У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.02.08                                                                                               Справа №10/47/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Федоров І.О.    , Кагітіна Л.П.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Лолі Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1. (довіреність  ВЕТ № 378517 від 16.07.2007 р.);

від відповідача - ОСОБА_2. (довіреність від 24.12.2007 р. № 1);

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та  апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Торговий Дім”, м. Запоріжжя,

на ухвалу господарського суду Запорізької області від  24.12.2007 р. у справі № 10/47/08

за позовом  ОСОБА_3, м. Запоріжжя,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Торговий Дім”,                        м. Запоріжжя,

про зобов'язання привести відповідність вартість основних фондів та стягнути вартість частини майна,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 320 від 25.02.2008р. справу № 10/47/08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Федоров І.О., судді: Кагітіна Л.П., Юхименко О.В.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За клопотанням представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 26.02.2008 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2007 р. у справі                        № 10/47/08 (суддя Алейникова Т.Г.) накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - будівлю       літ. А заАДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ТОВ “Компанія Торговий дім”. Заборонено Орендному підприємству “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” вчиняти дії з реєстрації прав власності та видачі витягів з реєстру прав власності стосовно даного нерухомого майна.

Ухвалу мотивовано наявністю підстав вважати, що до набрання чинності рішенням суду за наслідками розгляду позовної заяви нерухоме майно може бути відчужене відповідачем третім особам за заниженою ціною і виплата справедливої вартості частини майна, пропорційна частці позивача у статутному фонді відповідача, стане неможливою.

Не погодившись із даною ухвалою суду відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу  господарського суду Запорізької області від 24.12.2007 р. у справі № 10/47/08 скасувати.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою посилається на те, що вказане нерухоме майно жодним чином не стосується предмета позову, що не дає права суду заборонити іншій особі вчиняти дії, які не пов'язані з предметом спору. Вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 67 ГПК України, що є  підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача реальної справедливої вартості частини майна відповідача. Тому вжиті судом заходи забезпечення позову - арешт майна відповідача і заборона ОП “ЗМБТІ” вчиняти дії з реєстрації прав власності та видачі витягів з реєстру прав власності стосовно цього майна безпосередньо стосуються предмету спору. Вважає, що майно може бути відчужене відповідачем третім особам за заниженою ціною, оскільки 13.11.2005 р. відповідач вже продав об'єкт незавершеного будівництва без належних повноважень, що підтверджується рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2007 р. у справі  № 2-76/07. Зауважує, що один лише арешт нерухомого майна не перешкоджає переведенню права власності на нерухоме майно на інших осіб. У зв'язку з цим просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали,  знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3. звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання ТОВ “Компанія Торговий Дім” привести у відповідність вартість основних фондів (матеріальних необоротних активів) у бухгалтерському обліку підприємства до реальної справедливої вартості станом на 21.10.2006 р. з урахуванням дооцінки основних фондів, а також стягнути з ТОВ “Компанія Торговий Дім” на користь ОСОБА_3. вартість частини майна, пропорційну його частці 29,2% у статутному капіталі ТОВ “Компанія Торговий Дім”.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2007 р. в даній справі накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - будівлю літ. А за адресою:АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ТОВ “Компанія Торговий дім”. Заборонено Орендному підприємству “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” вчиняти дії з реєстрації прав власності та видачі витягів з реєстру прав власності стосовно даного нерухомого майна

Колегія суддів не погоджується з даним висновком господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський  суд  за  заявою  сторони, прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи  має  право вжити заходів до  забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії  провадження у  справі, якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611  «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Отже, забезпечення позову -  це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідно, обираючи, який саме засіб забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, суду необхідно враховувати зміст позовних вимог.

