Єд. унік. № 243/9226/24

Провадження № 2-а/243/95/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року         м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.,

представника відповідача Кошевського В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Сімонець Євгенії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Сімонець Євгенія Олександрівна, з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 0001554 від 16.10.2024. Позовна заява обґрунтована тим, що 16.10.2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Дорошенко О.В., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 60, WAGA – WIM35, зав. № 9 встановила, що 15.10.2024 о 11 год. 27 хв. за адресою: М-30, км 996+491, Дніпропетровська область, автомобіль марки MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, з перевищенням загальної маси транспортного засобу на 8,225 % (3.29 тон), при нібито дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

16.10.2024 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, серії АВ № 00001554, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. Постанову серії АВ № 00001554 від 16.10.2024 ОСОБА_1 отримав лише 30 жовтня 2024 року засобами поштового зв`язку. Дану постанову, позивач вважає протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

У постанові зазначено, що транспортний засіб рухався із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 8,225 % (3.29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. В оскаржуваній постанові визначено інформацію лише щодо транспортного засобу - MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 . Також в оскаржуваній постанові визначені наступні результати автоматичної фіксації транспортного засобу на момент вчинення адміністративного правопорушення фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей – 6, спарені колеса – 3 вісі, відстань між вісями 1-2: 2820, 2-3: 1090, 3-4: 5690, 4-5: 1310, 5-6: 1310, навантаження на вісь 1 - 6300, 2 - 5200, 3 - 10050, 4 - 9450, 5 - 8500, 6 - 8600, загальна маса 48100 кг, вимірювання з урахуванням похибки ваги загальна маса 43290 кг.

Враховуючи наведені дані щодо загальної маси транспортного засобу, з урахуванням похибки, відповідач дійшов висновку, що у спірному випадку допущено перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,225 % (3.29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі40т.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що відповідачем зафіксовано номерний знак вантажного сідлового тягача MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , наступні параметри транспортного засобу, які стосуються спірної постанови, - (повна вага) 48100 кг.

Згідно свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , повна маса транспортного засобу 23000 кг, маса без навантаження 7250 кг, особливі відмітки – спеціалізований вантажний сідловий тягач. У даному випадку оскаржуваною постановою зафіксований транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач.

З фотофіксації видно, що в даному випадку – вантажний сідловий тягач – рухався у комплекті зі спеціалізованим напівпричепом, н/пр. контейнеровозом марки SCHMITZ S01, державний номерний знак НОМЕР_3 . Натомість, в оскаржуваній постанові не зазначена інформація про рух вантажного сідлового тягача MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом/контейнеровозом, або інформацію про напівпричіп.

Відповідно до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174, автоматичний пункт може забезпечувати фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв, та метадані повинні містити дані про державний номерний знак причепу, напівпричепу, та інших причіпних пристроїв, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв у разі використання такого.

Відповідачем взагалі не досліджено питання, який саме причіп, напівпричіп або інший причіпний пристрій використовувався у даному випадку. В свою чергу, сідловий тягач MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі спеціалізованим напівпричепом, н/пр. контейнеровозом марки SCHMITZ S01, держаний номерний знак НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 22.5 ПДР України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, для контейнеровозів граничною відміткою по вазі є вага понад 44 тони.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення настає у разі перевищення встановлених законодавством габаритно – вагових норм від 5% до 10% включно.

Натомість, як видно з оскаржуваної постанови, загальна маса транспортного засобу, виміряна з урахуванням похибки склала 43290 кг.

При притягненні позивача до адміністративної відповідальності, відповідач не керувався вимогами щодо таких габаритно – вагових параметрів, встановлених п. 22.5 ПДР України для контейнеровозів, що фактично призвело до помилкового висновку про перевищення допустимих габаритно – вагових параметрів транспортного засобу.

Враховуючи, що сідловий тягач MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 рухався із спеціалізованим напівпричепом, н/пр. контейнеровозом марки SCHMITZ S01, держаний номерний знак НОМЕР_3 , для якого встановлена гранична відмітка по вазі – понад 44 тони, представник позивача вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, тож, постанова серії АВ № 00001554 від 16.10.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пп. «б» п. 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для автомобільних доріг державного значення для комбінованих транспортних засобів, а саме - трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, 44 тони.

