25.08.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/6519/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
за участю
представника позивача – Чорного М.В.,
представника відповідача –Снісаренко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Науково-виробничого підприємства «Лакс»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання противоправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Науково-виробниче підприємство «Лакс», звернувся до суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання противоправним та скасування рішення від 21.04.11 №972 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши в їх обґрунтування, що оскаржуване рішення податкового орану не відповідає положенням абз. «и» п.184.1 ст.184 ПК України, оскільки відповідач для розрахунку обсягу постачання товару взяв не останні 12 календарних місяців, як зазначено в положеннях наведеної норми, а передостанні 12 місяців. За викладених обставин просив позов задовольнити, рішення визнати противоправним та скасувати.
Відповідач, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекції м. Дніпропетровська, в судове засідання з’явився, надавши до суду заперечення проти позову. Незгода з позовними вимогами мотивована тим, що обсяг постачання товарів позивача, який зареєстрований добровільно, іншим платниками податку за послідовні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. За наведених доводів представник МДПІ просила в позові відмовити.
Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
За матеріалами справи позивач, Науково-виробниче підприємство «Лакс», який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з ідентифікаційним кодом – 31287284, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов’язкових платежів) в Лівобережній МДПІ. 04.05.01 позивач зареєстрований платником ПДВ згідно зі свідоцтвом №4659179.
Відповідно до рішення МДПІ №972 від 21.04.11 була анульована реєстрація НВП «Лакс» в якості платника податку на додану вартість. Як з’ясовано судом, правовою підставою для винесення спірного рішення відповідач указав абз. «и» п.184.1 ст.184 ПК України, а фактичною підставою слугував висновок МДПІ про надання податкової звітності з ПДВ протягом 12 послідовних календарних місяців, у якій обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку суб’єкта владних повноважень і винесеного на підставі цього висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.
Правовідносини з приводу анулювання реєстрації особи як платника ПДВ унормовані ст.184 Податкового кодексу України, відповідно до абз.«и» п.184.1 якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Процедура здійснення суб’єктом владних повноважень анулювання реєстрації особи як платника ПДВ деталізована Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.10 №978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.10 за №1400/18695; далі – Положення №978).
Відповідно до п.5.2.14 п.5.2 розділу V Положення №978 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), а саме: акту (довідки) документальної чи камеральної перевірки або реєстру (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.
Аналіз наведених норм чинного податкового законодавства дає підстави вважати, що для з’ясування питання наявності підстав для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до п. «и» п.184.1 ст. 184 ПК України, обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника ПДВ повинен здійснюватись податковим органом за попередні 12 календарних місяців, які передують місяцю, в якому таким органом приймається відповідне рішення. Тобто в даному випадку, приймаючи рішення в квітні 2011 року, відповідач мав обраховувати обсяги постачання товарів позивача з квітня 2010 року по березень 2011 року, здійснивши аналіз відповідних податкових декларацій з ПДВ.
З оглянутого в судовому засіданні реєстру податкових декларацій, складеного МДПІ на виконання положень п.5.2.4 п.5.2 розділу V Положення №978, а також зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідачем обрахунок відповідних обсягів постачання товарів здійснювався за послідовні 12 календарних місяців, проте не останні. Так, ним взяті до уваги податкові декларації з березня 2010 року по лютий 2011 року. Покликання відповідача, що відомості декларації за березень 2011 року також не свідчать про необхідний обсяг постачання товарів/послуг є недоречними, оскільки на дату прийняття рішення зазначена декларація МДПІ взагалі врахована не була, хоча прийнята податковою 18.04.11. Причини неприйняття даної декларацій до уваги представник відповідача пояснити суду не зміг.
За викладених обставин спірний акт індивідуальної дії є таким, що прийнятий суб’єктом владних повноважень за відсутністю відповідних підтвердних документів, адже недотримання вимог положень ПК України щодо врахування саме останніх 12 календарних місяців при складанні та аналізу реєстру податкових накладних нівелює як його юридичну силу так і юридичну силу висновку від 21.04.11, складеному на підставі такого реєстру.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судовим розглядом справи встановлено, що наведені вимоги при прийняті спірного рішення відповідачем не дотримані, в ході розгляду справи відповідач не подав до суду доказів правомірності прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та не навів належних доводів на підтвердження обґрунтованості такого рішення.
Таким чином, вимога позивача про скасування спірного рішення визнається судом обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Науково-виробничого підприємства «Лакс» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 21.04.11 № 972 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого підприємства «Лакс» (код ЄДРПОУ 31287284, юридична адреса: вул. Сержанта Литвищенка, 40 м. Дніпропетровськ, 49115) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 26.08.11
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >А.О. Коренев
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >