Ухвала

іменем   україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої                     Григор'євої І.В.,

суддів:                           Широян Т.А., Щепоткіної В.В.,

з участю прокурора         Вергізової Л.А.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26 жовтня 2010 року.

Цим вироком

                ОСОБА_1,

                ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням  з іспитовим строком два роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цим вироком засуджено також ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26 жовтня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

    Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він
разом із братом ОСОБА_2 18 вересня 2009 року близько 20 години в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_1, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Так, ОСОБА_2 безпричинно двічі вдарив ОСОБА_3 кулаком по обличчю, після чого
ОСОБА_1 розбив скляну пляшку та її уламком завдав ударів по голові та тулубу ОСОБА_3, від чого той втратив свідомість. У результаті хуліганських дій ОСОБА_1 потерпілому спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням положень ст. 75 КК України, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначає, що суд не дав належної оцінки обставинам і характеру вчиненого злочину, не врахував ступеня його тяжкості. Також посилається на вчинення хуліганських дій в стані алкогольного сп’яніння, що недостатньо враховано судом.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч. 2 ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляції, та зіставити їх з наявними у справі доказами, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, ці вимоги закону у даній справі належним чином не виконані.

    У поданій на вирок апеляції прокурор вказував про безпідставне звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. При цьому посилався на те, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, є тяжким, вчинений з використанням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, хуліганські дії були припинені лише після втрати свідомості потерпілим.  Також наголошував на відсутності обставин, що пом’якшують покарання.

Залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих підстав прийняття такого рішення, не дав вичерпної відповіді на доводи скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції ст. 75 КК України. При цьому суд послався виключно на дані про особу засудженого, який є особою молодого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, а також на відсутність претензій матеріального характеру з боку потерпілого ОСОБА_3

Поряд із цим суд апеляційної інстанції у повній мірі не зважив на ступінь тяжкості вчиненого діяння, його належність до числа тяжких злочинів. Крім того, без наведення обґрунтувань залишив поза увагою стан сильного алкогольного сп’яніння ОСОБА_1, що за обставинами справи став головним чинником скоєння хуліганських дій.

Зазначене дає підстави вважати, що апеляційний суд формально розглянув справу щодо ОСОБА_1, чим істотно порушив кримінально-процесуальний закон. Отже ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого слід належно оцінити фактичні обставини справи, дані про особу винного та обставини, які мають юридичне значення при визначенні покарання, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Якщо за наслідками нового апеляційного розгляду справи суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині за тих самих обставин та даних про особу винного, то призначене із застосуванням ст. 75 КК України покарання слід вважати явно несправедливим внаслідок м’якості.          

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

судді:

І.В. Григор'єва Т.А. Широян В.В. Щепоткіна