Згідно оскаржуваної постанови, максимальне значення для автомобіля MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, здійснювалося з розрахунку 40 тон, а повинно було із розрахунку 44 тони. Отже, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Посилаючись на норми Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174, зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості про найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, смугу руху, напрямок руху, категорія та тип транспортного засобу напівпричепу, який рухався із сідловим тягачем, визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, сумарне навантаження на осі, фактична шинність коліс на вісі, а тому позивач вважає, що державним інспектором не було повно та всебічно досліджено усіх обставин справи, що призвело до винесення незаконної постанови про притягнення позивача до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Система зафіксувала дані некоректно, не врахувавши, що рух здійснювався разом із напівпричепом/контейнеровозом, для якого визначено граничний розмір навантаження 44 тони + 5 % від загальної маси.

Враховуючи наведене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00001554 від 16.10.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладення на останнього штрафу в розмірі 8500,00 грн; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що, згідно оскаржуваної постанови, 15.10.2024 о 11 год 27 хв., за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровська область, позивач як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу MAN TGS 26.440, державний номерний знак НОМЕР_4 із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху, ПДР): перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,225% (3.29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 60, WAGA-WIM35, зав.№9, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94, на підтвердження чого до відзиву надано копії свідоцтв (№ 04/4446; 1624; 1625). Зафіксовані приладом параметри відображені у карті габаритно-вагового контролю, на підставі даних якої та інших даних було винесено оскаржувану постанову. Зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, факт вчинення цього правопорушення доведено правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю з використанням належного технічного приладу, перевищення вищезазначених параметрів було встановлено з врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових і габаритних параметрів транспортного засобу, вказаного у постанові.

Відповідач, вважає помилковими та необґрунтованими твердження позивача про необхідність застосування максимально дозволеної маси навантаження в розмірі 44 тони. Так, згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема фактичної маси 44 тони для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра на автомобільних дорогах державного значення. Отже, для застосування параметру фактичної маси в розмірі 44 тони при оцінці правомірності руху транспортного засобу обов`язково мають бути дотримані такі вимоги: 1) автомобіль (тягач) має бути трьохвісним з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) загальною максимальною довжиною 13,716 метра; 2) на зазначеному автомобілі (тягачі) із вказаним напівпричепом (контейнеровозом) мають бути розміщені один або більше контейнерів або змінних кузовів; 3) рух має здійснюватися на автомобільних дорогах загального значення. Відсутність, хоча б однієї із вказаних вимог унеможливлює застосування підвищеного показнику фактичної маси 44 тони при оцінці правомірності руху транспортного засобу. Адже виключно в сукупності зазначені вимоги дозволяють досягнути належних безпекових показників при русі транспортних засобів (джерел підвищеної небезпеки). Наказом Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року № 363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила № 363) дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів. Згідно п. 17.6. Правил № 363, для перевезення контейнерів перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо). Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Міжнародної конвенції про безпечні контейнери, «Контейнер» означає предмет транспортного обладнання: a) що має постійний характер і, відповідно, є досить міцним, щоб бути придатним для багаторазового використання; b) спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження; c) сконструйований з урахуванням необхідності закріплення та (або) легкої обробки й для цього обладнаний кутовими фітингами; d) такого розміру, що площа, яка знаходиться між чотирма зовнішніми нижніми кутами, складає: i) не менше 14м2 (150 кв. футів) або ii) не менше 7м2 (75 кв. футів), якщо його обладнано верхніми кутовими фітингами; Термін «контейнер» не включає ні транспортних засобів, ні пакування; однак він поширюється на контейнери, коли вони перевозяться на шасі. «Кутові фітинги» означають сукупність отворів і граней у верхній та (або) нижній частинах контейнера, які використовуються для обробки, штабелювання та (або) закріплення. Отже, невід`ємною частиною безпечних контейнерів є кутові фітинги – кутові кріплення для полегшення погрузки і складування, наявність спеціальної конструкції, що полегшує його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший (водний, залізничний, автомобільний тощо). Згідно п. 16 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, контейнер - транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або подібний засіб), що: а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення в неї вантажів; б) має постійний характер і завдяки цьому є достатньо міцним, щоб слугувати для багаторазового використання; в) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження; г) сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший; ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати; д) що має внутрішній об`єм не менше одного метра кубічного. Термін «контейнер» включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів. Наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521 затверджено Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання (далі - Порядок № 521). Відповідно до п. п. 1.1- 1.5 Порядку № 521, цей порядок визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі - обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Угода). На кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності. На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України. Сертифікати відповідності на контейнер в матеріалах справи відсутні. Відповідно до п. п. 17.2 - 17.5 Правил № 363, універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м). Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п.17.5. Правил № 363). Разом із тим, відповідно до п. 17.9 Правил № 363, приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності договору - на підставі заявки, а при відсутності договору - разового договору. Саме договір про перевезення вантажів контейнером є належним доказом надання послуг з перевезення вантажу у контейнері. Зазначене вказує на відсутність належних доказів перевезення вантажів за допомогою контейнерів. Саме собою зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу «спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр контейнеровоз-Е» не є свідченням того, що перевезення вантажу здійснювалось у контейнері такі висновки були зроблені П`ятим апеляційним адміністративним судом в постанові від 12.07.2023 у справі № 496/1562/23, Третім апеляційним адміністративним судом в постанові від 12.04.2023 у справі № 388/1773/22. Зміст свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, доданих позивачем до позовної заяви, зміст фотофіксації та відеофіксації (в момент вчинення правопорушення) транспортних засобів, якими здійснено перевезення вантажів у цій справі, свідчить про те, що транспортний засіб перевозив вантаж у напівпричепі - контейнеровозі, однак не у контейнерах або в змінних кузовах, а тому загальна маса транспортного засобу повинна складати 40 т. Напівпричіп-контейнеровоз не є тотожним контейнера, а є засобом перевезення контейнера, а також інших тар (кузовів), що можуть містити вантаж. Вагові норми у розмірі 44 т. застосовуються виключно при здійсненні перевезення вантажів автомобільними дорогами державного значення із використанням трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісними або трьохвісними напівпричепами (контейнеровозами), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Отже, позивач здійснював перевезення вантажу не в контейнерах, а тому фактична маса для такого транспортного засобу має бути не більше 40 тон, тому оскаржувана постанова містить правомірні відомості і є такою, що винесена у межах та у спосіб, що встановлені чинним законодавством. Відсутність контейнеру підтверджується фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення. Позивачем не надано доказів перевезення сертифікованого контейнеру із фітингами та відповідним маркуванням.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно підпункту «б» пункту 22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси. Вантажні автомобілі: двовісний автомобіль -18, 14; трьохвісний автомобіль - 25 (26), 21; чотирьохвісний автомобіль - 32, 24; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами -38, 24. Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом – 36, 24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом -40, 24; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом -40, 24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра -42, 24, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра -44, 24. Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом -40, 24. Також, п. 22.5 ПДР передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (далі - Правила № 30). Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється. Пунктом 1.9 Правил ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 3 Правил № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР. Пунктом 25 Правил № 30 встановлено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб. Згідно пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, згідно ст. 132-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність, яка настає у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 %. Отже, здійснення руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами загального користування з перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР, без дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, формує склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, яке вважається вчиненим в момент фіксації.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі - Порядок № 1174). Так, згідно п. 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (надалі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідно до п. 7 Порядку № 1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах. П. 12 Порядку № 1174 передбачено перелік параметрів транспортних засобів, вимірювання та фіксацію яких може забезпечувати автоматичний пункт. П. 15 Порядку № 1174 визначено дані, які повинні містити метадані. У позовній заяві, позивачем зроблено посилання на стару редакцію п. 15 Порядку № 1174, яка вже не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно чинної редакції Порядку № 1174, метадані повинні містити дані з поміж іншого про фотографії транспортного засобу: фронтальну, фотографію номерного знака транспортного засобу, оглядову фотографію із зображенням розпізнаного номерного знака (абзац шостий пункту 15 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 р. № 202). Тобто фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв не повинні міститись в метаданих. Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски. При цьому, варто зауважити, що відомості про напівпричіп були взяті до уваги при опрацюванні інформаційних файлів. Як вбачається із скріну екрану (додається) автоматизованого робочого місця інспектора «визначено тип ТЗ: з напівпричепом». Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку №1174). Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (п. 10 Порядку №1174). При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Тобто, суть процесу автоматичної фіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушень. Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену ст. 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку №1174). Закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п. 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 (надалі - Положення № 103), серед основних завдань Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Відповідно до п. 5 Положення № 103, Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Укртрансбезпеки, здійснює інші повноваження, визначені законом тощо. Відповідно до п. 22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують певних показників, зокрема, фактичної маси, навантаження на вісі. При цьому, згідно ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Відповідно до ст. 279-5 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст. 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Позивачем, у встановлений законом термін, не надано жодних доказів, що підтвердили б існування підстав передбачених ст. 279-7 КУпАП для звільнення від адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім визначеним законодавством критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, п. 17 Порядку № 1174, Інструкцією № 512. Згідно п. 3 Інструкції № 512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. При цьому, зазначений пункт не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації, що встановлений додатком № 1, а в постанові викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, перевищення загальної маси транспортного засобу на 8.788% (3.515 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Вказане свідчить, що Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення. Вимоги до змісту постанови встановлені ст. 283 КУпАП. Необґрунтованими є доводи позивача про не врахування напівпричепу чи смуги руху та про відсутність відомостей про них в оскаржуваній постанові. З розділу оскаржуваної постанови «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення», а також із інформаційних файлів вбачається, що на момент вчинення адміністративного правопорушення було зафіксовано два окремих транспортних засоби - тягач та напівпричіп. В оскаржуваній постанові, також, відображено відомості про систему технічних засобів, а також номера свідоцтв повірки приладів, що вказує на необґрунтованість доводів позивача. Висновки про те, що зміст постанови не відповідає Інструкції, а подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відсутні через відсутність повноти відомостей визначених нормативно-правовими актами не заслуговують уваги, адже Інструкція містить вказівку лише на форму постанови, в той час як вимоги щодо змісту постанови встановлені КУпАП та Порядком № 1174. Вважає, що твердження позивача про незаконність оскаржуваної постанови через відсутність в ній смуги руху та напрямку руху транспортного засобу, що перевищив габаритно-вагові норми, також є необґрунтованим, оскільки зазначені відомості ніяким чином не спростовують факту перевищення вагових норм. Зазначені обставини були дослідженні уповноваженими особами відповідача. В свою чергу, постанова, яка оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам закону та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Позивач не наводить жодних доказів відсутності правопорушення, які б відповідали вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

