ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    ПОСТАНОВА  

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за  участю секретаря судового засідання  Волоткевича  А.В. розглянув справу    № 4/ 142

за позовом прокурора Гайворонського району в інтересах держави  в особі  Управління пенсійного фонду України в Гайворонському районі   Кіровоградської області,  м.Гайворон Кіровоградської області

до відповідача:  приватного  сільськогосподарського підприємства  “Обрій” с.Вікника Гайворонського району  Кіровоградської  області

про стягнення  6778 грн. 30 коп.

час прийняття     12 год.50 хвилин  вступної та резолютивної частини  

                                                           Представники:

позивача:  участі  не  брали. До суду  надійшло клопотання  про  розгляд  справи  за  відсутністю  представника  позивача  через   неможливість  його  направлення,  пов'язану  з фінансовими  труднощами.

прокуратури:  Кучер  Т.В.   посвідчення  №300 від  16.08.2004 року.

відповідача: участі не брали. Про час та місце розгляду  справи  відповідач належним чином  повідомлявся  у  відповідності до вимог  Інструкції з діловодства в господарських судах України. Вручення відповідачу  повідомлення  про  час та місце розгляду  справи  посвідчується    поштовим  повідомленням №353180  від   15.06.2006 року.

Прокурор Гайворонського  району звернувся до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача  приватного сільськогосподарського  підприємства “Обрій” 6778 грн. 30 коп, з яких  заборгованість  по страхових внесках  1192 грн. 71 коп., та  5585 грн.  заборгованість  по відшкодуванню  фактичних витрат на виплату  та  доставку  пільгових  пенсій.

Відповідач  відзиву на позовну заяву не надіслав, позовні вимоги не  заперечив.  Суд  вважає за  можливе   розглянути  справу  за  наявними  в  справі  матеріалами та  за  учаті  прокурора.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  дослідивши усі обставини справи,  господарський суд,

                                           ВСТАНОВИВ :

Позовні вимоги  обгрунтовано слідуючим:

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 з наступними змінами та доповненнями,  управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади на місцях та утворюють систему органів Фонду, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.  

Згідно п.1 вказаного „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

Управління має право вживати в установленому законодавством  порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду як платник внесків.

Відповідно до ст. 8 „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058  „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058  страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та  застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об’єкті оподаткування застрахованих осіб – найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.   

Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування входить до переліку загальнодержавних податків і зборів, що є обов’язковими платежами встановлених ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”. Статтею 9 цього ж Закону передбачено, що платники податків і зборів зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлений законом термін. Матеріалами справи   достеменно доведено, що   відповідач  має  прострочену  заборгованість  по сплаті   страхових  внесків  за березень  2006 року в  розмірі  1192 грн. 71 коп.,  яка підлягає до стягнення в  повному  розмірі на користь   позивача.

Крім  того,  згідно Закону України ”Про пенсійне забезпечення”, підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, розділом 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів а також обліку їх надходження до ПФУ затвердженою постановою правління ПФУ від 19.10.01р., Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування і об’єктом оподаткування для відповідача є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку.

Розмір збору для підприємств визначається органами ПФУ щорічно, до 20 січня поточного року.

Згідно розрахунку, поданого позивачем, заборгованість відповідача по пільгових пенсіях і поштовому збору за період  з 27.06.2005 року по  25.12.2005 року  включно складає  5585 грн. 59 коп.

Вказана сума заборгованості підтверджена звітами про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших надходжень та витрачання коштів пенсійного фонду, розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, довідками про виплачені пенсії та про сплату поштового збору.

Позовні вимоги   підлягають до задоволення  повністю,  є  обгрунтованими  та  повністю  підтверджуються  наявними в  справі  документами.

Відповідач   зареєстрований як  юридична  особа  та  звернувся із заявою  про реєстрацію як  платник  податків до  Управління  Пенсійного  фонду  України . Нарахована сума   обов'язкових  платежів на    державне пенсійне  страхування  підтверджена  та   визнана  відповідачем   згідно  до  наданих ним  звітів за  березень  2006 року.

Враховуючи  обгрунтованість  позовних вимог, господарський суд  вважає за необхідне позовні вимоги  задовольнити  повністю, стягнути з відповідача   заборгованість  по страхових внесках в  розмірі  1192 грн. 71 коп.,  заборгованість   по відшкодуванню витрат  на  виплату і  доставку  пільгових пенсій в  розмірі  5585 грн. 59 коп.  на  загальну суму  6778 грн. 30 коп.

Про  неможливість  взяти  участь в  судовому засіданні та  з клопотаннями  про відкладення розгляду  справи   відповідач   до суду не звертався,  тому   справу  розглянуто  без його  участі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

                                        П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний  позов  задовольнити  повністю.

Стягнути з   приватного  сільськогосподарського підприємства  “Обрій” с.Вікника Гайворонського району  Кіровоградської  області  код  31826882 р/р 26005430108400 МФО  323293  Кіровоградської  обласної філії  АКБ  УСБ м.Кіровограда  заборгованість в  розмірі   6778 грн. 30 коп, з яких   страхові  внески за  березень 2006 року в розмірі 1192 грн. 71 коп. та    5585 грн. 59 коп.  -відшкодування витрат  на виплату і  доставку  пільгових  пенсій за період з 27.06.2005 року по  25.12.2005 року  включно на користь    Управління  Пенсійного фонду в Гайворонському районі м.Гайворон  Кіровоградської  області вул. К.Маркса  20/10 р/р  256033011224 ВАТ “Державний  ощадний  банк України” м.Кіровоград МФО 323475 код 20650013.

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява  про  апеляційне     оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня   складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи    апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених       цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної   інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

          Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова   виготовлена в повному обсязі  23  червня 2006 року.