Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  11-759/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Гольша

Категорія - 20        Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Яковлева С. В.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 13.09.2011 колегія суддів судової  палати  з розгляду кримінальних справ  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :

головуючого судді  Медведенко Ю.С.

суддів   Яковлєвої С.В., Широкоряда Р.В.

за участі прокурора  Грозан А.В.

                           засудженого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_3 на вирок Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, непрацюючого, слухача курсів вільшанського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, судимого:

- 20.05.1998 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ст.ст.140 ч.3, 44 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

- 17.11.1998 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ст.ст.193 ч.3; 140 ч.1-3; 141 ч.2; 42 ч.1-3; 45 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений за постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.01.2001 року умовно-достроково на 2 роки 5 місяців та 7 днів,

- 27.08.2001 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ст.ст.140 ч.2,3; 81 ч.3; 17-81 ч.3; 215-3 ч.2; 42; 43 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

- 25.02.2002 року Ленінським районним судом м. Кіровоград за ст.391 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, покарання відбув повністю,

засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

          Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, за ст.185 ч.3 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, згідно ст.76 КК України зобов’язано: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. В частині засудження ОСОБА_4 вирок не оскаржено.

          Вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

          Суд визнав винними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в тому,  що вони  10.10. 2010 року близько 22.30 год., за попередньою змовою, проникли в приміщення сінника на території домоволодіння ОСОБА_1, яке знаходиться по АДРЕСА_2, з метою крадіжки чужого майна, умисно, таємно від оточуючих, викрали товарно-матеріальні цінності на загальну суму 655,5 грн., після скоєного з місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.

          В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок суду та застосувати щодо нього ст.75 КК України, оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей, які проживають із співмешканкою, відшкодував шкоду, сприяв слідству, вибачився перед потерпілим, працевлаштовувався та має будинок, який куплений у кредит, де проживають діти.

          Заслухавши доповідача, у дебатах засудженого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію, прокурора, який висловився про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення.

          Допитаний судом першої інстанції засуджений ОСОБА_3 вину визнав повністю та розповів про обставини вчинення злочину. Крім показань засудженого, вину останнього доведено матеріалами справи, які досліджено судом в ході судового слідства, а саме: показами потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_1; протоколами огляду місця події та протоколом зважування від 11.10.2010 року; висновком експерта №496 від 23.10.2010 року (а.с.7-9, 11-12, 14-16, 31, 33, 61-62).

          Проаналізувавши та оцінивши у сукупності докази по справі, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України доведено повністю, а дії останнього правильно кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у сховище.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_3 суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким, особу засудженого, який характеризується посередньо (а.с.87), на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.с.89), раніше неодноразово судимий в тому числі за злочини проти власності (а.с.91-92). Зваживши у сукупності наведені обставини, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що засуджений на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно вчинив умисний злочин, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, а тому виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів можливе лише у місцях позбавлення волі.

          Доводи апеляції засудженого щодо недостатнього врахування судом даних про його особу є необґрунтованими, оскільки всі обставини, які викладено у апеляції, судом першої інстанції враховано належним чином.

Одночасно, на підставі ч.2 ст.365 КПК України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було безпідставно, ОСОБА_3, в порядку вимог ст.67 КК України, визнано такі обставини, що обтяжують покарання, як вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб та рецидив злочинів, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.67 КК України, будь яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. ОСОБА_3 інкриміновано злочин, кваліфікуючими ознаками яких є повторність, та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, а рецидив є поняттям загальним по відношенню до повторності, а тому в даному випадку рецидив знайшов своє вираження у виді повторності, а тому такі обтяжуючи покарання обставини, встановлені судом першої інстанції підсудному ОСОБА_3,  як вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб та рецидив злочинів, - підлягають виключенню з вироку.

З аналогічних підстав підлягають виключенню з вироку такі обтяжуючи покарання обставини, встановлені судом першої інстанції і підсудному ОСОБА_4 як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок  Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2011 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засуджених за ч.3 ст.185 КК України –змінити.

 Виключити з мотивувальної частини вироку, як обтяжуючу обставину скоєння засудженим   ОСОБА_3  злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб та рецидив злочинів, а засудженим ОСОБА_4 –вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

У решті вказаний вирок залишити без зміни

Судді:

Медведенко Ю.С.                              Яковлєва С.В.              Широкоряд Р.В.