Відповідач вважає безпідставними припущення позивача про не врахування напівпричепу при притягненні останнього до адміністративної відповідальності. Адже, відомості в оскаржуваній постанові, зокрема в розділі «результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення» спростовують зазначене твердження позивача. Згідно оскаржуваної постанови, результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення наступні: 1) виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: загальна маса - 43290 кг; 2) фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2810 мм, 2-3: 1090 мм, 3-4: 5690 мм, 4-5: 1310 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 6300 кг, 2 - 5200 кг, 3 - 10050 кг, 4 - 9450 кг, 5 - 8500 кг; 6 - 8600 кг; загальна маса - 48100 кг. Перевищення, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху, вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, на ділянці автомобільної дороги було встановлено вимірами технічних приладів із урахуванням похибки зазначених технічних приладів, відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010. Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримано і відображено в оскаржуваній постанові з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення навантаження на вісь транспортного засобу здійснюється за формулою: % перевищення = ((Xфакт - Xнорм - похибка пристрою)/Xнорм)*100%, 8.225% = ((48100 – 40000 – 10% * 48100) / 40000)*100%, де Xфакт – фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Xнорм – нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху. Похибка пристрою – регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Xфакт (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр). Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача. Положеннями пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП. Усе вищезазначене досліджено та підтверджено уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки при розгляді справи про правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, використовуючи інформаційні файли, шляхом накладення особистого кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

