2-345/07 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2007 року Володарський районний суд Донецької області у складі
судді: Яковенко М.М.
при секретарі Темір В.В.
за участю осіб, які приймали участь у справі:
позивач ОСОБА_1.
відповідачі: ОСОБА_2., ОСОБА_3.
представник відповідачки ОСОБА_2. ОСОБА_4.
представник відповідача ОСОБА_3. ОСОБА_5.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Володарське цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2, ОСОБА_3
про витребування майна із незаконного володіння, -встановив: Позивачка звернулась до суду з позовом в якому зазначає: Позивачкою було придбано для особистого користування майно у вигляді: спальня «Соня», вартістю - 2200
грн.; кухня «Оля», вартістю - 1300 грн.; м'який куток з кріслом «Роланд», вартістю - 2600 грн. У серпні 2005 року відповідачі звернулися до неї з проханням надати їм у тимчасове користування вищевказані меблі, тому як вони тільки уклали шлюб та не мали можливості придбати меблі, тому позивачка погодилася надати їм меблі. У теперішній час шлюбні відносини між сином позивачки та відповідачкою припинені. Відповідач ОСОБА_3. повернувся жити до позивачки. Вона неодноразово зверталась до відповідачки з проханням повернути їй передані у тимчасове користування меблі. У теперішній час відповідачка ОСОБА_2. подала до суду позов про розірвання шлюбу та розподіл майна, у якому вказаний м'який куточок «Роланд», як спільно нажите майно. Крім того, в домобудівлі де мешкали відповідачі також залишилися спальня «Соня» та кухня «Оля», які відповідачі відмовляються повернути,
тому вона вимушена звертатися до суду з позовом про витребування майна із незаконного володіння.
Позивачка у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі та після допиту свідків, повністю змінила виклад обставин в обгрунтування своїх вимог та пояснила, що вона особисто не купувала зазначену мебль відповідачам, а тільки 07.06.2005 році задовго до укладання шлюбу давала грошові кошти у сумі 6100 грв. своєму сину для придбання зазначеної меблі, про що її син написав розписку. Квитанцію від 15.06.05 року виписана ПП "ОСОБА_6" та товарний чек від 14.06.05 р. виписаний ПП "ОСОБА_7" на вказану мебль вона особисто не брала у покупців, а брав її син. Не знає чому товарний чек був виписаний ПП "ОСОБА_7" та чому така різниця між викладеними обставинами у позовній заяві та зміна їх під час судового засідання пояснить не може. Але ж вважає, що зв'язку з тим, що вона давала своєму сину грошові кошти для придбання спірної меблі, вважає, що ця мебль належить їй, а тому її необхідно їй повернути.
Відповідач ОСОБА_3. у судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив суду, що дійсно він від матері отримав грошові кошти у сумі 6100 грв. про що написав їй розписку для придбання меблі. Мебль він купував разом з своєю дружиною. Доказів того, що саме за материні кошти він придбав спірну мебль немає. В зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила суду, що позивачка мебль їм не купувала та у користування не передавала. Вказану мебль вона разом з ОСОБА_3. вибирали та купували в магазині у ЧП "ОСОБА_8" та ЧП "ОСОБА_6 " уже після укладання шлюбу за кошти, які були подарені на весіллі. Про розписку їй нічого не відомо. Зв'язку з тим, що ця мебль не належить позивачці та була придбана за час шлюбу, тому вона не може бути передана ОСОБА_1, а повинна ділитися між відповідачами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, які приймали участь у справі, дослідивши наявні у справі докази у їх взаємній сукупності суд прийшов до наступного:
Допитана в якості свідка ОСОБА_6. пояснила, що вона працює приватним підприємцем та реалізовує меблі. У серпні 2005 році відповідачі по справі купували у неї в магазині дитячу стінку «Юніор», кухню «Оля»,
м'який куток: стіл, 2 стула та інш. Вони розраховувались готівкою. Вона їх добре запам'ятала. Мебль відвозили в будинок розташований на перехресті в смт.Володарське. З позивачкою вона не знайома та не пом*ятає її, щоб вона купувала у неї вказану мебль.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8. пояснила суду, що вона працює приватним підприємцем. Здійснює реалізацію меблі. На початку серпня 2005 року відповідачі здійснили заказ на м'який куток "Роланд". 08.08.05 року заказ був готов та 11.08.2005 року згідно запису у зошиті вона здійснила доставку до відповідачів до дому, який розташований по АДРЕСА_1. Відповідачі здійснила оплату самі на готівку. Позивачці вона мебль "Роланд не продавала.
відповідно представленого позивачкою до позовної заяви товарного чеку №53 від 14.06.2005 року в якому продавцем зазначен ПП "ОСОБА_7" вартість м'якого куточка з кріслом "Роланд" складає 2600 грн.; відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №23 від 15.06.2005 року в якому продавцем зазначена позивачка, ОСОБА_1. придбала спальню "Соня", вартістю 2200 грн. та кухню "Оля", вартістю 1300 грн.
згідно до представленої розписки, ОСОБА_3. взяв у своєї матері у займи 07.06.05 року 6100 грв. для придбання меблі: спальня "Соня", кухня "Оля", м'який куточок з кріслом "Роланд". Зобов'язався повернути вказану мебль.
Відповідно до загальних вимог ЦПК України що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справЦст.ст.10, 27, 60, 131 ЦПК України). Т.б. дані норми встановлюють загальні правила по розподілу між сторонами зобов'язань по доказуванню. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Виходячи з норм матеріального та процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що позивачка в даному випадку повинна довести своє право власності на заявлене майно, факт вибуття цього майна з її володіння та наявність майна у незаконному володіння відповідачів.
Виходячи з фактичних представлених суду доказів, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог та заперечень проти них, суд вважає не доведеним з боку позивача, що саме вона купувала спірну мебль, а згодом на прохання відповідачів після укладання шлюбу передала їм у тимчасове користування. Суд прийшов до такого висновку, на підставі аналізу та виходячи з представлених доказів.
Як було встановлено у судовому засіданні, в проваджені Володарського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом та зустрічним позовом подружжя ОСОБА_2про розподіл майна, предметом цих позовів, крім іншого майна, є також майно, яке розглядається по даній справі. Суд критично ставиться як до викладених обставин, зазначених у позовній заяві так і до самих пояснень позивачці, яка після допиту двох свідків, які підтвердили те, що позивачка не купувала у них мебль, а її придбали відповідачі по справі, змінила обставини на які вона посилалася на інші, представивши розписку від свого сина. Суд не приймає до уваги цю розписку та так саме критично ставиться до неї. Якщо ж вона ї давала своєму сину грошові кошти в займи, задовго до укладання шлюбу, та бажає їх витребувати, вона може скористатися своїм правом. Крім вищевказаного, та враховуючи особисту зацікавленість, наявність сімейних відносин, суд не приймає до уваги визнання відповідачем сином позивачки даного позову.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачкою не доведено її право власності на спірну мебль, а суд вважає встановленим, що вона придбалась відповідачами під час шлюбу та їх спільного проживання, тому у позивачки відсутнє право на витребування такого майна, в зв'язку з чим її позовні вимоги слід залишити без задоволення в повному обсязі, як такі, що не були доведені у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року, Книга З, Розділом 1 ЦК України, Постановою ПВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року N 20 із змінами та доповненнями, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна, а саме: спальню «Соня», кухню «Оля» та м'який куточок «Роланд» із незаконного володіння залишити без задоволення у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана через Володарский районний суд до Апеляційного суду М.Маріуполя Донецької області, протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана через Володарський районний суд до Апеляційного суду М.Маріуполя Донецької області протягом 20 днів, у випадку подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.