12.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/7595/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коренева А.О.,
при секретарі судового засідання –Литвин Ю.Ю.
за участю:
позивача, Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області –не з’явився,
представника відповідача –не з’явився,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області до відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом про визнання противоправною та скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського управління юстиції від 22.02.11 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в м. Нікополь №Ю-1У від 02.03.10 про стягнення з НКП «Нікопольтеплоенерго» недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій в сумі 2 990 3890,67 грн. В обґрунтування поданого позову прокурор зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки борг НКП «Нікопольтеплоенерго» виник внаслідок несплати обов’язкових страхових внесків, на які на поширюється п.1.4 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та вимоги п.15 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження». В судове засідання прокурор не з’явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач, відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та розписка, однак правом участі в судовому засіданні не скористався, проте направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволення позову з тих мотивів, що НКП «Нікопольтеплоенерго» поновлено в реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», що, з огляду на положення п.15 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» є умовою для обов’язкового зупинення виконавчого провадження.
З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі на адресу відповідача було направлено вимогу № Ю-1-У від 02.03.10 про сплату боргу в сумі 2 990 390,67 грн. для примусового стягнення з НКП «Нікопольтеплоенерго».
Постановою державного виконавця ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 28.04.10 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу № Ю-1-У від 02.03.10 в сумі 2 990 390,67 грн.(а.с.8).
Постановою державного виконавця Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 22.02.11 виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги № Ю-1-У про стягнення з НКП «Нікопольтеплоенерго» 2 990 390,67 грн. зупинено в зв'язку з тим, що підприємство боржник внесено до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (а.с.9).
Відповідно до п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент прийняття спірного акту) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (далі – Закону №2711). Аналогічні приписи містить п.15 ст.37 нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», яка набрала чинності з 08.03.11.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування є страховими внесками, які не відносяться до податків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній, період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду, а гірничі підприємства - не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Суд відмічає, що положення ч.2 ст. 2 Закону №2711передбачають поширення дії цього Закону на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Пунктом 1.3 ст. 1 згаданого Закону встановлено, що до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону №2711 до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих: 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями: (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону №606 щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку, що дія Закону №2711 поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в п. 1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. Суд зауважує, що НКП «Нікопольтеплоенерго» не відноситься до учасників розрахунків; борг відповідача не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу, адже спірний борг виник унаслідок обов'язкових страхових внесків, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
При вирішенні справи судом встановлено, що 16.09.09 Верховним Судом України винесена постанова у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитров до Державної виконавчої служби в м. Димитров про визнання неправомірними дій державного виконавця. Згідно з правовими позиціями, які викладені у названому судовому акті, дія Закону №2711 поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб’єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. У частині 4 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що страхові внески не включаються до податків та інших обов’язкових платежів, які складають систему оподаткування. Крім цього, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Тобто, виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення, сплати страхових внесків і стягнення за ними заборгованості. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених указаним Законом, або в частині, що йому не суперечить. З наведеного вбачається, що на стягнення страхових внесків не поширюються вимоги статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», а тому дії державного виконавця та оспорювані постанови відповідача про зупинення виконавчого провадження, прийняті з підстав внесення державного підприємства до Реєстру, є незаконними.
Зважуючи на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.
Враховуючи наведене, з огляду на той факт, що спірним актом зупинено виконавче провадження виключно з тих підстав, що НКП «Нікопольтеплоенрего» перебуває в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу», суд вважає, що оскаржуваний акт відділу державної виконавчої служби є противоправним, відтак позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-16, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області до відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції – задовольнити.
Визнати противоправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 22.02.11 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Нікополь №Ю-1-У про стягнення з КПУ «Нікопольтеплоенерго» недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій в сумі 2 990 390,67 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >А.О. Коренев
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >