КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2011 № 05-5-39/8647
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1 – дов. №6 від 04.01.2011р.;
від відповідача не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „УНІКА”
на Ухвалу Господарського суду міста Києва
від 01.08.2011р.
у справі №05-5-39/8647 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „УНІКА”
до Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Провідна”
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 4 442,99 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011р. №05-5-39/8647 позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто без розгляду на підставі п.п.2, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2011р. №05-5-39/8647 скасувати та передати позовну заяву на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було невірно застосовано норми процесуального права, а саме ст. ст. 53, 54, 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2011р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2011р.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Разіної Т.І., Зубець Л.П.
Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2011р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2011р. №05-5-39/8647 скасувати та передати позов на розгляд по суті вимог до місцевого господарського суду.
Представник відповідача у судове засідання 07.09.2011р. не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов’язковою, зважаючи на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, а також приймаючи до уваги наявні у справі докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „УНІКА” (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Провідна” (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 4 442,99 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011р. №05-5-39/8647 вищевказану позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.п.1, 2 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що позивачем не вказано та не додано до позовної заяви установчих документів юридичної особи відповідача, відповідних довідок про знаходження відповідача у ЄДРПОУ із зазначенням його повного найменування та місцезнаходження, внаслідок чого суду не доведено, що повним та вірним найменуванням відповідача є саме Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „Провідна”, а місцезнаходженням – вказана у позовній заяві адреса. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що фіскальний чек №0729 від 07.07.2011р. з описом вкладення у цінний лист №04071 як належний доказ виконання позивачем вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає їх помилковими з наступних підстав.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
В п.2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Посилання місцевого господарського суду на те, що вказані у позовній заяві відомості про найменування та місцезнаходження відповідача не можуть вважатись достовірними (такими, що відповідають дійсності) без установчих документів юридичної особи відповідача, а також відповідної довідки про знаходження відповідача у ЄДРПОУ, є необґрунтованим, оскільки згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (аналогічна правова позиція наведена в Інформаційних листах Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»; від 18.03.2008р. №01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»).
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Якщо ж господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи вважає за потрібне з’ясувати фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу, то він не позбавлений права і можливості після порушення провадження зі справи здійснити це, зокрема, шляхом витребування відповідних доказів (аналогічна правова позиція наведена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»).
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Тобто, суд першої інстанції не був позбавлений права і можливості витребувати оригінали необхідних документів у процесі підготовки справи до розгляду, в т.ч. установчі документи відповідача, довідки з ЄДРПОУ, тощо, з метою з’ясування чи відповідають дійсності відомості щодо найменування та місцезнаходження відповідача, вказані у позовній заяві.
Таким чином, доданий до позовної заяви фіскальний чек №0729 від 07.07.2011р. з описом вкладення у цінний лист №04071 може вважатись належним доказом надіслання позивачем позовної заяви відповідачу.
Отже, підстави для застосування п.п.2, 6 ч.1 ст. ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у місцевого господарського суду були відсутні.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. №05-5-33/2427 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, у зв’язку з чим вказана ухвала підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до положень ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „УНІКА” підлягає задоволенню, а оскаржувана Ухвала Господарського суду міста Києва від 01.08.2011р. – скасуванню, з направленням справи №05-5-39/8647 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 63, 75, 86, 99, 102-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „УНІКА” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2011р. №05-5-39/8647 скасувати.
3. Справу №05-5-39/8647 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
12.09.11 (відправлено)