ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" серпня 2011 р. Справа № 2a-2547/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кишинський М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області (надалі–позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 (надалі–відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що державними інспекторами Головавтотрансінспекції в Івано–Франківській області виявлені порушення вимог положень статті 39 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’ допущені відповідачем, а саме: експлуатацію легкового автомобіля, як таксі без наявності сервісної книжки. Виявлені порушення зафіксовані в акті за № 241174 від 11 квітня 2011 року. За наслідками розгляду вказаного акту за вчинені правопорушення позивачем винесено постанову про застосування фінансових санкцій №124214 від 10 травня 2011 року на суму 1700,00 грн. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 510 грн. відповідачем добровільно не сплачена.
Судом, 05 серпня 2011 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу 05 серпня 2011 року для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Відповідач, 09 серпня 2011 року отримав зазначену ухвалу про відкриття скороченого провадження у даній справі, копію адміністративного позову та доданих до нього документів. Однак, відповідачем не подано до суду заперечення або заяви про визнання позову у строки встановленні статтею 183–2 КАС України.
Згідно із пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцем знаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Головавтотрансінспекцією в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області позов до приватного підприємця–фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. підлягає розгляду в строк визначений пунктом 2 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку, що позов обгрунтований та такий, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 квітня 2011 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано–Франківській області складено акт №241174 про порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» під час експлуатації громадянином ОСОБА_1 легкового автомобіля, облаштованого як таксі. Під час перевірки виявлено таке порушення, як відсутність сервісної книжки. Порушник з актом ознайомився, однак від пояснень та від підпису відмовився. За вказане порушення 10 травня 2011 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано–Франківській області, щодо порушника винесено постанову № 124214 на суму 1700,00 грн.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначені Законом України ‘‘Про автомобільний транспорт’’.
Статтею 6 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’ встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України за № 1190 від 08.09.2004 року “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті” визначено, що урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція).
Згідно вимог пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 ‘‘Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті’’ органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для автомобільного самозайнятого перевізника: ліцензія, ліцензійна картка, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.
Сервісна книжка – документ установленого зразка для обліку проходження обов'язкового технічного контролю транспортних засобів автомобільних самозайнятих перевізників (стаття 1 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’).
Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’ є спеціальною нормою, якою встановлено, що надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, – штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’ встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 ‘‘Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті’’ державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов’язковою до виконання.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Дана постанова направлялась відповідачу 10 травня 2011 року. В порядку передбаченому пунктом 32 ‘‘Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті’’ до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду відповідачем не оскаржувались.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн. за постановою про застосування фінансових санкцій №124214 від 10 травня 2011 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158–163 та 183–2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь державного бюджету на рахунок № 31110106700002, УДК в місті Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО –836014, код одержувача – 20568100, з фізичної особи–підприємця ОСОБА_1, іден. номер НОМЕР_1 фінансові санкції в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, 00 коп. по постанові № 124214 від 10 травня 2011 року.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена 22 серпня 2011 року.