18.04.2011                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Справа № 2-1/11

Р і ш е н н я

І м е н е м      У к р а ї н и

18 квітня 2011 року                       Березанський районний суд Миколаївської області в складі

Головуючої судді                                         Старчеус О.П.

При секретарі                                         Максименко С.Ф.

З участю представників позивача                     ОСОБА_1

                                                                                ОСОБА_2

Представників відповідача                      ОСОБА_3

                                                                                ОСОБА_4

Третіх осіб

Коблевської сільської ради                              Коржової О.М

Третьої особи                                        ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом мотивуючи тим, що 31 липня 2001 року він купив у ОСОБА_8 житловий будинок з прилеглими надвірними господарчими та побутовими спорудами в АДРЕСА_1, який в свою чергу ОСОБА_8 1 лютого 2001 року купив у ОСОБА_7

          В травні 2006 року він звернувся з заявою в Коблевську сільську раду Березанського району Миколаївської області про надання у приватну власність йому земельної ділянки, яка знаходиться під домоволодінням, на яку в грудні 2006 року отримав відповідь, що вказана земельна ділянка знаходиться у приватній власності у ОСОБА_7

          Посилаючись на те, що ним будинок придбано в період дії Земельного Кодексу України в редакції 1990 року, відповідно до ст. 30 якого, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить право власності або право користування земельною ділянкою, просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,4123 га в АДРЕСА_1 та визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю серії ІІ-МК №041040 та ІІ-МК №041047, відповідно до яких, ОСОБА_7 є власником земельної ділянки під його домоволодінням.

          В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали та суду пояснили, що в липні 2001 року позивач купив у ОСОБА_8 житловий будинок в АДРЕСА_1. Через деякий час він вирішив приватизувати земельну ділянку біля будинку і з цього приводу звернувся з заявою в Коблевську сільську раду, яка відмовила йому у приватизації, зіславшись на те, що ця земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_7, яка в лютому 2001 року продала цей будинок ОСОБА_8, а той в свою чергу продав йому. При укладенні договору купівлі –продажу нотаріус пояснювала йому, що договір є підставою для отримання ним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. Про це є запис також в самому договорі купівлі –продажу будинку. На той час діяв старий Земельний Кодекс України і відповідно до його 30 статті разом з правом власності на будинок до нього перейшло і право власності на землю. Просять позов задовольнити та скасувати акти на право  приватної власності на землю ОСОБА_7 та визнати право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково і пояснила, що вона не заперечує щоб за ОСОБА_6 було визнано право на 0,15 га земельної ділянки, що знаходиться під будинком, вважає, що ОСОБА_6 немає права на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства. Будинок ОСОБА_8 вона продавала без земельної ділянки. Державні акти на право приватної власності на землю вона одержала в день продажу будинку ОСОБА_8

          Представники відповідача в судовому засіданні заперечують проти задоволення позову, вважають, що ОСОБА_6 якщо і має право на земельну ділянку,  то тільки на  ту, що знаходиться під будинком.

          Представник третьої особи Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області Коржова О.М. вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_6 купив будинок у 2001 році, коли діяв старий Земельний Кодекс України, відповідно до якого, до власника будинку автоматично переходила земельна ділянка. Яким чином ОСОБА_7 отримала державні акти на землю пояснити не може, про це сільській раді стало відомо після того, як ОСОБА_6 звернувся в сільську раду з заявою про приватизацію земельної ділянки. Знає, що по факту отримання ОСОБА_7 актів на землю порушена кримінальна справа.

          Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в липні 2001 року вона з чоловіком продала ОСОБА_6 будинок в АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1. Цей будинок в свою чергу вони з чоловіком ОСОБА_8 1 лютого 2001 року купили під дачу у ОСОБА_7. Будинок був старий, занедбаний, але біля нього була велика земельна ділянка, заради якої вони і купили цей будинок. Сама ОСОБА_7 показувала їм земельну ділянку біля будинку, домоволодіння було огороджено, земельна ділянка була єдиним масивом. Про те, що вона приватизовує земельну ділянку вона їм нічого не говорила. Коли чоловік оформлював угоду у нотаріуса, вона теж була там присутня. Нотаріусу ОСОБА_7 нічого не говорила про приватизацію. При ОСОБА_7 нотаріус роз'яснювала, що разом з будинком до них переходить і земельна ділянка, ОСОБА_7 це чула. Вона стала хворіти і будинок вони продали ОСОБА_6 також разом із земельною ділянкою.

          Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          З договорів купівлі –продажу житлового будинку АВО №884960 від 01.02.2001 року та АЕВ №518120 від 31.7.2001 року вбачається, що ОСОБА_7 продала ОСОБА_8 житловий будинок  з прилеглими надвірними господарчими та побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, по АДРЕСА_1 і що ОСОБА_8 продав цей          будинок ОСОБА_6

          Те, що будинок АДРЕСА_1, в АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_6 вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССА №067785 Березанської філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 23.05.2006 року та технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 24.07.2001 року.

          З експлікації присадибної ділянки,  що мається в технічному паспорті, вбачається, що її площа складає 4335 м. з яких під городом знаходиться 2599 м.

          Те, що площа земельної ділянки в АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1, яка надавалася ОСОБА_7 складає 0,4123 га підтверджується земельно –кадастровою книгою Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

          ОСОБА_6 набув право власності на будинок в АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1  31 липня 2001 року, в той час коли діяв Земельний Кодекс України в редакції 1990 року.   

          Відповідно до ст. 30 ЗК України (1990 року) при переході права власності на будівлю і споруду, разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження –будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

          За таких обставин суд вважає, що до ОСОБА_6 в користування перейшла вся земельна ділянка, яка була під садибою АДРЕСА_1 в АДРЕСА_1.

          ОСОБА_7 відповідно до державних актів на право приватної власності на землю ІІ –МК 041047 та ІІ –МК 041040 є власником цієї земельної ділянки, в тому числі для індивідуального житлового будівництва 0, 25 га та для ведення особистого підсобного господарства 0,1623 га.

          З цих актів вбачається, що вони видані на підставі рішення 20 сесії 23 скликання №15 від 5 квітня 2000 року Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю».

          Відповідно до ч.3 ст.6 Земельного Кодексу України ( в редакції 199о року) передача земельних ділянок у власність громадян проводиться місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції  за плату або безоплатно. Безоплатно земельні ділянки передаються у власність громадян, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства та для  будівництва , обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного ст..67 цього кодексу.

          Те, що до відома сільських рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі  на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17,19 цього кодексу вбачається з ч.1 ст.9 Земельного Кодексу України. (1990р.).

          З ч.5 ст.17 Земельного Кодексу України вбачається, що передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину,  провадиться сільськими, селищними, міськими радами народних депутатів за місцем розташування цієї земельної ділянки , зокрема, для ведення особистого підсобного господарства, у розмірах згідно з ст..56 цього кодексу та для будівництва, обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) у розмірах згідно ст..67 цього кодексу і, що ці зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація), дані бюро технічної  інвентаризації , управлінь товариств і кооперативів, тощо).  

          Відповідно до ст..56 Земельного Кодексу України (1990 р.) для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської ради народних депутатів, передаються безоплатно у власність земельні ділянки в межах населених пунктів у  розмірах вказаних у земельно-облікових документах або надаються безоплатно у власність у розмірі не більше 0,60 га.

          Відповідно до ст..67 Земельного Кодексу України (1990р.) громадянам за рішенням сільської, селищної, міської ради народних депутатів передають у власність або надають у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів, дач і, що розмір для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше у сільських населених пунктах 0,25 га.

Судом встановлено, що Коблевська сільська рада Березанського району Миколаївської області не приймала рішення про безкоштовну передачу земельних ділянок у приватну власність для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства, та не надавала своєї згоди на виготовлення документації ОСОБА_7

          Про це свідчить ксерокопія оригіналу рішення (архівна довідка) 16 позачергової сесії 23 скликання від 22 листопада 1999 року №6 з додатком до нього Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області «Про безкоштовну передачу земельних ділянок в приватну власність для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства, гаражного будівництва та згоду на виготовлення документації», з додатку якого вбачається, що прізвище ОСОБА_7 серед прізвищ громадян в кількості 10 осіб, яким передавали земельні ділянки відсутнє.

          При огляді в судовому засіданні технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам для індивідуального житлового будівництва та для ведення особистого підсобного господарства в селах Коблеве, Ленінка, Морське в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області 2000 року встановлено, що технічна документація виготовлена ОСОБА_7 на підставі рішення №6 від 22 листопада 1999 року   16 позачергової сесії 23 скликання Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області в додатку до якого прізвище ОСОБА_7 значиться під №14.

          Постановою прокурора Березанського району Миколаївської області від 6 жовтня 2008 року  підтверджується порушення кримінальної справи за фактом підроблення додатку до рішення №6 16 позачергової сесії 23 скликання Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 22 листопада 1999 року.

          Оскільки земельні ділянки ОСОБА_7, згідно державних актів на право приватної власності на землю ІІ –МК 041040 площею 0,1623 га для ведення особистого підсобного господарства та ІІ –МК 041047 площею 0,25 га для індивідуального житлового будівництва отриманні у власність без передачі їй безкоштовно Коблевською сільською радою у власність,  то суд вважає, що ці акти є незаконними і підлягають скасуванню.

          За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_6, разом з набуттям права власності на будинок АДРЕСА_1 в АДРЕСА_1 набув і право користування земельною ділянкою площею 0,4123 га.

          Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працювала державним нотаріусом. Договір купівлі –продажу укладався по старому Земельному Кодексу України. На той час коли будинок продавався без земельної ділянки, сторонам роз’яснювалося, що право на земельну ділянку переходить до покупця. Якщо земельна ділянка не приватизована, то покупець звертається з заявою до сільської ради про надання йому цієї земельної ділянки, а продавець відмовляється від землі. Якщо земельна ділянка була приватизована і є державні акти,  тоді була інша форма договору, де були вписані реквізити акту і договір оформлявся б і на будинок і на землю. В обох випадках, продавець втрачав право на земельну ділянку.

          Свідок ОСОБА_10. суду пояснив, що він працює консультантом в державній нотаріальній конторі. По старому Земельному Кодексу України не було такої цивільно –правової угоди як продаж земельної ділянки. Земля переходила до покупця будинку. Якщо на момент приватизації будинку, земля була приватизована, то державний          акт на землю вилучався нотаріусом. В цьому разі, власнику достатньо було надати заяву в сільську раду і за ним визнавалося право власності на земельну ділянку. Коли земельна ділянка була не приватизована,  то нотаріус роз'яснював сторонам, що право на земельну ділянку переходить до покупця. В цьому випадку, покупець звертався до сільської ради з заявою про надання йому цієї земельної ділянки, а продавець звертався з заявою про відмову від неї. При продажу будинку з приватизованою земельною ділянкою в договорі пишуться реквізити акту і договір оформлюється і на землю і на будинок. В обох випадках по старому Земельному Кодексу України продавець втрачав право на землю.

          Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1. Їх будинок був у поганому стані, його потрібно було ремонтувати, а ОСОБА_8 мав іти в рейс на 9 місяців і тому вони вирішили його продати. Вона продавала його будинок за його дорученням ОСОБА_12.. продавала будинок разом із землею. При ній, нотаріус говорила ОСОБА_6, що він має право приватизувати земельну ділянку біля будинку. Про те, що є державні акти на землю мови не було. В самому договорі купівлі –продажу є примітка по землі.

          Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_7 набуте право власності на земельну ділянку в той день, коли вона продала будинок. В цьому договорі зазначено, що земельна ділянка не приватизована, потім ОСОБА_7 отримала державні акти на цю земельну ділянку. Також їй відомо, що додаток до рішення Коблевської сільської ради щодо передачі земельних ділянок у приватну власність не збігається з додатком до рішення сільської ради, яке знаходиться в архіві. Знає також, що по цьому факту порушено кримінальну справу, оскільки в них було проведено виїмку документів.

          Суд не бере до уваги заперечення відповідачки та її представників про те, що  ОСОБА_6 не має права на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, оскільки судом  встановлено, що ОСОБА_7 незаконно набула у власність  цю земельну ділянку і суд вважає, що на цю земельну ділянку вона втратила право ще 1 лютого 2001 року, тобто в день продажу будинку ОСОБА_8  

          Позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання за ним права власності на земельну ділянку не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст..116 Земельного Кодексу України громадян набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої  влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

          З ч.2 перехідних положень Земельного кодексу України вбачається , що клопотання і заяви щодо відведення   земельних ділянок, не вирішені на момент введення в дію цього кодексу реалізуються  органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції у порядку та з додержанням вимог цього кодексу.

          Те, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність у тимчасове користування,  в тому числі на умовах оренди,  земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством,  зберігають право на ці ділянки вбачається з ч.7 Перехідних положень Земельного Кодексу України.

          Відповідно до ч.2 ст.78 Земельного Кодексу України  право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.    

          Частинами 1 та 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено забезпечення державою громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю, а також усунення буд-яких порушень прав власника земельної ділянки або землекористувача на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,  і відшкодування завданих збитків.

          Актовим записом  про смерть №3 від 11 січня 2008 року підтверджується смерть  відповідача ОСОБА_8

          Відповідно до ст..205 ЦПК України підставою закриття провадження у справі є  смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

          Відповідно до ст..88 ЦПК України суд вважає за необхідне присудити стягнення з відповідачки ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати.

На основі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209,  212, 214, 215 ЦПК України, суд –

                                                            в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку –задовольнити частково.

Визнати Державні акти серії ІІ=МК №041047 та серії ІІ-МК №041040 на право приватної власності на земельні ділянки  площею 0,25 га для індивідуального житлового будівництва  та площею 0,1623 га для ведення особистого підсобного господарства , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, видані на ім'я ОСОБА_7 Коблевською сільською радою Березанського району Миколаївської області  01.02.2001 року  - незаконними  і скасувати.    

В іншій частині позовним вимог ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрати по оплаті судового збору в сумі 942 гривні 58 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі  60 гривень, а всього 1002 гривні 58 копійок.

В частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_8 провадження закрити в зв’язку зі смертю відповідача.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                          Суддя: