ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою ОСОБА_1 справу за її позовом до заступника Міністра освіти і науки України ОСОБА_2, ректора Національного гірничого університету ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов'язаних із неявкою відповідачів до суду,
в с т а н о в и л а:
Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою від 13 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2006 року, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів, а Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 5 липня 2006 року - у задоволенні заяв про виправлення описок (помилок) у його ухвалах від 6 квітня 2006 року, 13 квітня 2006 року та 18 травня 2006 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 серпня 2007 року закрив касаційне провадження, порушене його ухвалою від 16 квітня 2007 року за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2006 року.
У скарзі до Верховного Суду України про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу і направити її на новий розгляд до того ж суду. На обґрунтування скарги зроблено посилання на порушення норм процесуального права.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить висновку про те, що суд касаційної інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, а отже, вона підлягає скасуванню.
Вищий адміністративний суд України необґрунтовано закрив касаційне провадження, пославшись на частину 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно із цією загальною нормою ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно ж до частини 3 статті 169 цього Кодексу ухвала суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржена.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України при постановленні ухвали від 16 серпня 2007 року допустив неправильне застосування норм процесуального права, не надавши перевагу статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є спеціальною нормою. Це порушення призвело до позбавлення ОСОБА_1 права на касаційне оскарження рішення адміністративного суду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2007 року скасувати і направити справу до цього суду на новий розгляд.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
І.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов