Справа№22ц-1059/2007                                      Головуючий        у        першій

інстанції КОВЕРЗНЕВ В.О.

Категорія - цивільна                                             Доповідач   ПОЗІГУН М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2007 року                                                                           м.  Чернігів

АШЛЯЩЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого- судді:                 ПОЗІГУНА М. І.

суддів:                     МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.,  МАМОНОВОЇ О.Є.

при                          Гавриленко Ю.В.

секретарі:

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в  м.   Чернігові  цивільну

справу  за     апеляційною  скаргою  Чернігівського  державного   інституту

економіки   і   управління   на  рішення   Деснянського   районного   суду   м.

Чернігова від 8 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1,     ОСОБА_2  до   Чернігівського

державного інституту економіки і управління про продовження строків дії

контрактів,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі Чернігівський державний інститут економіки і управління просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.  Чернігова від 8 травня 2007 року,  яким задоволено позовні вимоги позивачів та визнано продовженими строки дії контрактів від 31.08.2005 року №49 та №50,  укладених відповідно між ОСОБА_2,  ОСОБА_1 з Чернігівським державним інститутом економіки і управління.

Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовує порушенням норм матеріального права,  оскільки суд застосував закон,  який не поширюється на спірні правовідносини,  не повно з'ясував обставини,  що мають значення для вирішення справи,  вважав встановленими обставини,  що мають значення для справи,  хоча зазначені обставини не були доведені позивачами.

Заслухавши доповідача,  учасників судового процесу,  перевіривши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено,  що на підставі контрактів від 30.08. 2005 № 49 та №50 позивачі були призначені на посади викладачів кафедри економіки сільського господарства та аграрного менеджменту. Після закінчення строку дії зазначених контрактів позивачі продовжували працювати,  хоча й підготували проекти контрактів № 88,  №89,  зазначивши в них строк дії контрактів з 1.09.2006 року по 31.08.2009 року,  які були підписані відповідачем лише 6.11.2006 року і в односторонньому порядку змінено строк дії договору до 31.08.2007 року.

Згідно позовних вимог позивачі просили суд визнати дійсними контракти №88 та №89 від 1.09.2006 року в яких було зазначено термін дії контрактів до 31.08.2009 року та визнати незаконними внесені до контрактів 6.11.2006 року відповідачем в односторонньому порядку зміни щодо терміну дії контракту до 31.08.2007 року. Від заявлених позовних вимог позивачі не відмовлялися. В заяві про уточнення позовних вимог ними вже ставилося питання про продовження терміну дії контрактів № 49 та №50 до 31.08.2009 року.

Проте,  суд не звернув увагу на ту обставину,  що в заяві про уточнення позовних вимог заявлено вимоги про інший предмет спору,  чим заявлені вимоги в самій позовній заяві,  в якій ставилася вимога про визнання дійсними контрактів №88 та №89 від 1.09.2006 року,  а в уточненій позовній вимозі предметом спору є контракти № 49 та №50 від 2005 року.

Таким чином,  судом не вирішено всіх заявлених вимог,  а саме в частині юридичної сили контрактів №88 та №89 від 1.09.2006 року,  що відповідно до п5 чі  ст. . 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Вирішення зазначених вимог шляхом винесення додаткового рішення неможливе,  оскільки вимоги про продовження дії контрактів № 49 та 50 від 2005 року є взаємовиключними з заявленими вимогами про визнання дійсними контрактів №88 та №89 від 1.09.2006 року.

Хоча на зазначені порушення і відсутні посилання в апеляційній скарзі,  проте відповідно до ч 3  ст.  303 ЦПК,  апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,  якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права,  які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  307,  п5 чі  ст. . 311,  314-315 ЦПК України,  суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівського державного інституту економіки і управління задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.  Чернігова від 8 травня 2007 року скасувати,  а справу направити на новий розгляд в той же суд ,  в іншому складі

суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.