Справа № 277/1550/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 грудня 2024 року                        смт Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , різноробочого,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №173876 від 15.11.2024 року: 14.11.2024 о 22:59 с. Куліші, вул. Шевченка, Звягельського району, водій керував транспортним засобом MAZDA 626, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення, огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Бондар В.А. у судовому засіданні просили провадження у справі закрити за відсутністю події та складу правопорушення у діях ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом на момент, коли працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, вказав, що він не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 279, 280 КУпАП, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення провадиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та у відношенні особи, щодо якої цей протокол був складений.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №173876 від 15.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки 14.11.2024 о 22:59 с. Куліші, вул. Шевченка, Звягельського району, водій керував транспортним засобом MAZDA 626, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення, огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці та в медичному закладі водій відмовився

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є особа, яка керує транспортним засобом, тобто водії транспортних засобів.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, саме особи, яка керує транспортним засобом,

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив з підстав, що п. 2.5 Правил дорожнього руху не порушив, оскільки не керував транспортним засобом.

Відповідно до Правил дорожнього руху України водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до роз`яснень, що міститься в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли особа, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, почав рухатись.

Зважаючи на норми чинного законодавства, слід дійти до висновку, що вимога поліцейського щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції може бути адресована тільки особі, яка керує транспортним засобом.

У рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

При цьому з наданих суду відеозаписів неможливо однозначно констатувати факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, вказаних у протоколі.

Як слідує із заперечень на протокол про адміністративне правопорушення, коли до ОСОБА_1 підійшли працівники патрульної поліції і пред`явили вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, автомобіль стояв у провулку з вимкненим двигуном, сам ОСОБА_1 у салоні автомобіля не перебував, тобто транспортним засобом він на той час не керував.

З досліджених судом відеозаписів вбачається, що патрульний автомобіль проїхав не зупиняючись повз автомобіль MAZDA 626, д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв на перехресті, в салоні автомобіля не було видно водія (Диск 1, відеозапис1).

З відеозапису 2 Диск 1, зробленого з відеореєстратора патрульного автомобіля, вбачається, що автомобіль поліцейських стоїть без проблискових маячків, по автомобільній дорозі рухаються автомобілі, встановити їх ідентифікуючі ознаки (марка, модель, номерний знак) з відеозапису неможливо.

Згодом о 23:00 год. 14.11.2024 патрульний автомобіль повертає у вуличку, зупиняється за автомобілем MAZDA 626, д.н.з. НОМЕР_1 , який не здійснює руху, і тоді лише поліцейські вмикають проблискові маячки на патрульному автомобілі. Біля транспортного засобу MAZDA 626, д.н.з. НОМЕР_1 , йде чоловік, встановити його особу з відеозапису неможливо (відео 3 Диск 1).

Свідок ОСОБА_2 , допитаний у судовому засіданні, вказав, що його товариш ОСОБА_1 попросив забрати автомобіль MAZDA 626, д.н.з. НОМЕР_1 , який був несправний і залишений ОСОБА_1 ще в денну пору доби 14.11.2024 на перехресті вул. Шевченка с. Куліші. Водій ОСОБА_2 перегнав автомобіль з перехрестя у вуличку, де проживає ОСОБА_1 (відстань 500 м), залишив автомобіль і пішов додому.

З всіх інших відеозаписів Диску 1 та Диску 2 вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повторював поліцейським, що він не керував автомобілем.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Таким чином, об`єктивно факт керування  ОСОБА_1  автомобілем у час, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведений, належні докази в матеріалах справи відсутні та не здобуті судом в ході розгляду справи, зокрема і під час перегляду відеозапису, який додано до протоколу про адміністративне правопорушення.

У відеозаписах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні докази на підтвердження руху автомобіля марки MAZDA 626, д.н.з. НОМЕР_1 , зупинки його поліцейськими та керування даним автомобілем саме водієм ОСОБА_1 .

Отже, суть правопорушення, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №173876 від 15.11.2024 року, про те, що ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, не грунтується на фактичних обставинах справи та зібраних доказах.

За наведених обставин, докази, на які послалися поліцейські в обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненому, є безпідставними, оскільки він транспортним засобом не керував та на той момент визначення «Водій» на нього не розповсюджувалось.

За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства».

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Виходячи з викладеного ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вина останнього не доведена, а обставини зазначені в протоколі - не підтверджені.

Таким чином, під час судового розгляду в діях ОСОБА_1 встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 264, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяТ. Г. Корсун