Справа № 2-33-2008

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

м. Селидове                                                                  20 лютого 2008 року

         Селидівський міський суд Донецької області  в складі: -головуючого судді Каніщєвої Н.О., при секретарі Конотопчик О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Селидівської міської ради про визначення часток у спільному частковому майні та визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

                ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Селидівської міської ради про визначення часток у спільному частковому майні та визнання права власності на спадкове майно, в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді: квартири, розташованої АДРЕСА_1. Однак, було встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло № 1543 від 31.08.1993 року квартира належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1, але в яких частках не зазначено. Після смерті свого чоловіка позивачка фактично прийняла спадкове майно у вигляді Ѕ квартири за вказаною адресою, оскільки постійно в ній мешкала. Позивачка являється спадкоємцем за законом після смерті свого чоловіка та відноситься до першої черги спадкоємців за законом, заповіт відсутній, інших спадкоємців не має. Просила суд встановити у спільній сумісній власності частки між нею та її чоловіком ОСОБА_2, визнати за нею право власності на спадкове майно у вигляді Ѕ частини квартири, яка розташована АДРЕСА_1, що залишилася після смерті чоловіка ОСОБА_2.

          У судовому засіданні представник позивача підтримав повністю.

         Представник відповідача - Селидівської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнала повністю.

         Зібраними доказами по справі судом встановлено, що згідно про одруження НОМЕР_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 27.06.1956 року. Згідно свідоцтва про право власності на житло № 1543, виданого Службою приватизації державного житлового фонду «Селидоввугілля» від 31.08.1993 року,  та довідки БТІ м. Селидове № 2732 від 13.12.2007 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого виконкомом Української міської ради м. Селидове, ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно повідомлення Другої Селидівської державної нотаріальної контори № 102 від 26.01.2008 року, після смерті ОСОБА_2 спадкової справи конторою не заводилося, заповітів від імені ОСОБА_2 конторою не посвідчувалося.

           Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини дійшов  висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню виходячи з наступного.

         Згідно 368 ЦК України майно набуте подружжям в період шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

         Стаття 372 ЦК України передбачає, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві  спільної сумісної власності є рівними.

         Суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приватизували квартиру в період шлюбу, вона належить їм на праві спільної сумісної власності і  частки на зазначену квартиру між ними є рівними.   

         Вирішуючи позовні вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно у вигляді квартири, суд виходить з того, що згідно ст.ст.316, 328 ЦК України право власності це право особи на майно, що воно здійснює по своїй волі, незалежно від волі інших осіб. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

         Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

         Враховуючи, що після смерті ОСОБА_2 позивачка постійно мешкала у спадковій квартирі АДРЕСА_1 вона фактично прийняла спадщину у вигляді 1/2 частини зазначеної квартири, що належить ОСОБА_2.

         Судом встановлено, що позивач відноситься до першої черги спадкоємців за законом  на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки інших спадкоємців за законом судом не встановлено, таким чином позивачка має право на спадкове майно у вигляді Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, що залишилася після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.    

         Керуючись ст.ст.316,328,368,372,1296 ЦК України, ст.ст. 15,30,62,202 ЦПК України, суд, -

                                                    в и р і ш и в:   

         Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

         Встановити, що частки в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, та належала ОСОБА_2, до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві спільної сумісної власності, є рівними.        

           Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири, яка розташована АДРЕСА_1, що залишилася після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Донецької області може бути подано через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя