Справа № 2-86-2008

Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

м. Селидове                                                                    19 лютого 2008 року Селидівський міський суд Донецької області  в складі: -головуючого судді Каніщєвої Н.О., при секретарі Конотопчик О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове цивільну справу за позовною заявою

                           ОСОБА_1 до Селидівської                        

                            територіальної громади про визнання  права власності на

                            спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

         ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селидівської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді квартири, розташованої АДРЕСА_1, та квартири АДРЕСА_2. Позивачка відноситься до першої черги спадкоємців за законом після смерті матері ОСОБА_2, заповіт відсутній.  Просила суд визнати за нею право власності на квартиру, яка розташована АДРЕСА_1, та на квартиру розташовану АДРЕСА_2, що залишилися після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

          У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги повністю.

          Представник відповідача - Селидівської територіальної громади у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги позивача визнав повністю, та просить суд слухати справу у їх відсутність.        Зібраними доказами по справі судом встановлено, що, згідно свідоцтва про про народження НОМЕР_1, виданого ЗАГС Пролетарського району м. Сталіно, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідною донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_2, виданого Українською міською радою, ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище „ОСОБА_4” на „ОСОБА_2”. Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3, виданого відділом РАГС м. Селидове Донецької області, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвали шлюб 25.03.1994 року. Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_4, виданого Кіровським відділом ЗАГС м. Донецьк, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвали шлюб 17.02.1980 року. Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_5, ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9  23.07.1982 року, „ОСОБА_7” змінила прізвище на „ОСОБА_1”. Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_6, виданого виконкомом Української міської ради м. Селидове, Донецької області, ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про право власності на житло № 7283, виданного Службою приватизації державного житлового фонду «Селидоввугілля» від 10.02.1995 року, та довідки БТІ м. Селидове № 1044 від 29.10.2007 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2. Згідно договору дарування від 30.10.2002 року, ОСОБА_10 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2. Згідно довідки БТІ № 1045 від 29.10.2007 року, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2, згідно договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу від 30 10.2008 року. Згідно відповіді на запит, з Другої Селидівської державної нотаріальної контори м. Гірник від 10.01.2008 № 16, після смерті ОСОБА_2, спадкової справи не заводилося, заповітів від імені конторою не заводилося, заповітів від імені ОСОБА_2 конторою не посвідчувалися.

         Суд, заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини дійшов  висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню виходячи з наступного.

         Вирішуючи позовні вимоги позивачки про визнання права власності на спадкове майно у вигляді квартири, суд виходить з того, що згідно ст.ст.316, 328 ЦК України право власності це право особи на майно, що воно здійснює по своїй волі, незалежно від волі інших осіб. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

         Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу  право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та батьки.

         Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

         Судом встановлено, що позивачка відноситься до першої черги спадкоємців за законом на спадкове майно після смерті своєї матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіт відсутній, інших спадкоємців за законом судом не встановлено, таким чином позивачка  має право на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 у вигляді квартири АДРЕСА_1, та квартири, розташованої АДРЕСА_2.    

         Керуючись ст.ст.316,328, 1261, 1296 ЦК України, ст.ст. 15,30,62,202 ЦПК України, суд, -

                                                    в и р і ш и в:   

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

                   Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, що залишилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

                   Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2, що залишилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Донецької області може бути подано через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя