У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

8 вересня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду м. Києва від 17 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,

в с т а н о в и в:

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 25 травня 2009 року працює в дирекції «Автотраснпошта» на посаді директора. При призначенні на вказану посаду позивач подавав до відділу кадрів документи про його освіту. У лютому 2010 року позивачу стало відомо про те, що старшим оперуповноваженим ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України в             м. Києві проводиться перевірка звернення заступника генерального директора УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_4 щодо можливого використання позивачем підробленого диплому Українського транспортного університету. У результаті проведеної перевірки старшим оперуповноваженим ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України в                                 м. Києві  було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України. Позивачу стало відомо, що саме начальник відділу кадрів дирекції «Автотраснпошта» ОСОБА_2 вчиняє дії направлені на притягнення позивача до кримінальної відповідальності, розповсюджує відносно нього та членів його сім’ї неправдиву інформацію, у тому числі серед працівників підприємства, з метою подальшого його звільнення із займаної ним посади. Вказаними діями відповідач принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від                       21 липня 2010 року позов задоволено частково. Визнано, що висловлювання ОСОБА_2, викладені в листі від 8 лютого 2010 року на адресу Служби Безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України  а саме: «узнав о проверке диплома о висшем образовании, ОСОБА_5 предпринял незамедлительные меры о приобретении нового диплома»; «охранную функцию деятельности ОСОБА_5 в первую очередь осуществляет его сын, ОСОБА_6, полковник милиции, заместитель начальника ГАИ г. Киева. Он организовывает регулярные ходатайства высокопоставленных лиц и телефонные звонки в инстанции, информация и действия которых может препятствовать разоблачению  ОСОБА_3.» є недостовірною інформацією та підлягає спростуванню.  Зобов’язано ОСОБА_2 направити до Служби Безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України заяви наступного змісту: «Я, ОСОБА_2, повідомляю, що викладена мною в листі від 08.02.2010 року та направлена на адресу Служби Безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України інформація про те, що «узнав о проверке диплома о висшем образовании, ОСОБА_5 предпринял незамедлительные меры о приобретении нового диплома»; «охранную функцию деятельности ОСОБА_5 в первую очередь осуществляет его сын, ОСОБА_6, полковник милиции, заместитель начальника ГАИ г. Киева. Он организовывает регулярне ходатайства высокопоставленных лиц и телефонные звонки в инстанции, информация и действия которых может препятствовать разоблачению  ОСОБА_3.» є недійсною. Зобов’язано ОСОБА_2 спростувати вказану розповсюджену інформацію на засіданні первинної профспілкової організації працівників дирекції «Автотранспошта» в усній формі.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 серпня 2011 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2010 року змінено шляхом виключення вказівки про зобов’язання ОСОБА_2 направити до Служби Безпеки України і Генеральної прокуратури України заяви про спростування викладених нею відомостей відносно ОСОБА_3, що є недостовірною інформацією. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування ухваленого рішення суду апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким частково погодився й апеляційний суд, дослідивши докази в справі й давши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку та правильно виходив із законності, доведеності та обгрунтованості позовних вимог, що знайшло своє підтвердження в процесі розгляду справи. Суди дійшли обґрунтованого  висновку, що розповсюджена відповідачем інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, у зв’язку з чим правомірно зобов’язав відповідача спростувати недостовірну інформацію.  

    Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду м. Києва від 17 серпня 2011 року.

Додані до скарг матеріали повернути заявнику.    

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                                   О.В. Ступак