Справа  №2-289/11 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

02.09.2011 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого судді -Джала С. Ю.

при секретарі -Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до с/г ТзОВ «імені Сагайдачного»про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

09.06.2011р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що в 01.07.2008 року комісією в складі головного бухгалтера Мостиського управління агропромислового розвитку ОСОБА_4, голови ревізійної комісії товариства ОСОБА_5, головного бухгалтера ОСОБА_6, колишнього керівника товариства ОСОБА_3 (позивача) та новообраного керівника товариства ОСОБА_7 складено акт передачі новообраному керівнику балансу товариства станом на 01.07.2008р.

Зазначає, що відповідач станом на 01.07.2008р. має заборгованість перед ним в розмірі 7768 гривень.

Вказує, що вказана заборгованість виникла на початку 2008 року, оскільки будучи директором даного підприємства вніс кошти на рахунок фірми як поворотну фінансову допомогу. Зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак така не погашена. Вважає, що такі дії з боку відповідача є незаконними.

З огляду на наведене просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 7768 гривень та судові витрати.

Позивачем в судовому засіданні збільшено позовні вимоги та просить стягнути в свою користь також заборгованість по оплаті заробітної плати в сумі 7592 гривні 70 коп., оскільки така йому не була виплачена при звільненні з роботи.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки ним не подано первинних документів бухгалтерського обліку, що можуть підтвердити наявність вказаного боргу.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що протягом 2007 року позивач, працюючи на посаді директора с/г ТзОВ «імені Сагайдачного», у зв’язку з скрутним фінансовим становищем господарства неодноразово надавав у позику такому грошові кошти з метою здійснення господарської діяльності та по мірі отримання прибутків господарством частково повертав собі суму позики. Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем фактично укладалися договори позики.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 01.07.2008 рік заборгованість відповідача перед позивачем по вищевказаних договорах позики склала 7768 гривень. На момент передачі позивачем балансу с/г ТзОВ «імені Сагайдачного» новообраному керівнику, на момент звірки розрахунків між ОСОБА_8 та с/г ТзОВ «імені Сагайдачного» (01.07.2008р.) і на момент розгляду справи в суді відповідач не повернув позивачу вищевказану заборгованість.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача; показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15; копіями квитанцій до прибуткового касового ордера за 2007 роки, які підтверджують факти внесення позивачем в касу відповідача коштів; копією книги поточних рахунків і розрахунків с/г ТзОВ «імені Сагайдачного» за 2007р.-2008р. в якій зазначено, що позивачем було надано позику господарству в сумі 7768 гривень; копією акту передачі балансу с/г ТзОВ «імені Сагайдачного» новообраному керівнику від 02.07.2008 року та копію акту звірки розрахунків між ОСОБА_8 та с/г ТзОВ «імені Сагайдачного» станом на 01.07.2008р., в яких зафіксовано сума заборгованості; копією відмовного матеріалу Мостиського РВ ГУ МВСУ у Л/о №320-0277 по скарзі ОСОБА_3; копією наглядного провадження прокуратури Мостиського району Л/о №35 (3)-11 по скарзі ОСОБА_3; копією трудової книжки позивача.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

У відповідності до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені в договорі,  і в силу ст.625 цього ж Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути суму боргу за договором позики у розмірі 7768 гривень, оскільки така відповідачем добровільно не погашена.

Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 у період з 06.05.1998 року по 08.06.2008 рік працював на посаді директора с/г ТзОВ «ім.Сагайдачного», що підтверджується копію трудової книжки позивача та протоколом зборів засновників с/г ТзОВ «ім.Сагайдачного» №1 від 08.06.2008 року. Позивачу протягом вказаного періоду не виплачено повністю заробітної плати та відповідно до книги нарахування заробітної плати с/г ТзОВ «ім.Сагайдачного» заборгованість по виплаті такої становить 7592 гривні 70 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів-представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З огляду на наведене та те, що заборгованість по заробітній платі відповідачем добровільно позивачу не виплачена, суд вважає, що таку слід стягнути з відповідача в користь позивача.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що сума заборгованості є безпідставною, оскільки такі доводи відповідача спростовується наведеними вище доказами по справі. Крім того, самими ж представниками відповідача було визнано та зафіксовано суми заборгованості перед позивачем в акті передачі балансу с/г ТзОВ «імені Сагайдачного» новообраному керівнику від 02.07.2008 року та в акті звірки розрахунків між ОСОБА_8 та с/г ТзОВ «імені Сагайдачного» станом на 01.07.2008р.

Також суд вважає, що позивачем не пропущено строку звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за договорами позики, на що покликається представник відповідача,  оскільки трьохрічний термін позовної давності слід рахувати з дня передачі балансу с/г ТзОВ «імені Сагайдачного» новообраному керівнику і складання акту звірки розрахунків між ОСОБА_8 та с/г ТзОВ «імені Сагайдачного», тобто з 01.07.2008р., коли у позивача, як кредитора, відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України виникло право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання, строк виконання якого не був визначений та визначався моментом вимоги.

Крім того, починаючи з грудня 2010 року, позивач звертався до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості за договором позики, а згодом звертався із скаргами на дії відповідача у правоохоронні органи. За таких обставин клопотання відповідача про застосування строків позовної давності і відмові в позові з цих підстав не підлягає задоволенню, оскільки відповідач звернувся до суду 09.06.2011 року, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.

Що стосується застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, то відповідно до ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком. Крім того, позивача було звільнено з роботи 08.06.2008 року і позивач подав позов до суду 09.06.2011р., тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.

Згідно із ст.88 ЦК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судові витрати у вигляді сплати судового збору, а в користь позивача сплачений ним розмір судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 1046-1050 ЦК України, та ст.ст. 115, 116, 238  КЗпП України,ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Стягнути з сільськогосподарського ТзОВ «ім. Сагайдачного» (юридична адреса: с.Золотковичі Мостиського району Львівської області, ідентифікаційний код №05524512), в користь ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, заборгованість в сумі 7768 (сім тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень за договором позики, 7592 (сім тисяч п’ятсот дев’яносто дві) гривні 70 коп. заборгованості по виплаті заробітної плати, 77 (сімдесят сім) гривень 68 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 15558 (п’ятнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім) гривень 38 коп.

Стягнути з сільськогосподарського ТзОВ «ім. Сагайдачного» (юридична адреса: с.Золотковичі Мостиського району Львівської області, ідентифікаційний код №05524512) в дохід держави 75 (сімдесят п’ять) гривень 92 коп. судового збору (державного мита), які перерахувати на р/р 31419537700253, МФО : 825014, код ЄДРПОУ: 23968201, одержувач: Місцевий бюджет Мостиського району у Львівської області, Банк – ГУ ДКУ у Львівській області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяДжала С.Ю.