КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2011 № 13/81/12/107-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1- дов. № 06/01-11 від 06.01.2011р.;
відповідача: не з’явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МАК Хаус”
на Рішення Господарського суду Київської області
від 12.07.2011р.
у справі №13/81/12/107-11 (суддя Дьоміна С.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МАК Хаус”
до Арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича
про зобов’язання розпорядника майна визнати конкурсним кредитором Товариство з обмеженою відповідальністю „МАК Хаус” у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Літтон”
ВСТАНОВИВ:
На розгляд суду передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАК ХАУС» (далі - позивач) до арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича (далі - відповідач) про зобов'язання розпорядника майна визнати позивача конкурсним кредитором у справі №44/547-б та включення вимог позивача в розмірі 504 369,19 грн. основного боргу, 85,00 грн. витрат на сплату державного мита, 40,00 грн. витрат на внесення до Єдиної бази інформації у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон», до реєстру вимог кредиторів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідач не включив позивача до реєстру вимог кредиторів.
Відповідач явку свого представника у судові засідання місцевого господарського суду не забезпечив, відзиву на позов не надав, свою позицію у спорі не визначив, у зв’язку з чим справа розглядалась відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.07.2011р. у справі №13/81/12/107-11 у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі, оскільки позивачем було пропущено законодавчо встановлений строк на подання заяви про визнання його конкурсним кредитором.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2011р. у справі №13/81/12/107-11 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2011р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.09.2011р.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Разіної Т.І., Остапенка О.М.
В судовому засіданні 14.09.2011р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2011р. у справі №13/81/12/107-11 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 14.09.2011р. не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
10.11.2008р. між позивачем, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон», як покупцем, було укладено договір поставки №10/11-01.
У відповідності до умов вказаного Договору, позивач зобов'язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон» поліграфічні витратні матеріали, а останнє зобов'язувалось прийняти і своєчасно оплатити поставлений товар.
У період з грудня 2008р. по січень 2011р. позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон» товар на загальну суму 504 369,19 грн., однак у погоджені сторонами Договору порядку та строки вартість товару оплачена не була, що призвело до виникнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон» перед позивачем.
01.08.2010р. між сторонами договору було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон» перед позивачем станом на 01.08.2010р. становив 504 369,19 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон» визнало кредиторські вимоги позивача у сумі 504 369,19 грн., вказані вимоги обліковуються по рахункам 631, 685 бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон» і черговість задоволення вимог згідно реєстру – четверта черга. Однак, заява про визнання позивача конкурсним кредитором була направлена з порушенням встановленого законодавством терміну у зв'язку з відрядженням начальника юридичної служби в період з 10.12.2010р. до 15.01.2011р.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно зі ст. 1 названого Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Порядок виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника, наведений в ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Як було встановлено в процесі судового розгляду, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. було порушено провадження у справі №44/547-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон», розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича (відповідача по справі №13/81/12/107-11).
15.12.2010р. в газеті «Голос України» №237 було надруковано оголошення про порушення господарським судом міста Києва справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон» (далі - боржник).
Заява позивача про визнання його конкурсним кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон» надійшла до Господарського суду міста Києва лише 27.01.2011р., тоді як строк подачі позивачем письмової заяви з вимогою до боржника, а також документів що їх підтверджують, встановлений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», сплинув 15.01.2011р.
В повідомленні на адресу позивача №52 від 01.02.2011р. про розгляд кредиторських вимог по справі №44/547-б відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон» (боржник) визнає вимоги позивача, які підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків від 01.08.2010р., однак вказані вимоги позивача не включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника як такі, що подані з порушенням терміну, встановленого чинним законодавством України.
Оскільки, як уже зазначалось вище, строк звернення із заявою про визнання кредиторських вимог позивачем було пропущено, що останнім і не заперечується, а вказаний строк згідно зі ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є граничним і поновленню не підлягає, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав, які б зумовлювали задоволення позову.
Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, в порушення вищенаведених правових норм, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про нормативну та документальну обґрунтованість позовних вимог.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно з ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Натомість за результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання відшкодуванню не підлягають і покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МАК Хаус” залишити без задоволення, Рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2011р. у справі №13/81/12/107-11 – без змін.
2. Матеріали справи №13/81/12/107-11 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
19.09.11 (відправлено)