У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 вересня 2011 року                                                    м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

                              головуючого судді -  Ковалевича С.П.  

                              суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С.

                              при секретарі –Шарапа О.В.

            розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою     ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 14 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

                                                     ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Здолбунівського районного суду від 14 липня 2011 року з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти в розмірі 400  грн. щомісячно, починаючи з 10 червня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з відповідача на користь держави судові витрати.

Вважаючи дане рішення таким, яке ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.

Вказує, що судом не взято до уваги той факт, що він є інвалідом ІІІ групи та отримує пенсію в мінімальному розмірі.

Апелянт зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не враховано положень ст. 182 СК України.

Посилаючись на викладені обставини, просить скасувати оскаржуване судове рішення і постановити нове рішення про зменшення розміру стягнутих аліментів до 300 грн. щомісячно.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі з 06 жовтня 2006 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Подружжя разом не проживає.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” роз”яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає,  вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач довела, що їхня з відповідачем донька Наталія проживає разом з нею. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.

          Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що батьки відповідно до ст. 180 СК України зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом вірно застосовано положення ст. 184 СК України і визначено розмір аліментів на дитину в твердій грошовій сумі, оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції  при ухваленні рішення не було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, рішення ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 180, 182 СК України, ст. ст. 10, 60, 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

           Рішення Здолбунівського районного суду від  14 липня  2011 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили  з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів  з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду  цивільних і кримінальних справ.

Головуючий                                                                          Судді: