Справа №  11-472/2011  

Категорія  ст.186 ч.1 КК України  

Головуючий у 1 інстанції  Обідняк В.Д.  

Суддя-доповідач  Кукурудз Б.І.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року                                                                      м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі

          головуючого-судді                                 Кукурудза Б.І.,

           суддів                                                       Іванів О.Й., Фіцака Т.Д.,              

                    прокурора                                                  Грищука В.І.,      

                       засудженого                                              ОСОБА_2,

                       захисника                                                        ОСОБА_3

   розглянувши 08 вересня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2, на вирок Коломийського міськрайонного суду від 23 вересня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

за  вироком           суду                           ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, раніше не судимий,

            засуджено  за ст. 186 ч.1 КК України  та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в дохід держави.       Запобіжний захід підписка про невиїзд залишено попередньо обраний.

           Вирішено питання щодо речових доказів.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  09 серпня 2011 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи  задоволено. Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд до того ж апеляційного суду.  

За  вироком суду  ОСОБА_2  12 жовтня 2009 року біля 16 години перебуваючи в приміщенні магазину ДКВП "Прут меблі", що знаходиться на площі Привокзальній, 2-А м. Коломия з метою заволодіння чужим майном підійшов до продавця магазину потерпілої ОСОБА_4 та відкрито викрав з бокової кишені жіночої сумки її мобільний телефон марки "СІМЕНС CF 75" вартістю 1050 гривень та з викраденим з місця злочину скрився, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 1050 гривень.

ОСОБА_2 у своїй доповненій апеляції вважає вирок несправедливим, не переконливим у доведеності його вини за ч.1ст. 186 КК України. Просить вирок Коломийського міськрайонного суду від 27.09.2010 року скасувати та закрити справу за відсутністю в діянні складу злочину за ч.1 ст.186 КК України.

 Заслухавши доповідача,  пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, обґрунтування прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи, обговоривши мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов’язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між засудженим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_4 склалися відносини, суть та характер яких  суд належним чином не дослідив і поклав в основу вироку тільки останні показання потерпілої.

З протоколу судового засідання (а.с. 139), потерпіла зазначила, що підсудний кричав на неї,  ображав її нецензурними словами, ніяких грошей в нього не зичила. На запитання прокурора ствердила, що договір позики грошей з підсуднім укладала, вже під час слідства під тиском підсудного і його адвоката.    

На наявність суперечки між засудженим та потерпілою з приводу її боргових зобов’язань перед ним вказували у своїх показаннях свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Остання також стверджувала, що потерпіла сама віддала телефон підсудньому.

На наявність у потерпілої боргу вказують також її записи у робочому зошиті та договір позики (а.с.70-71).

Із дослідженого договору позики слідує, що ОСОБА_4 мала грошові зобов’язання перед підсуднім ОСОБА_2 до події скоєння ним злочину.

З огляду на викладене суду необхідно було з'ясувати мотиви неправомірних дій ОСОБА_2, його умисел на скоєння певного злочину.

Від з'ясування цих обставин залежить правильність кваліфікації його дій і межі кримінальної відповідальності.

Ухвалою апеляційного суду від 14 липня 2010 року було скасовано вирок від 02 березня 2010 року, та вказано на необхідність додаткового дослідження вище наведених доводів, при новому розгляді, та прийняття законного рішення. Даних вказівок судом не було виконано.  

За таких обставин вирок суду не може залишатися в силі, а справа підлягає поверненню на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно всебічно, повно і об’єктивно дослідити всі обставини справи, дати належну оцінку всім доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Коломийського міськрайонного суду від 23 вересня 2010 року відносно ОСОБА_2 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Головуючий-суддя Б.І.  Кукурудз

Судді:                                                                                                    О.Й. Іванів

                                                                                                    Т.Д. Фіцак