Судове рішення #17878903

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


  Справа: №   2-а-1326/09                                         Головуючий у 1-й інстанції:   Підлипняк М.Д.

Суддя-доповідач:  Дурицька О.М


  У Х В А Л А

Іменем України

"17" серпня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:    

головуючого –судді:                    Дурицької О.М.,   

суддів:                                 Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.,

при секретарі:                          Леонтовичі М.А.                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірньої компанії “Укртрансгаз”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”в особі Гайсинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз”на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2009 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”в особі Гайсинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз”до Немирівської міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення порушень по розміщенню охоронної зони Немирівської газорозподільчої станції високого тиску та газопроводу-відводу до м. Немирів,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Гайсинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»(далі –позивач) звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області із адміністративним позовом до Немирівської міської ради Вінницької області (далі –відповідач), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просила зобов’язати відповідача вчинити дії по усуненню порушень щодо розміщення охоронної зони Немирівської газорозподільчої станції високого тиску та газопроводу-відводу до міста Немирів.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2009 року відмовлено у відкритті провадження по даній справі, з підстав неналежного її розгляду в порядку адміністративного судочинства (п.1 ч.1 ст. 109 КАС України).

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2009 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу з  направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову  або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм  матеріального та  процесуального  права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому застосував до спірних правовідносин положення п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України (в редакції, що діяла до 30.07.2010 р.), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 2  ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких  рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок  судового  провадження.

Пунктом 1 ч.2 ст. 17 КАС України (в редакції, що діяла до 30.07.2010 р.), передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, під поняттям суб’єкта владних повноважень, в контексті пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. При цьому інший суб’єкт цих правовідносин знаходиться у відносинах субординації із суб’єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ставиться вимога про зобов’язання відповідача усунути порушення щодо розміщення охоронної зони Немирівської газорозподільчої станції високого тиску та газопроводу-відводу до м. Немирів, шляхом відновлення її попереднього стану. На думку позивача, Немирівською міською радою Вінницької області було прийнято незаконне рішення про надання третім особам земельних ділянок під громадсько-житлову забудову, які розміщуються на території охоронної зони Немирівської газорозподільчої станції високого тиску.

Відповідно до п. 34 ч.1  ст. 26  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, питання регулювання земельних відносин віднесені до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради і вирішуються на її пленарних  засіданнях.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.   Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, які видаються на підставі рішень органів місцевого самоврядування (ст. 126 ЗК України).

Із системного  аналізу статті 15 Цивільного процесуального кодексу України випливає, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Аналізуючи наведені норми діючого законодавства, колегія суддів вважає, що в даній справі відсутній публічно-правовий спір, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його  прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку суб’єкта владних повноважень, а пов’язані з оспорюванням прав третіх осіб щодо володіння, користування та розпорядження ними земельними  ділянками, які перебувають у їх власності.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що даний спір не є справою адміністративної юрисдикції, а тому не повинен розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали із  дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити  апеляційну  скаргу  без  задоволення, а  ухвалу  суду –без змін.  

Керуючись ст. ст. 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

  Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Гайсинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»– залишити без задоволення.

Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2009 року про відмову у відкритті провадження у справі – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий суддя


                       суддя


                       суддя      О.М. Дурицька


 Г.М. Бистрик


 Л.П. Борисюк


Повний текст ухвали складено та підписано –22.08.11 р.


 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація