УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів Коротких О.А. та Таран Т.С.,
за участю прокурора
захисника
засудженого Парусова А.М.,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 30 серпня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора України на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2010 року щодо ОСОБА_6,
у с т а н о в и л а :
цим вироком
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця села Плоске Броварського району Київської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості згідно зі ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 3 000 гривень.
ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він, будучи службовою особою – головою фермерського господарства «Деметра» (далі – ФГ «Деметра»), у листопаді 2006 року зловжив своїм службовим становищем і усупереч вимогам ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» вніс зміни до Статуту господарства, за якими визнав ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 членами очолюваного ним господарства, хоча не вправі був цього робити через те, що вони не є членами його сім’ї, та подав цей Статут до Ніжинської районної державної адміністрації для реєстрації змін в установчих документах ФГ «Деметра». Це рішення стало підставою для видачі розпорядження про передачу у власність вказаним громадянам земельних ділянок, на які вони не мали права, що в кінцевому підсумку призвело до заподіяння шкоди інтересам держави на загальну суму 69 026 гривень 45 копійок.
У порядку апеляційного провадження справа не розглядалася.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на те, що суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого і тому призначив невиправдано м’яке покарання, просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора Парусова А.М., який підтримав касаційну скаргу з наведених у ній підстав, пояснення захисника ОСОБА_5 і засудженого ОСОБА_6 про необхідність залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як убачається з мотивів вироку, наведених на обґрунтування рішення про міру покарання, суд врахував, що діяння, яке скоїв ОСОБА_6, належить до тяжких злочинів, але поряд із цим зважив й на те, що в кінцевому підсумку ці дії не призвели до настання реальних непоправних шкідливих наслідків, оскільки рішенням суду незаконно отримані земельні ділянки повернуті у власність сільської громади.
ОСОБА_6 за законом є таким, що не має судимості, не вчинив інших протиправних дій, за які міг бути притягнутий до юридичної відповідальності. Працює, за місцем роботи характеризується виключно позитивно. З червня 2007 року мав судимість за неправдиві дані про наявність у товаристві майна, яке могло би бути предметом застави, покарання за яке у виді штрафу відбув. Упродовж кримінального провадження не заперечував своєї провини у злочині, щиро розкаявся. Утримує непрацездатних батьків.
З урахуванням наведеного суд, дотримуючись принципу індивідуалізації відповідальності, перейшов до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті обвинувачення, не призначив додаткового покарання та обґрунтовано визнав обране остаточне покарання необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Із мотивацією суду щодо міри покарання, по суті, погодився й прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, у зв’язку з чим не оскаржив вирок у порядку апеляційного провадження.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставами для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 394 – 396 КПК України, пунктом 2 розділу XIII Закону України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів,
у х в а л и л а :
вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2010 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України – без задоволення.
С у д д і:
Гриців М.І. Коротких О.А. Таран Т.С.