У зв`язку з наведеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач та представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, представником позивача надано суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність та відсутність позивача, позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Кошевський В.С. висловив доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, з цих підстав у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, з`ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до постанови серії АВ № 00001554 від 16 жовтня 2024 року, складеної головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Дорошенко О.В., остання, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 60, WAGA – WIM35, зав. № 9 встановила, що 15.10.2024 о 11 год. 27 хв. за адресою: М-30, км 996+941, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України. Перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,225 % (3.29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Відповідальність за вказане порушення передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вирішено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Згідно результатів автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення, виміряна з урахуванням похибки загальна маса транспортного засобу склала 43290 кг.

Представником позивача також до постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 додано файли фото фіксації транспортного засобу MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , які були здійсненні 15.10.2024 о 11 год. 27 хв., тобто коли технічним засобом WIM 60, WAGA – WIM35, зав. № 9 було зафіксоване інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки MAN, комерційний опис TGS 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_6 , повна маса 23000 кг, маса без навантаження 7250 кг, колір: червоний, особливі відмітки спеціалізований вантажний сідловий тягач.

Також, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки SCHMITZ, модель S 01, реєстраційний номер НОМЕР_3 , тип: спеціалізований напівпричіп спеціалізований н/пр-контейнеровоз-Е, номер шасі НОМЕР_8 , повна маса 39000 кг, маса без навантаження 4500 кг, колір: чорний, особливі відмітки переобладнаний в контейнеровоз, з.т. відсутня.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до п. 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: за шириною 2,6 м, окрім сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху, максимальна ширина якої допускається до 3,75 метрів; за висотою від поверхні дороги - 4 м (транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою, Національною поліцією, - 4,35 м); за довжиною: вантажного автомобіля – 19,5 м, автопоїзда 22 м, автомобіля (тягача) з напівпричепом 18,75 м, маршрутного транспортного засобу 18,75 м; фактичної маси, зокрема: для трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - понад 40 т на автомобільних дорогах державного значення, для трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метрів - понад 44 т, навантаження на одинарну вісь 11,5 т, на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менша як 1 метр 11,5 т, від 1 до 1,3 метрів 16 т, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 т, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони 19 т, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 т, на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями 1,3 метра або менше, - 21 т, понад 1,3 до 1,4 метра 24 т.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Статтею 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Примітка. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно-правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Згідно Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 7 вказаного Положення визначено, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані та засоби вимірювальної техніки; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Тобто, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно з п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1174, під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Згідно п. 3 Вимог до облаштування автоматичних пунктів фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які є Додатком до Порядку №1174, у місці установки вимірювального обладнання автоматичного пункту повинні бути здійснені заходи, які відповідають вимогам, наведеним в описі типу засобу вимірювання.

За п. 9 Постанови КМУ від 24.02.2016 № 163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки» (далі - Постанова № 163) засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості); вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості); фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу; фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.

За пунктами 4,5 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, оформлення, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг або за наявності технічної можливості безпосередньо через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, зокрема через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тон включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тон включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також, нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що постановою серії АВ № 00001554 від 16.10.2024 року, складеною головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Дорошенко О.В., яка розглянула відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 60, WAGA – WIM35, зав. № 9 встановила, що 15.10.2024 о 11 год. 27 хв. за адресою: М-30, км 996+491, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України. Перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,225 % (3.29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Відповідальність за вказане порушення передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вирішено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Згідно результатів автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення, виміряна з урахуванням похибки загальна маса транспортного засобу склала 43290 кг.

Як вбачається з відзиву Державної служби України з безпеки на транспорті, 15.10.2024 о 11 год. 27 хв. за адресою: М-30, км 996+491, Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 .

