КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-356/08 Головуючий у 1-й інстанції: Овсюк Є.М.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" серпня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді: Дурицької О.М.,
суддів: Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора Ленінського району міста Вінниці на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 09 квітня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ :
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Ленінського районного суду міста Вінниці із адміністративними позовами до начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації, в яких просили визнати протиправною відмову відповідача у наданні їм дозволів на проведення перереєстрації автомобілів як гуманітарної допомоги на їх ім’я та зобов’язати начальника ГУПСЗН Вінницької обласної державної адміністрації видати їм дозволи на здійснення перереєстрації гуманітарних автомобілів.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Вінниці від 09 квітня 2008 року адміністративні позови ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 об’єднано в одне провадження у відповідності до вимог статті 116 КАС України.
Постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 09 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, прокурор Ленінського району міста Вінниці в порядку ст. 185 КАС України, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 09 квітня 2008 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачами.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції –скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.03.2006 року громадянином Німеччини ОСОБА_8 Головному управлінню праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації був подарований автомобіль марки «Форд Мондео», 1998 року випуску, № кузова НОМЕР_5, в якості адресної гуманітарної допомоги для забезпечення потреб його діда - ОСОБА_9, інваліда загального захворювання 1 групи, який ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_7. Після смерті ОСОБА_9, позивач –ОСОБА_2 звернувся до начальника ГУПСЗН Вінницької обласної державної адміністрації з проханням надати йому дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля на його ім’я та зняти даний автомобіль з реєстраційного обліку. В своєму листі відповідач відмовив позивачу у вчиненні вищевказаних дій, посилаючись на те, що строк експлуатації даного автомобіля в користуванні інваліда був менше десяти років.
18.13.2003 року громадянином Німеччини ОСОБА_13 Головному управлінню праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації був подарований автомобіль марки «Фольксваген Пасат», 1995 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, в якості адресної гуманітарної допомоги для забезпечення потреб батька позивачки ОСОБА_3 –ОСОБА_10, інваліда загального захворювання 1 групи, який ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_8 Після смерті ОСОБА_10, позивачка ОСОБА_3 звернулась до начальника ГУПСЗН Вінницької обласної державної адміністрації з проханням надати їй дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля на її ім’я та зняти даний автомобіль з реєстраційного обліку. В своєму листі відповідач відмовив позивачці у вчиненні вищевказаних дій, посилаючись на те, що строк експлуатації даного автомобіля в користуванні інваліда був менше десяти років.
01.03.2006 року громадянином ОСОБА_11 Пустільніком Головному управлінню праці і соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації був подарований автомобіль марки Benz», 1998 року випуску, № кузова НОМЕР_3, в якості адресної гуманітарної допомоги для забезпечення потреб брата позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_12, інваліда загального захворювання II групи, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_2. Після смерті ОСОБА_12, позивач ОСОБА_4 звернувся до начальника Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації з проханням надати йому дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля на його ім’я та зняти даний автомобіль з реєстраційного обліку. В своєму листі відповідач відмовив позивачу у вчиненні вищевказаних дій, посилаючись на те, що строк експлуатації даного автомобіля в користуванні інваліда був менше десяти років.
02.02.2006 року громадянином Німеччини ОСОБА_7 Головному управлінню праці і соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації був подарований автомобіль марки «Тойота Авенсіс», 2000 року випуску, № кузова НОМЕР_4, в якості адресної гуманітарної допомоги для забезпечення потреб матері позивачки ОСОБА_5 - ОСОБА_14, інваліда загального захворювання II групи, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_6. Після смерті ОСОБА_15, позивачка ОСОБА_5 звернулась до начальника Головного управління праці і соціального населення Вінницької обласної державної адміністрації з проханням надати їй дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля на її ім’я та зняти даний автомобіль з реєстраційного обліку. В своєму листі відповідач відмовив позивачці у вчиненні вищевказаних дій, посилаючись на те, що строк експлуатації даного автомобіля в користуванні інваліда був менше десяти років.
16.05.2006 року громадянином Німеччини ОСОБА_16 Головному управлінню праці і соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації був подарований автомобіль марки А6», 1998 року випуску, № кузова НОМЕР_9, в якості адресної гуманітарної допомоги для забезпечення потреб дружини позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_17, інваліда загального захворювання II групи, яка ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_10 Після смерті ОСОБА_17, позивач ОСОБА_6 звернувся до начальника Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації з проханням надати йому дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля на його ім’я та зняти даний автомобіль з реєстраційного обліку. В своєму листі відповідач відмовив позивачу у вчиненні вищевказаних дій, посилаючись на те, що строк експлуатації даного автомобіля в користуванні інваліда був менше десяти років.
Задовольняючи вимоги позивачів суд першої інстанції виходив з того, що право власності на автомобілі заявлених померлих родичів позивачі набули у відповідності з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями". При цьому суд зауважив, що родичі позивачів перед погодженням про отримання автомобілів радилися у своїх сім'ях, де вони спільно приймали рішення, тому свідомо надали згоду на передачу їм автомобілів в якості адресної гуманітарної допомоги, оскільки були впевнені, що після смерті автомобілі залишаться членам їх родини.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу»від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV, отримувачі гуманітарної допомоги є такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.
Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації знаходиться в цьому Єдиному реєстрі, а тому є власником гуманітарних автомобілів та залишається ним поки зазначеними транспортними засобами користуються інваліди, які їх отримали безоплатно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 було затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями.
Так, пунктом 16 зазначеного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда.
Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:
- має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку;
- проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації;
- не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.
Перереєстрація автомобіля на ім'я інваліда з числа членів сім'ї, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда проводиться підрозділом МВС на підставі письмової довідки, форма якої затверджується Мінпраці. Довідка видається інваліду, законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда головним управлінням соціального захисту, в якому інвалід перебував на обліку, а інваліду внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції.
Член сім'ї померлого інваліда, який є також інвалідом, має право повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя інвалідом чи законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда.
Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Інвалід, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Після закінчення зазначеного строку інвалід може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його головному управлінню соціального захисту чи управлінню виконавчої дирекції на умовах згідно з пунктом 14 цього Порядку.
Дана норма чітко визначає, що в пункті 16 Порядку встановлено не загальний строк експлуатації автомобіля, а саме строк експлуатації його інвалідом. В свою чергу, під строком експлуатації автомобіля слід розуміти не період часу від дати виготовлення транспортного засобу, а термін на який отримує автомобіль інвалід, законний представник недієздатного інваліда, дитина-інвалід, тобто десятирічний строк.
Окрім того, колегія суддів зважає на приписи статті 11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», де зокрема передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 (десять) років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Матеріали справи не містять доказів наявності відповідних рішень Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, які б надавали позивачам право на володіння та користування вищевказаними гуманітарними автомобілями.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Ленінського районного суду міста Вінниці від 09 квітня 2008 року та прийняття нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії слід відмовити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району міста Вінниці на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 09 квітня 2008 року – задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 09 квітня 2008 року – скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя О.М. Дурицька
Г.М. Бистрик
Л.П. Борисюк
Повний текст постанови складено та підписано –22.08.11 р.