Частиною 1 ст. 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або  грошові суми, що належать відповідачеві; забороною  іншим особам  вчиняти  дії,  що стосуються предмета спору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є дві вимоги:

1) немайнова вимога - зобов'язати ТОВ “Компанія Торговий Дім” привести у відповідність вартість основних фондів (матеріальних необоротних активів) у бухгалтерському обліку підприємства до реальної справедливої вартості станом на 21.10.2006 р. з урахуванням дооцінки основних фондів;

2) майнова вимога - стягнути з ТОВ “Компанія Торговий Дім” на користь ОСОБА_3. вартість частини майна, пропорційну його частці 29,2% у статутному капіталі ТОВ “Компанія Торговий Дім”.

Зазначені вимоги заявлені позивачем на підставі ст. 54 Закону України  від 19.09.1991 р. N 1576-XII “Про господарські товариства” (із змінами), відповідно до якої при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна  товариства, пропорційна його  частці  у статутному (складеному)  капіталі. Виплата провадиться  після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства,  і  в  строк  до  12  місяців  з дня виходу.

Згідно протоколу загальних зборів ТОВ “Компанія Торговий Дім” датою виключення ОСОБА_3. зі складу учасників ТОВ “Компанія Торговий Дім” є 21.10.2006 р. (а.с. 8).

Тобто вартість частки позивача в майні відповідача слід вираховувати з вартості майна, наявного у ТОВ “Компанія Торговий Дім” у 2006 році.

В позовній заяві позивач також просить зобов'язати відповідача визначити справедливу вартість майна станом на 21.10.2006 р.

Отже, зменшення складу або вартості майна товариства на час розгляду цієї справи  ніяким чином не утруднить виконання рішення суду про зобов'язання відповідача визначити справедливу вартість основних фондів, наявних у відповідача станом на 21.10.2006 р., та виплатити відповідну частку позивачу.

Доказів того, що визначення справедливої вартості майна, наявного станом на 21.10.2006 р., буде неможливою або утрудненою позивач суду не надав.

Не надав позивач також доказів на підтвердження відсутності або недостатності у відповідача грошових коштів для виплати позивачу вартості його частки в разі, якщо зазначені вимоги будуть задоволені.

При цьому колегія суддів зауважує, що в позовній заяві позивач взагалі не визначив розмір грошових вимог до відповідача, які, на його думку, підлягають стягненню з відповідача в разі задоволення позову, що не дозволяє визначити суму вимог позивача, які необхідно забезпечити.

Натомість колегією суддів встановлено, що відповідачем внесено вартість частки позивача в сумі 43800 грн. на депозит приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4., що підтверджується квитанцією від 22.10.2007 р. № 1, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, однак позивач ухиляється від отримання цих коштів.

Зазначене свідчить про те, що відповідач задовольнив вимоги позивача в частині, що ним не оскаржується, та надав позивачу реальну можливість розпоряджатися своїми коштами.

Визнання права власності на майно або витребування майна не є предметом спору в даній справі. Отже, обраний судом захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на індивідуально визначене нерухоме майно відповідача не пов'язаний з позовними вимогами та є необґрунтованим.

Щодо заборони Орендному підприємству “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” вчиняти дії з реєстрації прав власності та видачі витягів з реєстру прав власності стосовно майна відповідача, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов може забезпечуватися забороною  іншим особам  вчиняти  дії,  що стосуються предмета спору.

Як було зазначено, визнання права власності на майно або витребування майна не є предметом спору в даній справі.

Отже, заборонивши Орендному підприємству “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” вчиняти дії з реєстрації прав власності та видачі витягів з реєстру прав власності стосовно майна відповідача, суд порушив умови застосовування даного виду забезпечення позову, оскільки заборонив іншій особі вчиняти  дії, які не стосуються предмета спору.

Таким чином, обрані судом заходи забезпечення позову не пов'язані з позовними вимогами, є необґрунтованими та застосовані порушенням вимог ст. 67 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Торговий Дім”,                     м. Запоріжжя, задовольнити. 

Ухвалу господарського суду Запорізької області від  24.12.2007 р. у справі № 10/47/08 скасувати.

В задоволенні клопотання ОСОБА_3. про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Федоров І.О. 

 Кагітіна Л.П.  Юхименко О.В.