Вимірювальним обладнанням автоматичного пункту проведено точне вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якого встановлено, що відповідальною особою допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: загальної маси транспортного засобу на 8,225 % (3.29 тон).

При цьому, відповідачем до відзиву надано інформаційну картку габаритно-вагового контролю, витяг з програми АРМ аудиту стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

З наданих матеріалів, доданих представником відповідача до відзиву, вбачається, що 15.10.2024 о 11 год. 27 хв. автомобіль MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджаючи крізь автоматичний пункт контролю, їхав саме з напівпричепом з контейнером. Однак, будь-які дані щодо вказаного напівпричепу технічним засобом контролю зафіксовані не були.

Разом з тим, зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та напівпричепу, належних позивачу, вбачається що тип автомобіля MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , - спеціалізований вантажний сідловий тягач, тип причепу марки SCHMITZ S 01, д.н.з. НОМЕР_3 , - спеціалізований напівпричіп, н/пр контейнеровоз. Відтак, відповідно до п. 22.5 ПДР, масою перевищення для такого транспортного засобу є понад 44 тони.

Згідно наданого відповідачем витягу з програми АРМ аудиту стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення № 8778940 встановлено, що транспортний засіб MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , у зазначений в оскаржуваній постанові час та місці рухався з напівпричепом з контейнером, проте, будь-яких даних, ознак зафіксованого напівпричепу, окрім того, що допустима для нього маса 40 тон, надані відповідачем матеріали взагалі не містять. Отже, належний позивачу транспортний засіб MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , в той час, коли він був зафіксований автоматичним пунктом контролю, рухався з напівпричепом з контейнером, однак відповідачем, при винесенні оскаржуваної постанови, не було з`ясовано всіх обставин справи, необхідні для прийняття об`єктивного та обґрунтованого рішення по справі.

Посилання відповідача на те, що транспортний засіб позивача перевозив контейнер без необхідного маркування, як це передбачено підзаконним актом, суд не приймає до уваги, оскільки об`єктивна сторона складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, передбачає доведення саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, а не порушення встановлених норм законодавства щодо маркування транспортного засобу.

Суду надано достовірні дані, що належний ОСОБА_1 спеціалізований напівпричіп є контейнеровозом, та відповідачем вказана інформація не спростована.

З наведеного та відповідно до п. 22.5 ПДР України, слідує, що зафіксована автоматичним пунктом контролю загальна маса автомобіля позивача 43290 кг. не є порушенням.

Відповідно до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623, (Порядок № 1174) на який посилається відповідач, державний контроль на автомобільному транспорті може здійснюватися, у тому числі, в автоматичному режимі шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1174 передбачає, що автоматичний пункт може забезпечувати фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу. При цьому, напівпричіп, згідно статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», також віднесений до автомобільних транспортних засобів. Зазначене кореспондується з вимогами ст. 280 КУпАП.

Порядком № 1174 передбачено, що автоматичним пунктом може фіксуватись: загальний вигляд транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей), про що зазначено в п. 12 Порядку № 1174.

Ідентифікації за державним реєстраційним номером напівпричепу-контейнеровозу, внаслідок якої відповідачу стало б відомо, що напівпричіп є контейнеровозом, автоматичний пункт взагалі не здійснив, а ідентифікував лише сідловий тягач.

За таких обставин, наведені відповідачем аргументи та надані докази не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими, а оскаржувана постанова не містить повного розкриття об`єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що унеможливлює її віднесення до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а тому, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

За правилами ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

У той же час, відповідачем, у ході розгляду даної справи, не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові про притягання до адміністративної відповідальності обставин.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що в межах спірних правовідносин відсутні належні докази, які підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що, зі свого боку, свідчить про необґрунтованість винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, серії АВ № 00001554 від 16.10.2024, винесена відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправною. Тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00001554 від 16.10.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в сумі 605,60 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 2, 12, 25, 72, 77, 139, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Сімонець Євгенії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АВ № 00001554 від 16.10.2024, винесену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код юридичної особи: 39816845, місцезнаходження: м. Київ, проспект Перемоги, 14), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 17.12.2024.

Суддя                                                         О.О. Соловйова