02АААО № 139702 від 15.02.2008 та видатковий касовий ордер серії 01АААП № 623701 від 15.02.2008, не можуть вважатись належними та допустимими доказами в межах даної справи, оскільки містять підписи, які не можуть вважатись такими, що належать особі відповідача зазначеній в них.

Відповідно п. 3 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 11.11.1998 № 02-5/424 ”Про деякі питання практики призначення експертизи”, визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта, суд вважає, що експертне дослідження № 419/11-11 від 06.05.2011 проведено кваліфікованим експертом відповідно до вимог Закону України ”Про судову експертизу”, належним чином обґрунтовано та не спростоване сторонами у справі, а тому висновок судової експертизи оцінюється, як один з належних доказів у справі.

В силу частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З п. 2.1 Договору вбачається, що першою стороною, яка повинна вчинити дії на виконання умов договору є саме відповідач, обов’язком якого є поставка товару визначеного сторонами у специфікації до Договору. Розділом 3 Договору щодо здачі-приймання товару передбачено, що здача-приймання товару проводиться уповноваженими  представниками позивача та відповідача.

Отже, виконуючи умови Договору належним чином позивач повинен був би отримати від відповідача товар, перевірити повноваження посадової особи продавця і лише в подальшому розрахуватись з відповідачем.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2011.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 – без змін.

Матеріали справи № 57/152 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

  Судді


 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація