ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 грудня 2024 рокуСправа № 160/30816/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон Анна Олегівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 29 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 29 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) яка полягає у ненарахуванні та невиплаті у повному обсязі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 19 травня 2023 року включно із урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 19 травня 2023 року включно із урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати обґрунтовану заяву/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.

10 грудня 2024 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач вказує, що він не був обізнаний із виплаченими за час проходження військової служби сумами грошового забезпечення та зазначає, що про виплачені суми він дізнався з відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2024 року. Просить врахувати, що редакція статті 233 КЗпП України до 19 липня 2022 року не обмежувала будь-якими строками права працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Зазначає, що він є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу в іншій військовій частині НОМЕР_4 , яка виконує бойові завдання поза межами постійної дислокації військової частини.

Ознайомившись за даним клопотанням, суд вказує наступне.

Відповідно до наданої відповіді Військової частини НОМЕР_1 , позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення в період з 29.12.2017 по 19.05.2023. Дану обставину позивач не заперечує, однак, вказує, що така індексація виплачувалася не в повному розмірі.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.

Предметом оскарження в даній справі є нездійснення відповідачем нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Позивач у своїй позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду посилається на те, що його не було письмово повідомлено про належні до виплати суми індексації грошового забезпечення.

Однак, відповідно до наданої відповіді Військової частини НОМЕР_1 , позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 29.12.2017 по 19.05.2023.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 ст. 9 цього Закону передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.

Таким чином, грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, входить до структури грошового забезпечення, та має періодичний характер.

Відтак, про розміри грошового забезпечення позивач дізнавався щомісяця, отримуючи таке грошове забезпечення.

Отже, відносини між позивачем та відповідачем з приводу оплати праці у спірні періоди виникали щомісячно, що свідчить про обізнаність позивача про нараховані та виплачені йому суми індексації грошового забезпечення в період з 2017 року по 2023 рік.

Позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду в частині обґрунтування поважності причин його пропуску зазначено про те, що він не був обізнаний із виплаченими за час проходження військової служби сумами грошового забезпечення, а про виплачені суми дізнався з відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2024 №691/ВизЗВГ/169 (відповідь отримана позивачем 20.08.2024).

З цього приводу суд зазначає таке.

Отримання позивачем листа від військової частини не змінює момент, з якого ОСОБА_1 повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення, своєчасність/несвоєчасність його перерахунку.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 49 КЗпП України, роботодавцем видається працівникові на його вимогу довідку про розмір заробітної плати. Очевидно, що мова йде про довідку, яка стосується щомісячних виплат. Така довідка, на відміну від повідомлення про нараховані при звільненні суми, надається на вимогу працівника.

Відтак, обізнаність позивача про нараховані суми індексації грошового забезпечення залежить безпосередньо від дій позивача.

При наданні оцінки доводам, якими позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду, судом враховуються обставини, що позивач звільнений з військової частини НОМЕР_1 в травні 2023 року, проте, до листопада 2024 року не вчиняв жодних дій щодо звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до численних правових висновків Верховного Суду (як приклад, постанова ВС від 17.07.2018 №521/21851/16-а) поважними причинами пропуску процесуальних строків визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В якості поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує на те, що він є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу в іншій військовій частині НОМЕР_4 , яка виконує бойові завдання поза межами постійної дислокації військової частини. Суд не заперечує статус позивача та те, що він проходить вйськову службу. Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він з травня 2023 року по листопад 2024 року був безперервно залучений до виконання бойвих завдань, що перешкоджало зверненню до суду.

Як вже зазначалося судом, кошти, які підлягали нарахуванню в порядку індексації грошового забезпечення, та недоплачена частина грошового забезпечення є щомісячними періодичними платежами.

Відтак, про порушення своїх прав особа повинна була дізнатися з дня отримання нею грошового забезпечення за відповідний місяць, але в будь-якому випадку не пізніше звільнення з військової служби в травні 2023 року.

При оцінці дотримання позивачем строку звернення до суду судом також врахувано те, що визначені ст. 233 КЗпП України строки продовжуються на строк дії карантину.

Відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 233 КЗпП України фактично почав відліковуватись з 01.07.2023 (з дня скасування карантину) та мав закінчитись 02.10.2023, з урахуванням того, що 30.09.2023 та 01.10.2023 - вихідні дні.

Отже 02.10.2023 - останній день тримісячного строку звернення до суду з дня скасування карантину для вимог в частині нарахування та виплати грошового забезпечення  19.07.2022 по 19.05.2023.

Суд зазначає, що позивач із даним позовом звернувся 19.11.2024, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Отже, звернувшись до суду з цим позовом 19.11.2024, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду.

Суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду порпущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними.

Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлючали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не встановлено.

Наведені ж у заяві про поновлення строку звернення до суду доводи визнаються неспроможними та відхиоляються як необґрунтовані, так як жодна з наведених обставин об`єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у відповідний строк.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відтак, позовна заява підлягає поверненню в частині позовних вимог, а саме: щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Вирішуючи питання про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, суд керується, серед іншого, положеннями ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною восьмою статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд вважає за необхідне повернути її позивачу.

Керуючись статтями 166, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути в частині вимог: щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року включно.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 17.12.2024.

Суддя                                                                                 А.О. Сластьон