Судове рішення #17916
5/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    ПОСТАНОВА  


 "19" червня 2006 р.

Справа №  5/71


    Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А.розглянув у відкритому судовому засіданні  19.06.06 о 17:00 год. адміністративну справу № 5/71

за адміністративним позовом: прокурора м. Кіровограда в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державне управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області, м. Кіровоград  

до відповідача:    Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград,     

про скасування рішення п. 4 рішення сесії Кіровоградської міської ради № 693 від 29.01.04 року "Про надання земельних ділянок", та п. 9 рішення сесії Кіровоградської міської ради № 513 від 04.11.03,

третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Будекспорт";

        при секретарі судового засідання Гринько О.В.

 

 ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - участі не брали;  

від позивача - головний спеціаліст юрисконсульт відділу екологічних фондів та державної екологічної експертизи та правового забезпечення  Годорожа О.Л. , довіреність № 08-МР  від 05.01.06 представник;  

від відповідача - головний спеціаліст юридичного відділу Гора І.Ю. , довіреність № 14/06  від 14.06.06  представник;  

від третьої особи - Тертична В.П., довіреність № 14/06/1  від 14.06.06 представник.  




Прокурором міста Кіровограда подано до господарського суду Кіровоградської області позов в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державне управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області, про скасування пункту 9 рішення Кіровоградської міської ради № 513 від 04.11.2003 "Про регулювання земельних відносин" та пункту 4 рішення Кіровоградської міської ради № 693 від 29.01.2004 "Про надання земельних ділянок" як незаконних.

Кіровоградська міська рада позовні вимоги прокурора відхилила, подавши заперечення на позовну заяву від 15.06.2006, посилаючись, зокрема, на те, що оскаржувані рішення відповідача не порушують права держави та Державного управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області, оскільки не вирішують питання щодо об'єктів права державної власності, а отже у прокуратури та позивача відсутні підстави для подання даного позову до суду.

Крім того, оскаржувані рішення відповідача прийняті з додержанням вимог чинного на момент їх прийняття Земельного кодексу України, прийнятого 18.12.1990.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2006, на підставі статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, до участі у адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 72.

Третя особа в запереченнях на позовну заяву (а.с. 62-63) позовні вимоги прокурора відхилила повністю, посилаючись на наступне.

Надання земельної ділянки на території парку культури і відпочинку           ім. 50-річчя Жовтня ТОВ "Будекспорт" для розміщення атракціонів було погоджено з усіма необхідними службами, крім того 11.04.2001 за вих. № 07-5-5-52 ТОВ "Будекспорт" Управлінням екології було надано Висновок державної екологічної експертизи державного управління екології та природних ресурсів у Кіровоградській області по ескізному проекту "Благоустрій території парку ім. 50-річчя Жовтня. Генплан", який, зокрема, передбачав розміщення та функціонування на території парку атракціонів.


Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив наступне.

Згідно статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор представляє інтереси держави в суді. Представництво полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено,  що прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому даним кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" до компетенції спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать здійснення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі; державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Як слідує з приписів статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища.

На підставі пункту 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2005 № 1842/2005 (далі за текстом - Положення), Міністерство охорони навколишнього природного середовища України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, геологічного вивчення надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

У відповідності до пункту 3 Положення основними завданнями  Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є здійснення управління та регулювання у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, з питань поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), а також забезпечення здійснення державного геодезичного нагляду за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, відповідно до покладених на нього завдань, визначених у підпункті 19 пункту 4 Положення, забезпечує в межах своїх повноважень збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, розвиток заповідної справи,  управління охороною і використанням територій та об'єктів природно-заповідного фонду, формування національної екологічної мережі, підготовку  пропозицій щодо створення нових та розширення території існуючих об'єктів    природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, ведення Червоної  книги України та Зеленої книги України.

Відповідно до пункту 6 Положення Міністерство охорони навколишнього природного середовища України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління,  уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього  природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи,  інспекції, установи та організації, що перебувають в його управлінні.

Положенням про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2000 № 108, передбачено, що державне управління екології та природних ресурсів в областях є територіальним органом Міністерства екології та природних ресурсів України і входить до сфери його управління.

Одним із основних завдань управління, згідно пункту 3 вказаного Положення, є здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.

Згідно підпунктів 1, 2 пункту 4 даного Положення Управління, відповідно до покладених на нього завдань:

1) здійснює у межах своїх повноважень комплексне управління та регулювання, координує діяльність місцевих органів  виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств,  установ і організацій у сфері охорони навколишнього природного  середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів,  забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

2) здійснює державний контроль за додержанням норм і правил у сфері  охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів, у тому числі землі, її надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів, інших об'єктів рослинного й тваринного світу, природних ресурсів континентального  шельфу та виключної (морської) економічної зони, в межах наданих повноважень, територій та   об'єктів природно-заповідного фонду України, вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у тому числі у пунктах пропуску через  державний кордон, у зоні діяльності митниць призначення та відправлення, у  сфері поводження з відходами, застосування пестицидів та агрохімікатів, геологічного вивчення надр (державного геологічного контролю), топографо-геодезичної та картографічної діяльності (державний геодезичний нагляд).

