УХВАЛА
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів Ковтюк Є.І. та Школярова В.Ф.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 6 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 17 червня 2010 року щодо ОСОБА_5,
встановила:
цим вироком
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця міста Краматорська Донецької області, громадянина України, такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися туди для реєстрації.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь: Краматорської міської лікарні № 3 – 1 182 гривні 84 копійки на лікування потерпілої ОСОБА_6; потерпілої ОСОБА_6 – 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди; цивільного позивача ОСОБА_7 – 500 гривень на відшкодування моральної шкоди; із засудженого ОСОБА_5 та Моторно-транспортного страхового бюро України солідарно на користь ОСОБА_6 і ОСОБА_7 – 3 314 гривень 17 копійок та 12 252 гривні відповідно на відшкодування матеріальної шкоди.
ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 1 липня 2009 року приблизно о 21-ій годині, керуючи автомобілем «ВАЗ-21051» автомобільною дорогою сполученням Красний Лиман – Добропілля в напрямку з міста Краматорська в сторону села Сергіївка, порушив вимоги пунктів 10.1, 10.4, 16.13 Правил дорожнього руху України – проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед поворотом наліво із виїздом на зустрічну смугу руху не дав дорогу автомобілю «ВАЗ-2101», керованому ОСОБА_9, який рухався у зустрічному напрямку і мав перевагу в русі, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з цим автомобілем.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд. На думку прокурора, суд, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, крім основного покарання, звільнив його й від відбування додаткового покарання, що суперечить вимогам статей 75, 77 КК України. Посилаючись на тяжкість злочину, характер діяння, тяжкість його наслідків, суб’єктивне ставлення засудженого, який, судячи із його показань у суді, критично не переосмислив значення інкримінованих йому дій, а також на відсутність обставин, що пом’якшують покарання, обґрунтовує призначення невиправдано м’якого покарання.
Проте, ще до початку касаційного розгляду справи прокурор, який подав касаційну скаргу, відкликав її.
Відповідно до ст. 396 КПК України у разі відкликання касаційних скарг касаційний суд управі закрити касаційне провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржено в касаційному порядку.
З огляду на наведене, зважаючи, що засуджений ОСОБА_5 чи/та інші учасники судового розгляду не оскаржили вирок, керуючись статтями 394 – 396 КПК України, пунктом 2 розділу XIII Закону України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 17 червня 2010 року щодо ОСОБА_5 закрити.
С у д д і:
Гриців М.І. Ковтюк Є.І. Школяров В.Ф.