Прокурор, на підтвердження обґрунтованості заявлених ним позовних вимог посилається на те, що відповідно до статті 43 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" земля природно-заповідного фонду – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради "Про віднесення пам'яток природи республіканського та місцевого значення до категорій відповідно нової класифікації та затвердження нововиявлених заповідних територій і природних об'єктів" від 06.06.1972 за № 213 Кіровоградський дендропарк "50 років Жовтня" внесено до переліку пам'яток природи місцевого значення, що за класифікацією відносяться до заповідних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та переданий під охорону Кіровоградського міського комунального господарства.

На підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів "Про розгляд матеріалів інвентаризації земель" № 849 від 13.10.1993 Кіровоградською міською радою 14.10.1993 видано державний акт на право постійного користування землею, згідно якого "Парку 50-річчя Жовтня", як землекористувачу, для розміщення парку надано у постійне користування 42,28 га земля в межах згідно з планом землекористування.

Згідно рішення п'ятої сесії двадцять другого скликання Кіровоградської міської ради № 46 від 28.02.1996 "Про визначення земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення" парк 50-річчя Жовтня віднесено до категорії земель природоохоронного призначення.

Державним управлінням екології та природних ресурсів у Кіровоградській області 19.05.1999 видано паспорт території (об'єкту) природно-заповідного фонду України та охоронне зобов'язання, відповідно до якого даний об'єкт природно-заповідного фонду місцевого значення – парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва "Парк 50 років Жовтня" передано під охорону землекористувача – Кіровській районній у місті Кіровограді раді.

У відповідності до статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" землі територій та об'єктів природно-заповідного фонду належать до земель природоохоронного та історико-культурного призначення.

Статтею 72 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990, чинного на момент прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, визначено, що до земель  природоохоронного призначення належать землі заповідників, національних, зоологічних і дендрологічних парків, парків – пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам'яток природи.

На землях природоохоронного призначення забороняється діяльність,  що суперечить їх цільовому призначенню або яка може негативно впливати на якісний стан земель.

Прокурор зазначає, що прокуратурою Кіровоградської області та прокуратурою міста Кіровограда проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства при вилученні та наданні у користування земельних ділянок у парку імені 50 років Жовтня в м. Кіровограді, в ході якої встановлено наступне.

Кіровоградською міською радою на восьмій сесії двадцять четвертого скликання прийнято рішення № 513 від 04.11.2003 "Про регулювання земельних відносин", згідно п. 9 якого надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" в оренду на 10 років площею 0,02 га в парку ім. 50-річчя Жовтня за рахунок попереднього землекористувача (за його згодою) для розміщення кафе.

Рішенням десятої сесії двадцять четвертого скликання Кіровоградської міської ради № 693 від 29.01.2004 "Про надання земельних ділянок" внесено зміни до пункту 9 рішення Кіровоградської міської ради № 513 від 04.11.2003 "Про регулювання земельних відносин", а саме: площу земельної ділянки змінено на 0,043 га для розміщення атракціону "Човни".

Прокуратурою Кіровоградської області 17.06.2005 принесено протест за вих. № 07/5-96 на рішення Кіровоградської міської ради № 513 від 04.11.2003 та № 693 від 29.01.2004 з вимогою скасувати відповідно пункти 9 та 4 вказаних рішень, оскільки вони прийняті з порушенням чинного на момент їх прийняття земельного законодавства, а саме – неправомірно надано в користування третій особі у даній справі земельну ділянку природно-заповідного фонду у парку імені 50 років Жовтня в місті Кіровограді. Протест прокурора Кіровоградською міською радою в установлений строк не розглянуто.

Господарський суд, дослідивши наявні матеріали даної адміністративної справи, надані прокурором та сторонами докази та наведені доводи, дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог прокурора, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, в даному випадку в редакції від 25.10.2001, Законом України "Про оренду землі", законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Згідно статті 142 Конституції України та частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Вказані об'єкти належать територіальним громадам на праві комунальної власності.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати та інше.

В частині 8 вказаної вище статті визначено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів.

Із заперечення на позовну заяву від 15.06.2006, наданого Кіровоградською міською радою слідує, що до 1993 року межі території парку імені 50 років Жовтня встановлені не були.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 13.10.1993 № 849 "Про розгляд матеріалів інвентаризації земель" затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки парку та вирішено оформити документи на право користування землею.

На підставі вказаного рішення 14.10.1993 видано державний акт на право постійного користування землею № 150 комунальному підприємству "Парк 50 років Жовтня".

Згідно вказаного акта внесено відповідні дані до документів річної Державної статистичної звітності про стан та облік земель по місту Кіровограду, яка на даний час є основним документом, що посвідчує державні земельно-кадастрові дані, які є базою для ведення інших кадастрів, як то передбачено ст.ст. 96, 97, 98 Земельного кодексу України 1990 року та ст. 193 Земельного кодексу України 2001 року.

Як вбачається із довідки № 1917 від 06.06.2006 Кіровоградського міського управління земельних ресурсів (а.с. 44), інформація стосовно належності земельної ділянки під розміщення парку імені 50-річчя Жовтня до території парку-пам'ятнику садово-паркового мистецтва в управлінні земельних ресурсів відсутня. Тобто, в державному земельному кадастрі не зареєстрована земельна ділянка парку як природоохоронного призначення.

Таким чином, рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської Ради народних депутатів трудящих від 06.06.1972 та рішення Кіровоградської міської ради від 28.02.1996 № 46 на даний час не є виконані належним чином, оскільки при їх прийнятті не були встановлені межі території, які за вказаними рішеннями відносились до категорії земель природоохоронного значення, не розроблена відповідна документація, яка визначена статтями 99-102 Земельного кодексу України 1990 року та статтями 181-186 Земельного кодексу України 2001 року, а тому дані землі не були прийняті до обліку.

Тобто, із зазначеного слідує, що земельна ділянка надана в оренду оскаржуваними рішеннями товариству з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" за рахунок земель комунального підприємства "Парк культури та відпочинку імені 50-річчя Жовтня". Вилучення даної земельної ділянки не суперечить нормам Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001.

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Кіровоградській області 11.04.2001 надано Висновок державної екологічної експертизи державного управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області по ескізному проекту "Благоустрій території парку імені 50-річчя Жовтня. Генплан" № 07-5-5-52, який погоджує зазначений проект генплану (а.с. 45).

Чинний Земельний кодекс України встановлює порядок вилучення та надання в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Зокрема, згідно приписів частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними  ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх  повноважень.

У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

При цьому необхідно керуватися правилами пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України у редакції Закону від 20.12.2005 № 3235-IV, згідно якого до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані  державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські  товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, орендодавцем земель, розташованих в межах міста Кіровограда, є Кіровоградська міська рада.  

При цьому, приписами статті 124 Земельного кодексу України встановлений порядок передачі земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, в оренду.

Обов'язковою умовою для надання земельної ділянки в оренду зі зміною її цільового призначення є проект відведення (частина 6 статті 123 Земельного кодексу України).

В матеріалах даної адміністративної справи містяться Висновок державної землевпорядної експертизи № 114 від 02.02.2004 (а.с. 46) щодо проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Будекспорт" в оренду під розміщення атракціону "Човни", Висновок за № 313 від 06.10.2003 Екологічної інспекції Державного управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області по проекту зміни цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Будекспорт" під розміщення атракціону "Човни", Висновок за № 277 від 20.01.2004 (а.с. 48) Управління містобудування, архітектури, екології та земельних відносин про можливість надання земельної ділянки в парку ім. 50-річчя Жовтня, Висновок (а.с. 49) Інспекції з охорони нерухомих пам'яток археології, історії та монументального  мистецтва про погодження проекту відведення земельної ділянки для розміщення атракціону "Човни" у парку 50-річчя Жовтня, лист за № 122/02 від 16.01.2004 Кіровоградської міської санітарно-епідеміологічної станції (а.с. 50), Висновок за № 221 від 26.01.2004 Кіровоградського міського управління земельних ресурсів по проекту відведення земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" під розміщення атракціону "Човни" (а.с. 51), а також листи-згоди від 25.03.2003 та від 05.01.2004 комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня", адресовані ТОВ "Будекспорт", якими адміністрація парку погодила проект відведення земельної ділянки площею 0,043 га для розміщення атракціону "Човни".

Вказане свідчить про наявність доказів дотримання відповідачем правил статей 123, 124 Земельного кодексу України стосовно погодження проекту відведення земельної ділянки із землекористувачами, органом по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини, а також одержання висновку землевпорядної експертизи.

Із зазначеного слідує, що факти, викладені прокурором в позовній заяві, спростовуються наявними матеріалами даної адміністративної справи.

Відповідач в запереченні на позовну заяву ставить питання про пропущення прокурором річного строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Дане твердження господарським судом відхиляється, враховуючи наступне.

Згідно статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого чим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою даної статті визначено, що якщо законом  встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про  рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його   скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи те, що на розгляд протесту прокурора статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" встановлено 10-денний строк, то річний строк звернення прокурора з даним адміністративним позовом до адміністративного суду спливає 27.05.2006. Разом з тим, позовна заява прокурора м. Кіровограда господарським судом отримана 18.04.2006, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду у правому нижньому куті першого аркушу позовної заяви (а.с. 3).

Таким чином, враховуючи всі наявні матеріали справи та подані особами, які беруть участь у справі, докази, господарський суд відмовляє в задоволенні даного адміністративного позову.


Керуючись ст. 94, ст. 160, ст. 162, ст. 163, ч. 1-4 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,


                                                ПОСТАНОВИВ:


У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня  складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

  

Суддя

 

О.А. Змеул

 


 

  • Номер:
  • Опис: заміна сторони
  • Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 5/71
  • Суд: Господарський суд Полтавської області
  • Суддя: Змеул О.А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.12.2016
  • Дата етапу: 03.01.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація